ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" листопада 2015 р. м. Київ К/800/22675/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження з наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький завод "Білкозин" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький завод "Білкозин" до Чернігівської митниці Міндоходів про скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прилуцький завод "Білкозин" звернулось до суду з позовом до Чернігівської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 15.10.2013 №102040000/2013/000057/1.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Чернігівською митницею Міндоходів протиправно, на підставі хибного висновку щодо не підтвердження поданими позивачем документами митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято необґрунтоване рішення щодо її коригування.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Прилуцький завод "Білкозин" із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між 26.03.2013 між Компанією «Nicolaus Leather, s.r.o.» (Slovakia) (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Прилуцький завод "Білкозин" (покупець) укладено контракт №01/13 на поставку гольового спилку шкір великої рогатої худоби для виробництва білкових ковбасних і сосисочних оболонок; загальна кількість поставки 2000 тонн. Відповідно до підпункту 2.1. п. 2 Контракту, ціна за одну тонну гольового спилку складає 700 євро. Зміни кількості і вартості гольового спилку можуть погоджуватись сторонами шляхом підписання додаткової угоди.

Підпунктом 6.3 п. 6 контракту від 26.03.2013 №01/13 передбачено, що у випадку розходження товару за якістю, Покупець протягом 72 годин після надходження сировини має направити Продавцю факсом повідомлення про невідповідність сировини за якістю та кількістю, Покупець зобов'язаний надати детальні відомості про виявлені дефекти та про попередню кількість товару, що не відповідає умовам договору, Продавець зобов'язується на протязі 72 годин з моменту отримання рекламації повідомити Покупця чи підлягає товар поверненню за рахунок Продавця або уцінці. Продавець має право самостійно або через свого представника оглянути товар, а також зажадати офіційний висновок Торгової палати.

Актами приймання за якістю гольового спилку від 22, 23 та 29 травня 2013 року №№ 2, 3, 4 відповідно встановлено, що зазначений товар не відповідає умовам Контракту про що позивачем повідомлено Компанію «Nicolaus Leather, s.r.o.» Листами від 22 травня 2013 року №168, від 23 травня 2012 року №169 та від 29 травня 2013 року № 188, від 10 липня 2013 року № 286, від 07 серпня 2013 року № 339.

06.10.2013 між компанією «Nicolaus Leather, s.r.o.» (Slovakia) та позивачем укладено додаткову угоду №04 до контракту від 26.03.2013 №01/13, якою внесено зміни до п. 2.1. Контракту та знижено ціну з 7 жовтня 2013 року до 620 євро.

14.10.2013 позивачем до Митного поста «Прилуки» для митного оформлення подано в електронному вигляді митну декларацію № 102040000/2013/040802 на ввезення товару, а саме, гольового спилку із шиї та боків шкур великої рогатої худоби за контрактною ціною 0,62 євро за 1 кілограм.

У зв'язку з виникненням у органу доходів і зборів сумніву щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару, від декларанта додатково витребувано: висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, про що 14.10.2010 декларанту направлено електронне повідомлення, засвідчене електронним цифровим підписом посадової особи митниці.

У зв'язку з ненаданням декларантом додатково витребуваних документів, Чернігівською митницею Міндоходів прийнято рішення від 15.10.2013 №102040000/2013/000057/1, згідно з яким митну вартість товару визначено за ціною договору щодо ідентичних товарів, які раніше ввозилися позивачем на територію України за митною декларацією від 19.09.2013 №102040000/2013/040688, на рівні 0,74 євро за 1 кілограм.

Вказуючи на протиправність рішення про визначення митної вартості товару від 15.10.2013 №102040000/2013/000057/1, товариство з обмеженою відповідальністю "Прилуцький завод "Білкозин" звернулось до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів як такого, що прийнято за наявності у органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву щодо достовірності числових значень митної вартості, заявлених декларантом, а також ненадання на вимогу відповідача додаткових документів.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені у частині четвертій цієї статті документи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що до 14.10.2013 митне оформлення за контрактом від 26.03.2013 №01/13 товариством з обмеженою відповідальністю "Прилуцький завод "Білкозин" здійснювалось, виходячи із ціни контракту - 0,7 Євро за 1 кг.

Зниження вартості наступної партії голинного спилку, заявленого позивачем до митного оформлення згідно з митною декларацією від 14.10.2015 №102040000/2013/040802, ввезеного на виконання контракту від 26.03.2013 №01/13, обумовлено укладенням між Компанією «Nicolaus Leather, s.r.o.» (Slovakia) та товариством з обмеженою відповідальністю "Прилуцький завод "Білкозин" додаткової угоди від 06.10.2013 №4 до контракту від 26.03.2013 №01/13, якою внесено зміни до п. 2.1. Контракту та знижено ціну з 07.10.2013 до 620 євро.

Згідно з даними графи 44 митної декларації №102040000/2013/040802 додаткова угода від 06.10.2013 №4 до контракту від 26.03.2013 №01/13 подавалася декларантом позивача безпосередньо разом з митною декларацією №102040000/2013/040802. Зазначена угода також значиться серед документів, на підставі яких органом доходів і зборів виносилася картка відмови у митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до умов даної додаткової угоди від 06.10.2013 №4 угода є невід'ємною частиною контракту від 26.03.2013 №01/13.

Відповідачем при витребуванні додаткових документів не обґрунтовано наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки чи відсутність відомостей, які підтверджують числові складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, що свідчило б про наявність у митного органу обґрунтованого сумніву щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості імпортованого товару.

Так, згідно з рішенням про коригування митної вартості від 15.10.2013 №102040000/2013/000057/1 в якості підстав для витребування додаткових документів відповідачем вказано на наявність у нього іншої цінової інформації на ідентичні товари, що ввозилися позивачем за вказаним контрактом.

У той же час, відповідачем в обґрунтування позиції про не підтвердження декларантом правильності визначення ним митної вартості не враховано та не надано жодної оцінки факту укладення додаткової угоди між позивачем та його контрагентом, згідно з якою знижено ціну товару у зв'язку з його невідповідністю щодо рівня якості.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та які раніше ввозилися позивачем, не є достатньою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За вказаних обставин, зважаючи на недоведеність з боку митного органу наявності обґрунтованого сумніву щодо надання позивачем неповних або ж недостовірних відомостей про митну вартість імпортованих товарів, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність з боку відповідача наявності підстав для коригування заявленої митної вартості товару, у зв'язку з чим вказує на протиправність рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості від 15.10.2013 №102040000/2013/000057/1.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 94, 160, 167, 220, 222, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький завод "Білкозин" задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2014 року скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості від 15.10.2013 №102040000/2013/000057/1.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький завод "Білкозин" 1381,51 грн. (одна тисяча триста вісімдесят одна гривня 51 копійка) судових витрат.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: