ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" серпня 2015 р. м. Київ К/800/60096/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівГончар Л. Я., Маслія В. І.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області № 34" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Державного підприємства "Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області № 34" про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернулась до суду з позовом, в якому просила зобов'язати Державне підприємство "Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 34)" виконати вимогу контрольно-ревізійного управління від 02 лютого 2011 року № 27/218 в частині усунення порушень, виявлених в ході ревізії, а саме: відшкодувати зайво виплачені кошти на загальну суму 104 714 грн 89 коп. шляхом повернення зазначеної суми на реєстраційний рахунок ДП «Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області (№ 34)», у тому числі за рахунок винних осіб та шляхом пред'явлення цивільних позовів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити рішення, яким в позові відмовити.

Заперечень не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що КРВ в м. Дніпродзержинську проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області (№ 34)» за період 2008-2009 р.р. та І квартал 2010 року, за результатами якої складений акт № 03-20/12 від 25 червня 2010 року.

В зв'язку з виявленими зазначеною ревізією порушеннями та недоліками ведення фінансово-господарської діяльності Підприємства, на підставі вказаного акту ревізії КРВ в м. Дніпродзержинську направлено ДП «Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області (№ 34)» вимогу про усунення порушень № 27/1349 від 15 липня 2010 року.

Згідно даної вимоги загальна сума встановлених порушень, що призвели до втрат, складає 104 714 грн 89 коп., у зв'язку з чим відповідача зобов'язано, зокрема:

відшкодувати зайво виплачену заробітну плату через безпідставне нарахування та виплату надбавки за безперервну роботу в закладах кримінально-виконавчої системи робітникам в сумі 58 655 грн 07 коп. шляхом утримання із заробітної плати працівників за їх заявами, або стягнути з особи, винної у проведенні зайвих грошових виплат у порядку та розмірі, встановленому ст. ст.130-136 Кодексу Законів про працю України, при необхідності шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення коштів (п. 2 вказаної вимоги);

провести перерахунок та відповідні коригування щодо сум внесків до Фондів або повернути зайво сплачені кошти в сумі 21 714 грн 92 коп. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів) (п. 2 вказаної вимоги);

стягнути з особи, винної у проведенні зайвих грошових виплат, 24 344,9 грн. внаслідок надання підприємством, у 2008, 2009 роках, благодійної допомоги стороннім організаціям, у той час, як фінансовими планами витрати на благодійництво не передбачені, у порядку та розмірі, встановленому ст.ст.130-136 Кодексу Законів про працю України, при необхідності шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення коштів (п. 6 вказаної вимоги);

надати до КРВ в м. Дніпродзержинську належним чином завірені копії документів, які засвідчують відшкодування шкоди (копія заяви чи прибутковий касовий ордер, позовна заява тощо);

надати до КРВ в м. Дніпродзержинську належним чином завірені копії документів, які підтверджують відшкодування зайво нарахованої заробітної плати, зайвого перерахування коштів до державних цільових фондів та безпідставного надання благодійної допомоги (розрахунково-платіжну відомість, копії заяв та особистих рахунків працівників про утримання зайво нарахованих сум, копію платіжного доручення на перерахування коштів на картки працівників та список працівників, бухгалтерську довідку, наказ по підприємству про стягнення коштів, копію заяви чи прибутковий касовий ордер, позовна заява, тощо).

З огляду на відсутність виконання відповідачем вищезазначеної вимоги № 27/218 від 02 лютого 2011 року у добровільному порядку, КРУ у Дніпропетровській області звернувся з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що доказів виконання вимоги від 02 лютого 2011 року щодо усунення виявлених порушень повернення коштів на загальну суму 104 714 грн 89 коп. відповідачем суду не надано, як і не надано доказів незаконності вказаної вимоги.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками судів.

Згідно із Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011, Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (пункт 1 цього Положення).

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-ХІІ, згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Між тим у справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов Державної фінансової інспекції до підконтрольної установи про зобов'язання виконати вимогу.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня, 13 травня 2014 року та 18 вересня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-89а14, 21-332а14, відповідно).

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого позову.

Оскільки при вирішенні спору суди допустили неправильне застосування норм матеріального права до встановлених у справі обставин, скаргу відповідача слід задовольнити.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державного підприємства "Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області № 34" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення у справі.

Відмовити в задоволені позову Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Державного підприємства "Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області № 34" про зобов'язання виконати вимогу контрольно-ревізійного управління від 02 лютого 2011 року № 27/218 в частині усунення порушень виявлених в ході ревізії, а саме: відшкодувати зайво виплачені кошти на загальну суму 104 714 грн 89 коп. шляхом повернення зазначеної суми на реєстраційний рахунок ДП «Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області (№ 34)», у тому числі за рахунок винних осіб та шляхом пред'явлення цивільних позовів.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: