ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2016 року м. Київ справа № 800/297/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Горбатюка С.А.,

Єрьоміна А.В.,

Кравцова О.В.,

Стрелець Т.Г.

при секретарі судового засідання: Скавуляк Т.В.,

за участю представників сторін: позивача: ОСОБА_4, відповідача: ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Верховної ради України про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_6 23 травня 2016 року звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України про зобов'язання внести зміни в Постанову Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року №48, у якій вказати, що ОСОБА_6 звільнений з посади судді Золочівського районного суду Львівської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ним як суддею відпрацьовано на посаді судді понад 35 років. У зв'язку з досягненням 65-річного віку та наявністю необхідного стажу ним була написана заява про відставку. Через непорозуміння, які виникли між працівниками апарату Золочівського районного суду Львівської області і працівниками Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та неправленням заяви про відставку до Вищої ради юстиції, позивач був звільнений з посади судді не у зв'язку з поданням заяви про відставку, а з іншої підстави - у зв'язку з досягненням суддею шістдесяти п'яти років, і цим був позбавлений пільг та гарантій, передбачених розділом Х Закону України "Про судоустрій і статус суддів". ОСОБА_6 з метою вирішення спірного питання звертався до Вищої ради юстиції та Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя і правової політики із відповідними заявами, у той же час, у задоволенні заяв йому було відмовлено. Посилаючись на поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач просив вважати такий строк пропущеним з поважних причин та поновити його.

Представник Верховної Ради України проти задоволення позову заперечував, вказав, що звільнення позивача з посади судді відбулось на підставі подання Вищої ради юстиції, в якому було визначено підставу його звільнення - у зв'язку з досягненням суддею Золочівського районного суду Львівської області Постигачем Богданом Арсеновичем шістдесяти п'яти років. Так, представником відповідача зазначено, що при прийнятті Постанови "Про звільнення суддів" за №788-VIII Верховною Радою України було повністю дотримано процедуру звільнення позивача з посади судді, яка визначена Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та Законом України "Про Регламент Верховної Ради України".

Також представником Верховної Ради України подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з мотивів пропуску позивачем місячного строку звернення до суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у поданих запереченнях .

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, надані сторонами у справі, на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти них, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 з червня 1980 року по червень 1990 року працював народним суддею Золочівського районного народного суду Львівської області, з червня 1990 року обіймав посаду судді Золочівського районного суду Львівської області; 01 червня 2000 року обраний суддею безстроково.

04 грудня 2014 року до Вищої ради юстиції надійшло повідомлення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про наявність підстави для звільнення ОСОБА_6 з посади судді у зв'язку з досягненням шістдесяти п'яти років.

02 жовтня 2015 року Вищою радою юстиції прийнято рішення №27/0/12-15 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення з посади у зв'язку з досягненням шістдесяти п'яти років, у тому числі, судді Золочівського районного суду Львівської області ОСОБА_6.

На підставі подання Вищої ради юстиції від 02 жовтня 2016 року №270/0/12-15 Верховною Радою України прийнято Постанову "Про звільнення суддів" №788-VIII від 12 листопада 2015 року, відповідно до якої Верховною Радою України постановлено, зокрема, звільнити суддю Золочівського районного суду Львівської області ОСОБА_6 у зв'язку з досягненням шістдесяти п'яти років.

Позивачем зазначено, що 24.07.2015 ним через працівників апарату суду подано заяву про відставку. У той же час, вказана заява через непорозуміння між працівниками апарату суду та працівниками Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не була направлена до Вищої ради юстиції.

ОСОБА_6 24 грудня 2015 року звертався до Вищої ради юстиції із проханням внести подання до Верховної Ради України про внесення змін до Постанови Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року №788-VIII "Про звільнення суддів" в частині зміни підстав його звільнення з посади судді.

За результатами розгляду поданої заяви Вища рада юстиції листом від 22.01.2016 №400/0/9-16 повідомила позивача про відсутність у Вищої ради юстиції відповідних повноважень.

Головою Золочівського районного суду Львівської області Сиваком В.М. також направлялось відповідне звернення до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, за результатами розгляду якого Комітет листом від 21.04.2016 №04-29/16-1644 повідомив, що Постанова "Про звільнення суддів" №788-VIII від 12 листопада 2015 року прийнята на підставі подання Вищої ради юстиції від 02 жовтня 2016 року №27/0/12-15.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, зважаючи на обставини, встановлені на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини п'ятої статті 126 Конституції України суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:

1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

4) порушення суддею вимог щодо несумісності;

5) порушення суддею присяги;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7) припинення його громадянства;

8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Статтею 111 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що суддя суду загальної юрисдикції може бути звільнений з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, визначених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

Відповідно до статті 113 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя звільняється з посади за віком з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п'яти років.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України не пізніш як за місяць до дня, зазначеного в частині першій цієї статті, зобов'язана повідомити Вищу раду юстиції про наявність підстав для звільнення судді.

Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді у зв'язку з досягненням ним шістдесяти п'яти років до органу, який обрав або призначив суддю, не пізніш як за п'ятнадцять днів до дня, зазначеного в частині першій цієї статті.

У разі якщо суддю з будь-яких причин не звільнено з посади, він не може здійснювати свої повноваження щодо здійснення правосуддя з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п'яти років.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 121 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у поданні Вищої ради юстиції про звільнення судді з посади зазначаються, зокрема, підстава внесення подання про звільнення, визначена частиною п'ятою статті 126 Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 122 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок.

Як зазначено представником відповідача та підтверджується матеріалами справи Постанову Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року "Про звільнення суддів" за №788-VIII в частині звільнення ОСОБА_6 з посади Золочівського районного суду Львівської області у зв'язку з досягненням шістдесяти п'яти років прийнято на підставі подання Вищої ради юстиції від 02 жовтня 2015 року №27/0/12-15 про звільнення, у тому числі, ОСОБА_6 з посади Золочівського районного суду Львівської області саме у зв'язку з досягненням шістдесяти п'яти років.

Вищий адміністративний суд України зазначає, що положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів", як і положеннями Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" не передбачено повноважень Верховної Ради України на самостійну зміну підстави звільнення судді, що зазначена у поданні Вищої ради юстиції.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 131 Конституції України внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад належить до відання Вищої ради юстиції.

За вказаних обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає підстав для зобов'язання Верховної Ради України внести зміни у Постанову "Про звільнення суддів" №788-VIII від 12 листопада 2015 року в частині зазначення іншої підстави звільнення позивача з посади судді аніж тієї, що була зазначена у відповідному поданні Вищої ради юстиції.

Також Вищий адміністративний суд України вказує на необґрунтованість посилання позивача в якості підстави для задоволення позову на факт подання ним 24.07.2015 заяви про відставку, оскільки за змістом частини третьої статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції, чинній на момент написання позивачем відповідної заяви, заява про відставку подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції. Доказів направлення заяви про відставку безпосередньо до Вищої ради юстиції позивачем суду не надано.

Одночасно з викладеним, колегія суддів не вбачає підстав для залишення поданої позовної заяви без розгляду з мотивів пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки позивачем із посиланням на докази, які наявні у матеріалах справи , обґрунтовано поважність причин пропуску такого строку.

Так, як вбачається із матеріалів справи, із позовом про зобов'язання Верховної Ради України внести зміни у Постанову "Про звільнення суддів" №788-VIII від 12 листопада 2015 року позивач звернувся 23 травня 2016 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.

У той же час, позивачем в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначено, що протягом листопада 2015 року - січня 2016 року позивач постійно лікувався; у лютому перебував на стаціонарному лікуванні у Львівському кардіологічному центрі; у березні переніс операцію на коронарних судинах у Польщі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вказує на поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, у зв'язку з чим не знаходить підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 171-1, 160, 161, 167 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

У позові ОСОБА_6 до Верховної ради України про зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною 7 статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Л.Я. Гончар

Судді: С.А. Горбатюк

А.В. Єрьомін

О.В. Кравцов

Т.Г. Стрелець