ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" серпня 2015 р. м. Київ К/800/26864/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О. В.,

Васильченко Н.В.,

Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року у справі № 826/20830/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укржитлопроект" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Укржитлопроект" звернулось в суд з позовом до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №С-2410/15 від 24 жовтня 2013 року та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-0711/7-7/10/75-0711/08/04 від 7 листопада 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в оскаржуваній постанові інспекцією при формулюванні порушення здійснене посилання на нормативний документ, який втратив чинність. ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" норми, яка б приписувала обов'язковість розроблення проекту організації будівництва не містить, крім того не було фактичної потреби в коригуванні проекту. При проведенні перевірки ІДАБК у Київській області керувалася Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (КМ України) від 23 травня 2011 року №553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить лише до ІV і V, а не ІІІ категорії складності.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року, позовні вимоги задоволені. Визнані протиправними та скасовані припис інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №С-2410/15 від 24 жовтня 2013 року та постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-0711/7-7/10/75-0711/08/04 від 7 листопада 2013 року.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовою особою відповідача проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил об'єкта - "Будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: 08631, Київська область, Васильківський район, смт Глеваха, вул. Вокзальна, 49", замовником якого є ТОВ "ВБП "Сільбуд - Інвест"; за результатами перевірки складений акт від 27 вересня 2013 року.

Актом перевірки встановлено, що проектною організацією ТОВ "Укржитлопроект" переданий проект, який розроблений з порушенням ДБН А.2.2-3-2012 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", оскільки містобудівними умовами від 01.07.2011 року №16 передбачено багатоквартирний житловий будинок з вбудовано - прибудованими нежитловими приміщеннями, а фактично проект розроблений на багатоквартирний житловий будинок, який був відкоригований (збільшення кількості квартир з 60 шт. до 61 шт. та визначення функціонального призначення нежитлових приміщень та зміною планування поверхів), без корегування проекту організації будівництва (ПОБ), чим порушені ст.ст. 26, 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідачем 24 жовтня 2013 року на підставі акту перевірки виданий припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №С-2410/5, яким від позивача вимагається усунути допущені порушення до 30.12.2013 року згідно вимог чинного законодавства.

Також, 24 жовтня 2013 року відповідачем складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-3-2410/1929.

Відповідачем на підставі акту перевірки 07.11.2013 року винесена постанова №3-0711/7-7/10-75/0711/08/04, якою за порушення ст. 26, 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" до позивача застосований штраф у розмірі 103230,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що потреби в коригуванні проекту організації будівництва не було, оскільки не змінювалися загальні габарити будинку, його конфігурація та посадка на земельній ділянці, відповідно не змінювалися умови організації будівництва, виконання окремих видів робіт, комплексної безпеки будівництва, забезпечення якості та строків виконання робіт.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно ст.26 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999, № 687-XIV архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови; не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Відповідно ст.26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011, № 3038-VI(далі - Закон № 3038-VI) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно ст.31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів І-ІІІ категорій складності.

Приписами п. 4.1, п.4.2 ДБН А.2.2-3-2012 визначено, що проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам будівельних норм та нормативних документів.

Проектувальники при розробленні проектної документації повинні забезпечувати відповідність проектних рішень: архітектурним і містобудівним вимогам, визначеним у містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки; вихідним даним; вимогам чинних будівельних норм та нормативних документів, зокрема ДБН В. 1.1-7, ДБН В. 1.2-4, ДБН В.2.2-17, ДСТУ Б А.2.2-7;

П. 4.5 до складу вихідних даних належить містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; завдання на проектування, інші вихідні дані.

Як було встановлено судами під час проведення вказаної перевірки виявлено, що проектною організацією ТОВ "Укржитлопроект" переданий проект, який розроблений з порушенням ДБН А.2.2-3:2012 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", а саме містобудівним умовам №16 від 01.-7.2011 року, виданими відділом містобудування та архітектури Васильківської РДА, якими передбачений багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, а фактично проект розроблений на багатоквартирний житловий будинок та наказом №70 від 01.10.2012 року затверджений відкорегований проект (збільшення кількості квартир з 60 шт. до 61 щт та визначення функціонального призначення нежитлових приміщень та зміною планування поверхів), без корегування проекту організації будівництва (ПОБ), чим порушені ст. 23 Закону України "Про архітектурну діяльність", ст.32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно п.4.8.2 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" що проектування об'єктів III категорії складності здійснюється в дві стадії: проект (П); робоча документація (Р).

Відповідно вказаного ДБН склад розділу Проект визначається відповідно до додатку Д, до складової частини якого і входить розділ - Організація будівництва.

Склад та зміст проектної документації встановлюється відповідно до вимог ДБН А.3.1/5-2009 "Організація будівельного виробництва".

П.3.1.1 Проект організації будівництва (ПОГ) розробляється у складі проекту як розділу організації будівництва.

Приписами п.4.10 ДБН 2012 визначено, що проектна документація має бути виготовлена з урахуванням усіх нормативних актів та документів, чинних на час передачі їх на виробництво.

Відповідно Закону України "Про будівельні норми" будівельні норми - затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення.

Таким чином, враховуючи те, що внаслідок передачі позивачем(проектною організацією) проекту, що розроблений з порушенням ДБН А.2.2-3:2012 в частині недодержання позивачем містобудівних умов №16 від 01.07.2011р. виданих відділом міетобудування та архітектури Васильківської РДА відбулось порушення ст.26, ст.31 Закону № 3038-VI суди попередніх інстанцій дійшли хибних висновків про неправомірність припису відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №С-2410/15 від 24 жовтня 2013 року та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3-0711/7-7/10/75-0711/08/04 від 7 листопада 2013 року.

Враховуючи наведене постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню за невідповідністю нормам матеріального та процесуального права з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з вищенаведених обставин.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального права, тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої і апеляційної інстанції підлягають скасуванню з винесенням постанови про відмову у задоволенні заявленого позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Укржитлопроект" відмовити.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: