ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" серпня 2015 р. м. Київ К/800/5734/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Васильченко Н.В.,
секретар судового засідання - Ярош Д.В.,
за участю представників:
від позивача - Левшунов Д.С.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бережанському та Підгаєцькому районах
на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2015 року
у справі №2а-1970/382/12
за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України
в Бережанському та Підгаєцькому районах
до Державної фінансової інспекції в Тернопільській області
про визнання протиправною та скасування вимоги, -
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2012 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бережанському та Підгаєцькому районах (далі по тексту Фонд соціального страхування) звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Тернопільській області, яким просило визнати неправомірними та скасувати обов'язкові вимоги Теребовлянської міжрайонної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Тернопільській області, викладені в листі «Про наслідки ревізії фінансово-господарської діяльності відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бережанському та Підгаєцькому районах за період з 01.07.2010 по 01.10.2011» №19-21-13-14/104 від 27.01.2012року.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012року у справі №2а-1970/382/12, залишеною без змін ухвалою Київського Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2015 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
При ухваленні рішень суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності позивачем своїх вимог, оскільки в ході проведення фінансової ревізії виявлено порушення Фондом соціального страхування п.18 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», п.1.16 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, ст.6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пунктів 4, 5 Порядок проведення індексації при розрахунку сум індексації щомісячних страхових виплат потерпілим. Тому вимога Державної фінансової інспекції є законною.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Фонд соціального страхування звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою та, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Також в касаційній скарзі Фонд соціального страхування вказав, що наказом виконавчої дирекції Фонду №329 від 25.06.2014 року відділення виконавчої дирекції Фонду у Бережанському та Підгаєцькому районах Тернопільської області перейменоване у відділення виконавчої дирекції Фонду у Бережанському районі з передачею майна, прав та обов'язків.
Однак, позивач не ставив перед судом питання про здійснення процесуального правонаступництва, передбаченого статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України. Зміст резолютивної частини касаційної скарги відповідне клопотання не містить. Тому колегія суддів не знайшла підстав для заміни назви відділення виконавчої дирекції Фонду у Бережанському та Підгаєцькому районах Тернопільської області.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 31.10.2011 року по 19.12.2011 року проведено планову ревізію цільового та законного використання коштів у Фонді соціального страхування.
За результатами проведеної ревізії встановлено, що в порушення п. 18 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» п.4, 5 постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» №1078 від 17.07.2003 року, внаслідок невірного визначення базового місяця, проведено нарахування індексації грошових коштів (щомісячних грошових виплат) громадянам в заниженому розмірі, що за період з 01.01.2008 року по 30.09.2011 року призвело до недоотримання ними індексації щомісячних страхових виплат в загальній сумі 113602,55 грн.
Виявлені правопорушення викладені в акті від 19.12.2011 року №18-22/85.
Листом №19-21-13-14/104 від 27.01.2012 року фінансовою інспекцією направлено позивачу обов'язкові до виконання вимоги, а саме опрацювати матеріали ревізії та вжити заходів щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб та провести донарахування індексації щомісячних страхових виплат потерпілим особам та особам, які мають на це право та виплатити страхові виплати в загальній сумі 113602,55 грн.
За приписами частини 1 статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Пункт 7 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» закріплює право контролюючого органу пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.
За правилами пункту 19 Порядку проведення інспектування встановлено, що якщо під час ревізії Держфінінспекцією виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції контролюючого органу (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи контролюючого органу невідкладно письмово повідомляють про це керівнику контролюючого органу чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.
Як визначено пунктом 2 Порядку нагляду у сфері соціального страхування, державний нагляд у сфері соціального страхування від нещасного випадку здійснюють Мінпраці, Держпромгірнагляд, Держфінінспекція та їхні територіальні органи.
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку нагляду у сфері соціального страхування контроль за додержанням страхувальниками законодавства про страхування від нещасного випадку здійснюється органами державного нагляду відповідно до законодавства та їх компетенції. У межах своєї компетенції такі органи надають і обов'язкові до виконання подання щодо усунення порушень, виявлених під час перевірки (пункт 14 цього Порядку).
Відповідно до пункту 8 Порядку нагляду у сфері соціального страхування, до компетенції Держфінінспекції по нагляду у сфері соціального страхування віднесено перевірку фінансової діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, а саме: перерахування, облік і цільове використання страхових коштів, матеріальних цінностей, їх збереження, стан і достовірність бухгалтерського обліку та фінансової звітності; розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду; використання і збереження державного та комунального майна, в тому числі переданого в користування.
У відповідності з пунктом 6 Порядку нагляду у сфері соціального страхування, до компетенції Мінпраці віднесено перевірку питань додержання встановленого порядку щодо: управління страхуванням від нещасних випадків; здійснення страхування від нещасних випадків та проведення реєстрації страхувальників; розрахунку розміру, збирання та акумулювання страхових внесків страхувальників, у тому числі щодо обґрунтованості встановлення знижки до страхових внесків (за низький рівень травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високий рівень травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці) страхувальників; здійснення застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, страхових виплат і надання соціальних послуг; виконання обов'язків, пов'язаних з координацією страхової діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач під час фінансової ревізії встановив порушення чинного законодавства щодо порядку індексації страхових виплат потерпілим.
Зважаючи, що визначення базових місяців для проведення індексації, відповідно до п. 14 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, здійснює виключно Міністерство праці та соціальної політики України, Державна фінансова інспекція в Тернопільській області повинна була в порядку пункту 19 Порядку проведення інспектування повідомити про вищезазначені факти порушення компетентний державний орган, тобто Міністерство праці та соціальної політики України.
Таким чином, в даних правовідносинах у відповідача були відсутні повноваження заявляти вимогу про усунення виявлених у ході ревізії цільового та законного використання коштів Фонду соціального страхування порушень порядку індексації страхових виплат шляхом перерахунку і донарахування сум індексації.
Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 24 червня 2014 року № 21-220а14, від 30.09.2014 року у справі 21-409а14.
Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Приймаючи до увагу те, що судами попередніх інстанцій зібрані всі необхідні докази у справі і вони не потребують додаткової перевірки, обставини справи з'ясовані повно та правильно, однак рішення першої та апеляційної інстанцій є помилковим, прийнятими з неправильним застосуванням норм матеріального права, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає на необхідне скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бережанському та Підгаєцькому районах - задовольнити.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2015 року у справі №2а-1970/382/12 - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Теребовлянської міжрайонної державної фінансової інспекції №19-21-13-14/104 від 27.01.2012 року.
Постанова може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: