ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 року № 800/578/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого судді Юрченко В.П., Суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Приходько І.В., Шипуліної Т.М., секретар судового засідання - Іванов Д.О., за участю: позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - Нарольської Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з адміністративним позовом до Вищої ради юстиції в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.12.2016 просив:

- визнати рішення Вищої ради юстиції про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2016 року № 2883/0/15-16 незаконним повністю;

- визнати дії Вищої ради юстиції про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2016 року № 2883/0/15-16 протиправними;

- зобов'язати Вищу раду юстиції розглянути матеріали відносно ОСОБА_1 про внесення подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідач вчинив протиправні дії, а саме при прийнятті оскаржуваного рішення від 22 вересня 2016 року № 2883/0/15-16, яким було відмовлено позивачу у внесенні подання відносно нього Президентові України про призначення його на посаду судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області вперше, вийшов за межі наданих Законом повноважень.

Зазначив, що єдиною можливою підставою для відмови у внесенні подання Президентові України щодо призначення на посаду судді вперше, відповідно до повноважень відповідача є порушення порядку призначення на посаду судді.

Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надала пояснення, аналогічні письмовим запереченням в яких зазначила про те, що Вища рада юстиції при прийнятті оскаржуваного рішення від 22 вересня 2016 року № 2883/0/15-16, діяла на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб визначений Законом з додержанням відповідної процедури, також вказала на відсутність підстав для оскарження та скасування зазначеного рішення, у зв'язку з чим, просила відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Вищої ради юстиції від 17 вересня 2015 року № 517/0/15-15 відмовлено у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до Вищої ради юстиції про визнання рішення незаконним, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2016 року зазначений позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Вищої ради юстиції про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2015 року № 517/0/15-15 та зобов'язано Вищу раду юстиції розглянути матеріали відносно ОСОБА_1 про внесення подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області вперше.

В решті заявлених позовних вимог було відмовлено.

Постановою Верховного Суду України від 12 квітня 2016 року у задоволенні заяви Вищої ради юстиції про перегляд вказаного рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства відмовлено.

22 вересня 2016 року на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2016 року у справі № П/800/385/15 розглянуто рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та матеріали про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області вперше та прийнято рішення № 2883/0/15-16, яким відмовлено у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області.

Вважаючи, що зазначене рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131 Конституції України встановлено, що до повноважень Вищої ради юстиції належить, зокрема, внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Вищу раду юстиції» до повноважень Вищої ради юстиції належить, зокрема, внесення подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.

Згідно абзацу 2 статті 29 Закону України «Про Вищу раду юстиції» Вища рада юстиції приймає рішення щодо внесення подання про призначення на посаду судді вперше на підставі розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до якої обов'язково додається особова справа кандидата на посаду судді вперше та будь-які інші матеріали, які дають змогу перевірити дотримання передбаченого Законом України "Про судоустрій і статус суддів" порядку призначення на посаду судді вперше. У разі необхідності Вища рада юстиції має право отримувати такі матеріали від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, робити запити до будь-яких підприємств, установ та організацій з метою перевірки відповідної інформації.

Пунктом 48 розділу XII «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Вища рада юстиції може відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду виключно з таких підстав, які вона визначає, керуючись власною оцінкою обставин, пов'язаних із кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей:

а) наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інші обставини, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв'язку з таким призначенням;

б) порушення визначеного законом порядку призначення на посаду судді.

Відповідно до пункту 48 розділу XII «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення Вищої ради юстиції про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду може бути оскаржено та скасовано виключно з таких підстав:

а) склад Вищої ради юстиції, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;

б) рішення не підписано членом Вищої ради юстиції, який брав участь у його ухваленні;

в) рішення не містить посилання на визначені законом підстави відмови у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду або мотивів, з яких Вища рада юстиції прийшла до відповідних висновків.

Надаючи правовий аналіз вказаних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів Вищого адміністративного суду України зауважує на наявність у Вищої ради юстиції дискреційних повноважень в частині відмови у наданні рекомендації про внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду вперше, яке може бути оскаржене за виключних умов.

Як було встановлено, в ході розгляду даної справи, відповідач, приймаючи спірне рішення, не допустив порушень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки обґрунтував його наявністю сумніву в належному рівні професійних, ділових та моральних якостей позивача, що у розумінні положення частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про його прийняття на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскаржуване рішення прийнято та підписано повноважним складом Вищої ради юстиції із зазначенням мотивів його прийняття, що в свою чергу вказує не відсутність повноважень у суду приймати одне із визначених статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України рішень.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 2-12, 69, 160-163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України та набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано.

Заява про перегляд судового рішення може бути подана не пізніше 10 днів з дня ухвалення судового рішення безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий суддя В.П. Юрченко

Судді Л.І. Бившева

Г.К. Голубєва

І.В. Приходько

Т.М. Шипуліна