ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2015 року м. Київ справа № 800/279/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Зайця В.С., Калашнікової О.В., Чалого С.Я.,

секретаря Коцюрби В.М.,

за участю: ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника Президента України Гуцала Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого адміністративного суду України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 6 серпня 2015 року звернулася в суд з позовом до Президента України, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила визнати незаконною/протиправною бездіяльність Президента України Порошенка П.О., що триває з 08.06.2015р., проявлену на її заяву (звернення) від 04.06.2015р. щодо скасування незаконного та злочинного указу Президента України ОСОБА_6 від 13.03.2013р. №132/2013 „Про звільнення суддів", у частині, що стосується прав і законних інтересів ОСОБА_1, яким її звільнено з посади судді на підставі вироку суду, зобов'язати Президента України Порошенка П.О. вирішити звернення від 04.06.2015р. ОСОБА_1 та зобов'язати скасувати незаконний і злочинний указ Президента України ОСОБА_6 від 13.03.2013р. №132/2013 „Про звільнення суддів", у частині, що стосується звільнення з посади судді ОСОБА_1, а також зобов'язати Президента України Порошенка П.О. невідкладно надати Вищому адміністративному суду України звіт з питань виконання судового рішення на цей позов, а у випадку відмови Президента України Порошенка П.О. виконати судове рішення Вищого адміністративного суду України на цей позов, зокрема, у випадку не подачі такого звіту суду, постановити відповідну окрему ухвалу, а також за результатом не подачі звіту Президентом України Порошенком П.О. щодо виконання судового рішення на цей позов, надати ОСОБА_1 можливість на пред'явлення відповідного позову у Вищий адміністративний суд України щодо скасування безпідставного, незаконного, протиправного та такого, яким здійснене втручання в процес здійснення правосуддя колегією суддів палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області щодо ОСОБА_1 17.04.2013р. указу Президента України №132/2013 від 13.03.2013р., враховуючи ту обставину, що питанням цього позову не є скасування судом названого Указу, а є вимога про зобов'язання Президента України П.О.Порошенка вирішити у владно-управлінському порядку питання заяви ОСОБА_1 від 04.06.2015р., що перебуває в розгляді Президента України П.О.Порошенка з 08.06.2015р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на незаконність указу Президента України №№132/2013 від 13.03.2013р. про її звільнення з посади судді, який прийнятий до вступу вироку відносно неї в законну силу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлений позов підтримала та пояснила, що 04.06.2015р. вона звернулася із заявою до Президента України, яка отримана відповідачем 08.06.2015 р., про скасування указу Президента України ОСОБА_6 від 13.03.2013р. №132/2013 про її звільнення з посади судді у зв'язку з набранням законної сили обвинувального вироку щодо неї. Однак, на час прийняття вказаного указу вирок суду першої інстанції не вступив у законну силу, оскільки ухвала Київського апеляційного суду про залишення без змін вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2012 р., яким її було засуджено, скасована Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 17.04.2013 р. вирок суду першої інстанції змінений, з виключенням із резолютивної частини вироку додаткових покарань у виді конфіскації всього майна, яке перебуває у її власності, позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах і організаціях держаної форми власності та органів державної влади і управління. Вважає, що в указі Президента України від 13.03.2013р. №132/2013 про її звільнення з посади судді наведені неправдиві відомості щодо звільнення з посади, оскільки вирок суду не вступив у законну силу. Просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду її заяви у строки, передбачені Законом України „Про звернення громадян" та зобов'язати Президента України вирішити звернення і скасувати незаконний указ про її звільнення.

Аналогічні пояснення представника позивача ОСОБА_2.

В судовому засіданні представник Президента України заявлений позов не визнав та пояснив, що позивачем на ім'я Президента України 04.06.2015 р. надісланий лист з проханням скасувати указ Президента України від 13 березня 2013 року №132, яким ОСОБА_1 була звільнена з посади у зв'язку з набранням законної сили обвинувального вироку. На підставі Положення про Адміністрацію Президента, згідно визначених повноважень, Адміністрацією Президента звернення ОСОБА_1 надіслане 17.08.2015 р. до Вищої ради юстиції для розгляду в межах компетенції, яка вносить подання про звільнення з посади судді при набутті законної сили обвинувального вироку. Про що позивач була повідомлена листом в серпні 2015 р.. Вважає, що Адміністрація Президента діяла в межах повноважень, а щодо зобов'язання Президента України відносно скасування указу про звільнення судді з посади, то вказані позовні вимоги не ґрунтуються на законі, оскільки законодавством передбачена спеціальна процедура звільнення суддів з посади.

Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04.06.2015р. позивачем на ім'я Президента України була подана у спосіб відправки „Укрпоштою" заява про скасування указу Президента України №132/2013 від 13.03.2013р. „Про звільнення суддів" з підстав незаконності даного указу. Вказана заява згідно даних „Укрпошти" отримана відповідачем 08.06.2015р.. Звертаючись із вказаною заявою до Президента України позивач просила скасувати указ Президента України №132/2013 від 13.03.2013р., як незаконний. Заява мотивована тим, що вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2012 р., за яким її визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України (чинною в редакції на час вчинення злочину, лютий місяць 2011 року) та призначене покарання 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посаду судді та посади, пов'язані з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах і організаціях державної форми власності та органів державної влади і управління строком на 3 роки та з конфіскацією всього майна, яке перебуває у її власності, із звільненням від відбування основного та додаткового покарання на три роки згідно із ст.76 КК України, залишений апеляційним судом без змін, однак, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвала апеляційного суду скасована з направленням на новий апеляційний розгляд. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 17.04.2013 р. вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2012 р. змінений, з виключенням із резолютивної частини вироку додаткових покарань у виді конфіскації всього майна, яке перебуває у її власності, позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах і організаціях держаної форми власності та органів державної влади і управління. В решті вирок залишений без змін. Тобто, указ Президента України №132/2013 від 13.03.2013р. був прийнятий до набрання вироку відносно неї в законну силу.

При цьому, ОСОБА_1 зазначає, що предметом даного позову є саме розгляд заяви відповідно до Закону України „Про звернення громадян", яка стосується указу Президента ОСОБА_6 №132/2013 від 13.03.2013р., як такого що не відповідає закону, а безпосередньо указ не оскаржується.

Згідно обставин справи позивач вважає протиправною бездіяльність Президента України щодо не розгляду її заяви про скасування указу Президента України №132/2013 від 13.03.2013р. про звільнення ОСОБА_1 з посади судді у строки, передбачені Законом України „Про звернення громадян" та зобов'язати Президента України розглянути її заяву і зобов'язати скасувати указ Президента України №132/2013 від 13.03.2013р..

Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що до передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Президента України, визначаються виключно Конституцією України.

Відповідно п.28 ч.1 ст.106 Конституції України для здійснення своїх повноважень Президент України створює консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

У відповідності до наведеної конституційної норми указом Президента України від 25 лютого 2010 року №265 „Про першочергові заходи із забезпечення діяльності Президента України" створена Адміністрація Президента України.

Указом Президента України №504 від 2 квітня 2010 року затверджене Положення про Адміністрацію Президента України (далі Положення).

Згідно пп.20 п.4 Положення до повноважень Адміністрації Президента України належать організація прийому громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських організацій (у тому числі професійних спілок), підприємств, установ, інших організацій, здійснення обліку і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень Адміністрація Президента розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв'язання порушених у них проблем.

Судом встановлено, що звернення позивача до Президента України в межах наданих повноважень згідно Положення розглядається Адміністрацією Президента.

З урахуванням наведеного, в Президента України відсутня бездіяльність щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.06.1015р..

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач фактично просить скасувати указ Президента України про звільнення її з посади судді, що не відповідає ст.106 Конституції України, якою визначені повноваження Президента України, так як законодавством передбачена спеціальна процедура призначення та звільнення суддів з посади.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову.

Керуючись статтями 160-163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ч.7 ст.171-1 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України у порядку на підставі та у строки, передбачені стст.235-239-1 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: