ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2016 р. м. Київ К/800/30350/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Кочана В.М.,

Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірною відмови відповідача в перерахунку позивачу пенсії з урахуванням пільгового обчислення стажу; зобов'язання відповідача зарахувати в пільговому обчисленні (зарахувавши один рік роботи за один рік і шість місяців) період роботи позивача з 26.07.1980р. по 09.04.1984р., з 17.04.1984р. по 24.09.1985р., з 14.10.1985р. по 25.01.1986р., з 14.02.1986р. по 28.02.1987р., з 20.03.1987р. по 07.03.1991р., з 19.03.1991р. по 12.06.1994р., з 04.07.2001р. по 08.02.2002р., з 03.03.2002р. по 04.08.2002р., з 07.12.2009р. по 13.02.2010р., як трудовий стаж, вироблений в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі; зобов'язання відповідача зробити перерахунок та виплатити позивачу пенсію з врахуванням пільгового обчислення стажу з січня 2013 року (з моменту її призначення).

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_4 зазначав, що стаж його роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, має бути врахований в пільговому обчисленні, оскільки це передбачено Указами Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26.09.1967р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі - Укази від 10.02.1960р. та від 26.09.1967р. відповідно), пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №1058-ІV), Постанові Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960р. №148 «Про порядок застосування пільг до осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі - Постанова №148).

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20.11.2014р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015р., позов задоволено частково: визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Надвірнянському районі в перерахунку пенсії позивачу з врахуванням пільгового обчислення стажу; зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Надвірнянському районі зарахувати в пільговому обчисленні позивачу період роботи з 26.07.1980р. по 09.04.1984р., з 17.04.1984р. по 24.09.1985р., з 14.10.1985р. по 25.01.1986р., з 14.02.1986р. по 28.02.1987р., з 20.03.1987р. по 07.03.1991р., з 19.03.1991р. по 12.06.1994р., з 04.07.2001р. по 08.02.2002р., з 03.03.2002р. по 04.08.2002р., з 07.12.2009р. по 13.02.2010р. як трудовий стаж, отриманий в районах Крайньої Півночі та місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області зробити перерахунок пенсії позивача з врахуванням пільгового обчислення стажу з 03.05.2014р.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 26.07.1980р. по 09.04.1984р. працював машиністом-кочегаром, геологом районної інженерно-технологічної служби в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі (Ханти-Мансійський автономний округ Тюменської області), Івано-Франківського УБР, з 17.04.1984р. по 24.09.1985р. - майстром підземного і капітального ремонту свердловин в цеху капітального ремонту скважин в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, з 14.10.1985р. по 25.01.1986р. - майстром в цеху капітального ремонту свердловин в районі Крайньої Півночі, з 14.02.1986р. по 28.02.1987р. - майстром в цеху підземного ремонту свердловин в районі Крайньої Півночі, з 20.03.1987р. по 07.03.1991р. - майстром в Муравленському управлінні бурових робіт в районі Крайньої Півночі, з 19.03.1991р. по 12.06.1994р. - майстром по капітальному ремонту свердловин ВАТ «Ноябрськнафтогаз» (Ямало-Ненецький автономний округ), з 04.07.2001р. по 08.02.2002р. - майстром капітального ремонту свердловин у ВАТ «Білоруське УПНП і КРС» в м.Нижнєвартовськ Тюменської області, тобто в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, з 03.03.2002р. по 04.08.2002р. - майстром капітального ремонту свердловин ЗАТ «Обнафторемонт» в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, з 07.12.2009р. до 13.02.2010р. - ведучим геологом в геологічній службі ТОВ «Меридіан» в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, у тому числі в періоди з 26.07.1980р. по 09.04.1984р., з 14.10.1985р. по 25.01.1986р., з 14.02.1986р. по 28.02.1987р., з 20.03.1987р. по 07.03.1991р., з 19.03.1991р. по 12.06.1994р., з 04.07.2001р. по 08.02.2002р., з 03.03.2002р. по 04.08.2002р. вахтово-експедиційним методом.

З січня 2003 року ОСОБА_4 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області, отримуючи пенсію по віку.

Звернувшись до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням періоду його роботи у районах Крайньої Півночі у пільговому обчисленні, позивач отримав відмову з посиланням на те, що ним не підтверджено укладення письмових трудових договорів про роботу у вказаних районах.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що пільгове обчислення стажу передбачено законодавством колишнього СРСР, а робота позивача в зазначений період в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та в районах Крайньої Півночі підтверджується трудовою книжкою та довідками, в зв'язку з чим відповідач неправомірно та всупереч приписам пункту 5 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV не врахував такий набутий ним стаж роботи у пільговому обчисленні.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України відзначає наступне.

За правилами абзаців першого та другого пункту 5 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV період роботи до 01.01.1991р. в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991р. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу від 10.02.1960р., Постанови №148, Указу від 26.09.1967р.

Указом від 10.02.1960р. передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплата надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплата різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).

Статтею 5 цього Указу встановлено надання додаткових пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Згідно зі ст.3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967р. №1908-VII "Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" скорочено тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених ст.5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960р., з п'яти до трьох років та передбачено надання зазначених пільг особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Про надання пільг, передбачених статтями 1-4 Указу від 10.02.1960р., незалежно від наявності письмового строкового трудового договору, а пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10.02.1960р., - за умови укладання трудового договору, йдеться і в Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16.12.1967р. №530/П-28 (далі - Інструкція).

За змістом пункту 7 Інструкції трудові договори на певний строк (три або два роки) укладаються у письмовій формі міністерствами, відомствами, центральними установами, а також підприємствами, установами та організаціями, які розташовані в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з працівниками, які прибули на роботу в ці місцевості з інших районів держави.

Згідно з пунктом 6 Інструкції пільги, передбачені Указами від 10.02.1960р. і від 26.09.1967р., надаються працівникам експедицій, цілорічних партій, нафторозвідок, загонів, які розташовані (базуються) у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також працівникам експедицій та інших геологорозвідувальних і топографо-геодезичних організацій, які розташовані (базуються) поза районами Крайньої Півночі і місцевостями, прирівняними до районів Крайньої Півночі, направленим на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, в цілорічні партії, нафторозвідки, загони.

Крім того, абзацом першим пункту 5.9 Основних положень про вахтовий метод організації робіт, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань, Секретаріату ВЦРПС та Міністерства охорони здоров'я СРСР від 31.12.1987р. №794/33-82 встановлено, що працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом у райони Крайньої Півночі або в прирівняні до них місцевості з інших районів держави, надаються пільги, передбачені статтями 1-4 Указу від 10.02.1960р., з урахуванням змін та доповнень, внесених статтями 1 та 2 Указу від 26.09.1967р.

Таким чином, пільги, передбачені статтею 5 Указу від 10.02.1960р., в тому числі зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються на працівників, що працювали вахтовим методом.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду України, зокрема, від 27.10.2015р. у справі №338/1079/14-а та від 02.12.2015р. у справі №338/357/15-а.

Одночасно, слід зазначити, що відповідно до статті 1 Тимчасової угоди від 15.01.1993р. між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненню 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненню 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років. Громадянам Сторін, що домовляються, які працювали як в районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, один рік роботи в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, зараховується за дев'ять місяців роботи в районах Крайньої Півночі.

Згідно зі статтею 3 Тимчасової угоди при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, починаючи з 01.01.1991р. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р.).

Таким чином, вказана Тимчасова угода надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.

Водночас ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15.01.1993р., ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Не йдеться про пільгове обчислення такого стажу й в Законах України "Про пенсійне забезпечення" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій прийшли до помилкового висновку про наявність підстав для перерахунку пенсії позивача з врахуванням стажу його роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у пільговому обчисленні.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного суду України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції згідно зі ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалює нове рішення.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області задовольнити.

Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Кочан В.М.

Тракало В.В.