ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2016 р. м. Київ К/800/19709/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Харківського міського управління Головного управління МВС України в Харківській області, Головного управління МВС України в Харківській області, Київського районного відділу Харківського міського управління Головного управління МВС України в Харківській області про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року,

встановив:

У жовтні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати незаконним і скасувати наказ начальника УМВС України в Харківській області від 18.05.1998 р. № 67; зобов'язати начальника Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області видати оформлену належним чином трудову книжку, в якій вказати весь період трудової діяльності; зобов'язати начальника Головного управління МВС України в Харківській області, не поновлюючи позивача на посаді, видати новий наказ про звільнення з дня видачі трудової книжки на підставі підпункту "а" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за віком); зобов'язати начальника Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області зарахувати час вимушеного прогулу до стажу роботи в органах внутрішніх справ; зобов'язати начальника Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах час навчання в Харківському юридичному інституті з 01.09.1979 р. по 21.08.1981 р. з розрахунку два роки навчання за один рік вислуги; зобов'язати начальника Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах період служби на посадах дільничного та старшого дільничного інспектора міліції з 1983 р. по 1985 р. та з 1988 р. по 1994 р. з розрахунку один місяць служби на вказаній посаді за півтора місяці; зобов'язати начальника Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області зарахувати до вислуги років на пільгових умовах час строкової служби в лавах Прикордонних військ КДБ СРСР при РМ СРСР на території колишньої Туркменської РСР, Марийська обл., з 03.11.1976 р. по 28.12.1978 р. з розрахунку один місяць служби за півтора місяці; стягнути з Головного управління МВС України середній заробіток за час вимушеного прогулу за один рік від дня прийняття судового рішення; стягнути з Головного управління МВС України моральну шкоду в сумі 76000 грн.

Під час судового розгляду справи позивач відмовився від позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, у зв'язку з чим постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2010 року позов в цій частині залишено без розгляду, що позивач не оскаржує.

Справа розглядалась судами повторно.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року, залишено без розгляду позов ОСОБА_4 в частині позовних вимог про визнання незаконним і скасування наказу начальника УМВС України в Харківській області від 18.05.12998 р. № 67 про звільнення ОСОБА_4, зобов'язання начальника Головного управління МВС України в Харківській області, не поновлюючи ОСОБА_4 на посаді, видати новий наказ про звільнення ОСОБА_4 з дня видачі трудової книжки на підставі підпункту "а" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за віком), зобов'язання начальника Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області зарахувати час вимушеного прогулу до стажу роботи в органах внутрішніх справ, стягнення з Головного управління МВС України в Харківській області на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один рік від дня прийняття судового рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року, відмовлено в задоволенні позову в частині вимог про зобов'язання начальника Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області видати оформлену належним чином трудову книжку та зарахувати до вислуги років в пільговому обчисленні часу навчання в Харківському юридичному Інституті з 01.09.1979 р. по 21.08.1981 р., періоду служби на посадах дільничного та старшого дільничного інспектора міліції з 1983 р. по 1985 р. та з 1988 р. по 1994 р., часу строкової служби в лавах Прикордонних військ КДБ СРСР при РМ СРСР на території колишньої Туркменської РСР, Марийська обл., з 03.11.1976 р. по 28.12.1978 р.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. Посилається на порушення судами пунктів 2 і 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - постанова № 393) в частині зарахування до вислуги років часу навчання у цивільних вищих навчальних закладах та строкової служби в лавах Прикордонних військ КДБ СРСР. Вважає також помилковим висновок судів про дотримання відповідачем вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58, при видачі дубліката трудової книжки без внесення запису про загальний трудовий стаж позивача до вступу на службу в органи внутрішніх справ.

Справа розглядається у письмовому провадженні за наявними матеріалами, оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про його дату, час і місце проведення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 03.11.1976 р. по 28.12.1978 р. проходив строкову військову службу в лавах Прикордонних військ КДБ СРСР при РМ СРСР на території колишньої Туркменської РСР у Марийській області.

З 01.09.1979 р. по 30.06.1984 р. позивач навчався в Харківському юридичному інституті на вечірньому факультеті. Іншої вищої чи спеціальної освіти не здобував.

Згідно з наказом УВС у Харківській області від 25.08.1981 р. № 160 ОСОБА_4 21.08.1981 р. прийнято на службу до органів внутрішніх справ, а наказами від 01.12.1982 р. № 459 та від 01.08.1984 р. № 90 йому присвоєно спеціальні звання молодшого лейтенанта міліції та лейтенанта міліції відповідно.

Наказом УМВС України в Харківській області від 18.05.1998 р. № 67 о/с ОСОБА_4, помічника начальника - оперативного чергового Київського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, звільнено з 18.05.1998 р. зі служби в запас за підпунктом "д" пункту 64 (через службову невідповідність) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. № 114. Відповідно до цього наказу вислуга років позивача на день звільнення склала: у календарному обчисленні - 18 років 10 місяців 22 дні, у пільговому обчисленні - немає.

Статтею 17 Закону України від 09.04.1992 p. № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на час звільнення позивача) передбачалось, що порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій відповідно до цього Закону особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховується дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Згідно з підпунктом "в" пункту 3 постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця - на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком у справах охорони державного кордону України.

Пунктом 4 постанови № 393 (в редакції, чинній на час звільнення позивача) встановлено, що строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі проходження цієї служби відповідно до умов, визначених у пункті 3 цієї постанови, або які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.

За приписами абзацу другого підпункту "а", абзацу другого підпункту "б" пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР від 15.12.1990 р. № 1290 "Про вислугу років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та вихідну допомогу цим військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу та їх сім'ям" (далі - постанова № 1290) до вислуги років для призначення пенсій за вислугу років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ зараховується дійсна військова служба в Радянській Армії і Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах та інших військових формуваннях.

Відповідно до підпункту "г" пункту 2 постанови № 1290 до вислуги років на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця - зараховується служба у віддалених місцевостях СРСР згідно з додатком № 1 до цієї постанови з термінів, зазначених у розділі II цього додатка, а також служба на заставах, постах, в комендатурах, маневрених групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону СРСР, і в інших підрозділах прикордонних військ згідно з переліком, затверджуваним Головою Комітету державної безпеки СРСР, - з 1 січня 1976 року, а до вказаної дати - на заставах, в комендатурах і прирівняних до них підрозділах прикордонних військ, що знаходяться на державному кордоні СРСР, на морських прикордонних кораблях і катерах, що знаходилися в строю і безпосередньо несли охорону державного кордону СРСР в місцевостях, пойменованих у додатку № 2 до цієї постанови, якщо не встановлені більш пільгові умови зарахування служби в цих місцевостях при обчисленні вислуги років на пенсію.

В пункті 4 постанови № 1290 встановлено, що дійсна строкова військова служба, крім періодів, що підлягають заліку до вислуги років на пільгових умовах, передбачених для військовослужбовців військових частин, штабів і установ діючої армії, військовослужбовців, які проходили службу або перебували в полоні в період Великої Вітчизняної війни, які брали участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або необґрунтовано притягнутих до кримінальної відповідальності чи репресованих, зараховується у вислугу років для призначення пенсій у календарному обчисленні.

Згідно з пунктом 5 постанови № 1290 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які раніше перебували на дійсній військовій службі, ця служба зараховується в періоди, зазначені в пунктах 2 і 3 цієї постанови, до вислуги років для призначення пенсій на відповідних пільгових умовах, передбачених для військовослужбовців (з урахуванням пункту 4 цієї постанови).

В Переліку віддалених місцевостей СРСР, в яких служба осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяця (розділ II додатка № 1 до постанови № 1290), зазначено Марийську область Туркменської РСР - з 1 січня 1985 року.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність даних про несення позивачем служби на заставах, постах, в комендатурах, маневрених групах зі змінними заставами чи в інших підрозділах прикордонних військ згідно з переліком, затверджуваним Головою Комітету державної безпеки СРСР, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що період строкової служби позивача в лавах Прикордонних військ КДБ СРСР з 03.11.1976 р. по 28.12.1978 р. не підлягає зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах, а зараховується в календарному обчисленні.

Щодо зарахування частини навчання у вищому навчальному закладі до вислуги років колегія суддів враховує наступне.

В силу пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 393 (в редакції, чинній на час звільнення позивача) до вислуги років особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону України від 04.04.2006 р. № 3591-IV, чинній у період звернення позивача до відповідача у 2009 році з цього питання) до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Отже, за змістом наведених правових норм, якщо навчання (незалежно від його форми) у цивільному вищому навчальному закладі до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду дає право на присвоєння офіцерського (спеціального) звання, то половина строку цього навчання додатково зараховується до вислуги років.

Оскільки за результатом навчання в Харківському юридичному інституті з 01.09.1979 р. по 01.12.1982 р. і здобуття незакінченої вищої освіти ОСОБА_4 було присвоєно перше офіцерське звання молодшого лейтенанта міліції, то період його навчання з 01.09.1979 р. до вступу на військову службу 21.08.1981 р. має бути зараховано до вислуги років в половинному розмірі.

Під час навчання на вечірньому факультеті юридичного інституту до вступу на службу в органи внутрішніх справ позивач працював токарем на заводі та у військовій частині і ця робота не зараховується до вислуги років, тому відсутнє подвійне зарахування одного і того ж періоду до вислуги років.

Таким чином, висновок судів про те, що прийняття позивача на службу в органи внутрішніх справ до закінчення вищого навчального закладу та отримання офіцерського звання не дає йому права на зарахування часу навчання до призначення на відповідну посаду у вислугу років, ґрунтується на неправильному застосуванні зазначених норм права.

За наведених обставин та виходячи з приписів статті 229 КАС України, рішення судів попередніх інстанцій в цій частині підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову шляхом зобов'язання зарахувати ОСОБА_4 до вислуги років час навчання в Харківському юридичному інституті з 01.09.1979 р. по 21.08.1981 р. з розрахунку один рік навчання за шість місяців. При цьому належним відповідачем за цією позовною вимогою колегія суддів вважає Головне управління МВС України в Харківській області, яке обчислювало позивачу вислугу років в наказі про звільнення від 18.05.2009 р. № 67 о/с.

Що стосується позовних вимог про зарахування до вислуги років на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяці) періодів служби позивача на посадах дільничного і старшого дільничного інспектора міліції, то суди правильно виходили з того, що абзац двадцять шостий підпункту "в" пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 393, яким було передбачено таке зарахування, набрав чинності з 1 січня 2005 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 р. N 1525 "Про доповнення пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393", тому не може бути застосований до позивача, якому вислуга років обчислювалась при звільненні у 1998 році. У касаційній скарзі відсутні доводи щодо порушення судами норм матеріального чи процесуального права в цій частині.

Порядок видачі і заповнення дубліката трудової книжки врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58 (далі - Інструкція).

За змістом пунктів 5.2 і 5.3 Інструкції при заповненні дубліката трудової книжки вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень). Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами. Загальний стаж роботи записується сумарно. Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника.

Як встановлено судами, дублікат трудової книжки виданий ОСОБА_4 Головним управлінням МВС України у Харківській області 14.08.2009 р. із внесенням до нього записів про службу позивача в органах внутрішніх справ з 21.08.1981 р. по 18.05.1998 р. Документів, які б підтверджували попередні періоди роботи, позивач відповідачу не надавав.

У зв'язку з цим суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відповідність записів у дублікаті трудової книжки позивача за останнім місцем роботи вимогам Інструкції та відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року в частині вирішення позовних вимог про зарахування до вислуги років часу навчання ОСОБА_4 в Харківському юридичному інституті з 01.09.1979 р. по 21.08.1981 р.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Зобов'язати Головне управління МВС України в Харківській області зарахувати ОСОБА_4 до вислуги років час навчання в Харківському юридичному інституті з 01.09.1979 р. по 21.08.1981 р. з розрахунку один рік навчання за шість місяців.

В решті судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.