ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2016 року м. Київ К/800/11608/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., секретар Коба Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про перерахунок щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2009 року позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідача, уточнивши який просила зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок щомісячної допомоги по догляду за дитиною з 8 вересня 2008 року та виплачувати таку допомогу у подальшому у розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення ОСОБА_5 трирічного віку.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 10 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року, позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести перерахунок і виплату ОСОБА_4 щомісячної допомоги по догляду за дитиною за період з 8 вересня по 31 грудня 2008 року відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, з урахуванням проведених виплат.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині встановлення кінцевого терміну, на який призначається державна соціальна допомога, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення в цій частині судового рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_5, народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та як особа, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Розпорядженням управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 25 вересня 2008 року на підставі заяви від 24 вересня 2008 року ОСОБА_4 призначено допомогу по догляду за дитиною у розмірі 130 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що призначення та виплата позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. суперечить вимогам ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а відтак дії відповідача щодо призначення та виплати такої допомоги є протиправними.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року № 107-VI правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ (далі - Закон № 2811-ХІІ ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (ст. 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-III (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, ст. 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до ст. 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено ст.ст. 40- 44.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, визнано неконституційними низку положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу II вказаного Закону щодо виключення ст.ст. 40- 44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, зокрема й ст.ст.42-44, щодо виплати допомоги по догляду за дитиною особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. При цьому пункт 23 - щодо внесення змін до Закону № 2811-ХІІ - неконституційним не визнавався.

Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року №835-VI та ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року № 2154-VI було визначено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-III призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми (далі - Порядок) був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1 Порядку). Новий акт Уряду на виконання ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-III на виконання 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінет Міністрів України не визначав.

Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо виплати допомоги при народженні дитини з вересня 2008 року особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного страхування, то на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначений період поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), а тому розмір допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розраховується відповідно до статей 41, 43 Закону № 2240-III.

Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанцій помилково обмежили право позивачки на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку кінцевою датою - 31 грудня 2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно ст. 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За таких обставин, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - зміні шляхом виключення з резолютивної частини постанови слів та цифр «по 31.12.2008 року».

Керуючись статтями 220, 221, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року скасувати, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року змінити, виключивши з резолютивної частини рішення слова та цифри «по 31.12.2008 року». В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Тракало

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк