ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" квітня 2016 р. м. Київ К/800/40901/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Кобилянського М.Г.,
суддів: Амєліна С.Є., Іваненко Я.Л.,
секретар судового засідання: Шаманська І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області до приватного сільськогосподарського підприємства «Промінь» про стягнення заборгованості
за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2015 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2015 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Промінь» суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 5373 грн 25 коп. за березень 2015 року.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове - про задоволення позову. Зазначає, що згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій особам, яким призначено пенсію відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що приватне сільськогосподарське підприємство «Промінь» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та є платником страхових внесків, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і страхувальником в розумінні Закону № 1058-IV. Працівникам приватного сільськогосподарського підприємства «Промінь» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 призначена та виплачується пенсія за віком на підставі пункту «ж» статті 13 Закону № 1788-ХІІ як жінкам, які працюють в сільському господарстві та виховали п'ятеро чи більше дітей, що підтверджується протоколами від 22 серпня 2000 року № 50106, від 20 березня 2009 року № 14068, від 24 квітня 2003 року № 80205.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, не є витратами Пенсійного фонду України в розумінні пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663; далі - Інструкція), і не підлягають відшкодуванню у визначеному нею порядку.
Проте з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не можна.
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.
За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, покриваються підприємствами та організаціями.
Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а отже, і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду України та Державного бюджету України відповідно.
Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.
Так, згідно зі статтею 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.
Згідно з пунктом 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
За приписами пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.
Суди встановили, що за приватним сільськогосподарським підприємством «Промінь» рахуються пенсіонери-пільговики - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яким пенсія призначена відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону № 1788-XII. Згідно з цим пунктом на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Такий порядок визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро та більше дітей» від 16 травня 1992 року № 244.
Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у відповідача обов'язку відшкодовувати управлінню Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, є помилковим.
Обов'язок з відшкодовування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону № 1788-XII, покладений на підприємства.
Зазначена правова позиція вже неодноразово була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 11 лютого 2014 року (справа № 21-471а13), 7 липня 2015 року (справа № 21-735а15), від 11 листопада 2015 року (справа № 21-2810а15), які відповідно до приписів статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов`язковими для всіх судів України.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.
25 березня 2016 року управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області звернулося до Вищого адміністративного суду України із заявою про відмову від поданої касаційної скарги у зв'язку із списанням суми заборгованості.
За таких обставин колегія суддів не приймає відмову управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області від касаційної скарги, оскільки такі дії відповідача порушують його інтереси.
За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області про відмову від касаційної скарги на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2015 року відмовити.
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області задовольнити.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2015 року скасувати.
Позов управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області до приватного сільськогосподарського підприємства «Промінь» про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Промінь» на користь управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за березень 2015 року в розмірі 5373 грн 25 коп. (п'ять тисяч триста сімдесят три грн 25 коп.).
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ Кобилянський М.Г.
СУДДІ Амєлін С.Є.
Іваненко Я.Л.