ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/42195/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді - Черпіцької Л.Т.Суддів -Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.при секретарі -Гуловій О.І.за участю представника:позивача - Малько Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза касаційною скаргоюДержавної фінансової інспекції в м. Києвінапостанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 рокуу справі№ 826/12779/13-аза позовомДержавної фінансової інспекції в м. КиєвідоКиївського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»прозобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року Державна фінансова інспекція в м. Києві звернулась з позовом до Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» про зобов'язання вчинити дії, зокрема виконати в повному обсязі вимогу від 04.02.2013 № 26-10-14-14/1534.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Зобов'язано Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» вчинити певні дії, зокрема, виконати в повному обсязі вимогу Держфінінспекції в м. Києві від 04.02.2013 № 26-10-14-14/1534: відобразити дебіторську заборгованість, провести претензійно-позовну роботу та забезпечити відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт ТОВ «Євроекобуд» - 10616,83 грн., ПП «Підзембуд-10» - 9542,78 грн., РБА «Київрембуд» - 5681,92 грн., «Спеціалізоване управління № 630» - 327,00 грн. (п.2 письмової вимоги); здійснити перерахунок вартості виконаних робіт, провести взаєморозрахунок з ТОВ «Євроекобуд» та зменшити кредиторську заборгованість на вартість невиконаних робіт в сумі 10160,83 грн. (п.5 письмової вимоги); відобразити в обліку розмір дебіторської заборгованості від збитків заподіяних вилученням земельних ділянок фізичними особами в сумі 102760,16 грн. (п.6 письмової вимоги); забезпечити стягнення коштів в сумі 90459,33 грн. на користь МДР «Теремки» (п.7 письмової вимоги); відшкодувати за рахунок винних осіб кошти в сумі 938,66 грн. (п.9 письмової вимоги); забезпечити відшкодування коштів на загальну суму 10000 грн. за рахунок винних осіб у порядку встановленому законодавством України (п.11 письмової вимоги). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2013 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2013 року в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання: відобразити в обліку розмір дебіторської заборгованості від збитків, заподіяних вилученням земельних ділянок фізичними особами, в сумі 102760,16 грн. (п.6 письмової вимоги); забезпечити стягнення коштів в сумі 90459,33 грн. на користь МДР «Теремки» (п.7 письмової вимоги); відшкодувати за рахунок винних осіб кошти в сумі 938,66 грн. (п.9 письмової вимоги); забезпечити відшкодування коштів на загальну суму 10000 грн. за рахунок винних осіб у порядку встановленому законодавством України (п.11 письмової вимоги). Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено. В решті постанову залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Державна фінансова інспекція в м. Києві звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п.1.2.5.1 Плану контрольно-ревізійної роботи на ІV квартал 2012 року, Державною фінансовою інспекцією в м. Києві проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» та його структурного підрозділу без права юридичної особи Міського декоративного розсаднику «Теремки» за період з 01.07.2011 по 01.10.2012, якою встановлено ряд порушень, викладених в акті від 29.12.2012 р. №10-30/2494.

З метою повного усунення виявлених ревізією порушень та попередження їх виникнення в подальшому, позивачем винесено вимогу № 26-10-14-14/1534 від 04.02.2013 року про усунення виявлених ревізією порушень, якою від відповідача вимагалось, зокрема:

- відобразити дебіторську заборгованість, провести претензійно-позовну роботу та забезпечити відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт ТОВ «Євроекобуд» - 10616,83 грн., ПП «Підзембуд-10» - 9542,78 грн., РБА «Київрембуд» - 5681,92 грн., «Спеціалізоване управління № 630» - 327,00 грн. (п.2 вимоги);

- провести претензійно-позовну роботу з КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа» на суму 42 484,00 грн. та з КП «Святошинське лісопаркове господарство» на суму 70 331,76 грн. щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів та подальшого їх перерахування до місцевого бюджету (п.3 вимоги);

- здійснити перерахунок вартості виконаних робіт (наданих послуг, товарів), провести взаємозвірки з ТОВ «Євроекобуд», ПП «ПНВП Стиль-Майстер» за договорами та зменшити кредиторську заборгованість на вартість невиконаних робіт (ненаданих послуг, товарів), (п.5 вимоги);

- відобразити в обліку розмір дебіторської заборгованості на загальну суму 1704626,41 грн., провести претензійно-позовну роботу та забезпечити повернення коштів по вищевказаних контрагентах (п.6 вимоги);

- забезпечити стягнення коштів в сумі 90459,33 грн. на користь МДР «Теремки», в іншому випадку відшкодувати вищевказану суму з винних осіб. У разі відмови контрагента від визнання боргу - відшкодувати збитки за рахунок винних у не проведенні претензійно-позовної роботи осіб у порядку встановленому законодавством України (п.7 вимоги);

- відшкодувати за рахунок винних осіб кошти в сумі 938,66 грн. (п.9 вимоги);

- провести претензійно-позовну роботу з колишнім в.о. директора ОСОБА_6 та провести взаємозвірку з ДП «Баранівське лісомисливське господарство», забезпечити відшкодування коштів за рахунок винних осіб у порядку встановленому законодавством України. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України (п.11 вимоги).

У зв'язку з невиконанням відповідачем у добровільному порядку пунктів вимоги, Держфінінспекція звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виконати пункти 2, 5, 6, 7, 9 та 11 вимоги ДФІ в м. Києві, оскільки правомірність зазначених пунктів вимоги підтверджується доказами у справі.

Між тим, вирішуючи даний спір суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість порушень, вказаних у пунктах 6, 7, 9, 11 письмової вимоги, оскільки вимагаючи виконати вказані пункти вимоги, Державна фінансова інспекція в м. Києві не роз'яснює, яким чином можна усунути вказані порушення.

Колегія суддів вважає передчасними такі висновки судів, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі Положення), Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, органом державного фінансового контролю пред'явлено вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії. При цьому пункти 2, 3, 6, 7, 9, 11 вимоги вказують на виявлені збитки та їхній розмір.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не шляхом пред'явлення позову до підконтрольної установи про зобов'язання виконати вимогу.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 28 жовтня 2014 року та від 17 лютого 2015 року (справи №№ 21-462а14, 21-4а15 відповідно).

Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ДФІ в м. Києві про зобов'язання відповідача виконати пункти 2, 3, 6, 7, 9, 11 вимоги від 04.02.2013 року № 26-10-14-14/1534.

Що стосується пункту 5 вимоги ДФІ в м. Києві від 04.02.2013 року № 26-10-14-14/1534, колегія суддів вважає, що позов у цій частині також не підлягає задоволенню.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ДФІ просить зобов'язати відповідача виконати пункт 5 вимоги від 04.02.2013 року № 26-10-14-14/1534, а саме здійснити перерахунок вартості виконаних робіт, провести взаєморозрахунок з ТОВ «Євроекобуд» та зменшити кредиторську заборгованість на вартість невиконанних робіт в сумі 10160,83 грн.

Як зазначалось вище, пунктом 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з приписами статті 15 Закону, законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання.

Отже, з метою захисту інтересів держави орган державного фінансового контролю повинен у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.

Між тим, у пункті 5 вимоги ДФІ в м. Києві просить відповідача вчинити дії, які не забезпечують захисту інтересів держави. Вказаний пункт вимоги сформульований таким чином, що не дає змоги однозначно зрозуміти зміст і порядок його виконання відповідачем. Також, не вказано, у який спосіб кредиторську заборгованість потрібно зменшити.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що п.5 вимоги ДФІ в м. Києві від 04.02.2013 року № 26-10-14-14/1534 не відповідає критеріям законності та обґрунтованості.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, а тому підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року скасувати, та ухвалити у справі нове рішення.

В задоволенні позову Державної фінансової інспекції в м. Києві до Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» про зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: