ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2016 року м. Київ П/800/505/16

колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Мороз Л.Л.,

суддів: Донця О.Є., Голяшкіна О.В, Єрьоміна А.В., Мороза В.Ф.,

за участю: секретаря судового засідання Коцюрби В.М.,

представника відповідача: Біркіної А.В.,

представника третьої особи: Орленко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія), третя особа: Генеральна прокуратура України, про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа: Генеральна прокуратура України, в якому просить скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27.09.2016 року про відсторонення ОСОБА_5 від посади судді Печерського районного суду міста Києва на два місяці.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що при прийнятті оскарженого рішення було порушено порядок повідомлення про розгляд питання, внаслідок чого порушено право позивача на участь при прийнятті рішення щодо нього. Крім того, законодавством не передбачена процедура повторного відсторонення судді від посади. Також, матеріали надані Генеральним прокурором України до клопотання фактично не відповідають тим обставинам, які існували на момент подання на розгляд Комісії. Позивач посилається також і на те, що Генеральний прокурор України не дотримався вимог закону щодо отримання від Національного агентства з питань запобігання корупції роз'яснення про порядок його дій щодо врегулювання конфлікту інтересів, який був наявний у цьому випадку.

У запереченнях на адміністративний позов, що надійшли на адресу суду, відповідач зазначає, що Комісія, розглядаючи клопотання Генерального прокурора України, діяла в межах закону, Регламенту Комісії, та надала оцінку відповідності клопотання вимогам статті 155 КПК України. Комісія повністю дотрималася процедури прийняття спірного рішення, зокрема, проаналізувала та врахувала мотиви, наведені в клопотанні Генерального прокурора України, правову підставу для відсторонення судді від посади, звернула увагу на кваліфікацію дій позивача та тяжкість інкримінованого злочину, фактичні обставини, а також на наслідки відсторонення судді від посади для інших осіб. Отже, спірне рішення Комісії є законним та обґрунтованим, тому вимоги позивача задоволенню не підлягають.

У письмових поясненнях, що надійшли на адресу суду, третя особа зазначає, що оскаржене рішення Комісії прийнято на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим просить у позові відмовити.

Позивач у судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлений належним чином.

Представники відповідача та третьої особи просили суд відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в письмових запереченнях та поясненнях.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

Постановою Верховної Ради України від 03.02.2011 року № 2990-VІ ОСОБА_5 обрано на посаду судді Печерського районного суду м. Києва безстроково.

16 вересня 2016 року до Комісії надійшло клопотання Генерального прокурора України від 14.09.2016 року № 17/7-13244-12 про відсторонення ОСОБА_5 від посади судді на два місяці у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

В клопотанні зазначено, що Вишгородський районний суд Київської області розглядає кримінальне провадження щодо вказаного судді за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 375 КК. ОСОБА_5, перебуваючи на посаді судді Печерського районного суду м. Києва, у серпні 2014 року вчинив умисний злочин проти правосуддя, а саме постановлення завідомо неправосудного судового рішення від 26.08.2014 року у справі № 757/17220/14-ц, що призвело до настання негативних наслідків, порушення конституційних прав і свобод громадян на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Клопотання Генерального прокурора України мотивовано тим, що відсторонення судді від посади необхідне для запобігання подальшій його протиправній поведінці, оскільки, перебуваючи на посаді судді, він може знищити чи підробити речі й документи, які мають суттєве значення для судового провадження, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Суддя матиме доступ до судових справ, зокрема тієї, за постановлення неправосудного рішення у якій його обвинувачують, а також іншої документації суду. Також він матиме можливість впливати на інших осіб, що можуть бути допитані під час судового розгляду, які є у часниками вказаного кримінального провадження та будуть брати участь у розгляді інших справ у Печерському районному суді міста Києва під головуванням судді ОСОБА_5 Крім того, суддя може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема під виглядом необхідності розгляду судових справ уникати суду під час судового розгляду.

Рішенням Комісії від 27.09.2016 року № 74/вп-16 клопотання Генерального прокурора України задоволено. Відсторонено ОСОБА_5 від посади судді Печерського районного суду м. Києва строком на два місяці у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

Вказане рішення мотивоване тим, що до матеріалів кримінального провадження додано копії справи, яка є предметом дослідження у кримінальному провадженні, а оригінали перебувають у Печерському районному суді міста Києва. У зв'язку з цим існують обґрунтовані ризики того, що, перебуваючи на посаді судді Печерського районного суду міста Києва та користуючись наданими йому владними повноваженнями, ОСОБА_5 як суддя матиме доступ до судових справ, зокрема до тієї, яка є предметом дослідження у кримінальному провадженні, та іншої документації суду.

Також Комісія вважає обґрунтованими доводи клопотання про ризики можливого впливу ОСОБА_5 як судді на свідків, окремі з яких, такі як секретар та помічник судді, йому підпорядковуються.

Ризики можливого впливу стосуються також інших осіб, які можуть бути допитані під час судового розгляду, які є учасниками кримінального провадження та будуть брати участь у розгляді інших справ у Печерському районному суді міста Києва.

Ураховуючи принцип безпосередності дослідження показань, речей документів у кримінальному провадженні. Комісія вважає обґрунтованими доводи Генерального прокурора України про наявність ризиків впливу судді ОСОБА_5 на свідків та учасників кримінального провадження до надання ними показань під час судового засідання.

Заслуговують на увагу також доводи клопотання про те, що суддя ОСОБА_5. може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема під виглядом необхідності розгляду судових справ уникати суду під час судового розгляду.

Крім того, Комісія зазначила, що наявність судового провадження за обвинуваченням судді у вчиненні кримінального правопорушення з огляду на норми Кодексу суддівської етики не узгоджується із встановленими ним морально-етичними принципами, згідно з якими суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Твердження адвоката Сухова Ю.М., що клопотання складено та підписано з порушенням Закону України «Про запобігання корупції» в умовах нерозв'язаного конфлікту інтересів, Комісія не прийняла до уваги, оскільки належного обґрунтування в чому саме полягає конфлікт інтересів адвокатом Суховим Ю.М. надано не було.

Водночас згідно з вимогами законодавства виключно Генеральний прокурор України може вносити клопотання про відсторонення судді від посади, делегування зазначеної функції іншим особам незалежно від обставин законом не передбачено.

Встановлене Комісія визнала достатнім для висновку про необхідність відсторонення ОСОБА_5 від посади судді строком на два місяці.

Не погодившись з рішенням Комісії від 27.09.2016 року, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 49 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI) визначено суть недоторканості судді. Так, відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором України або його заступником.

Суддя може бути відсторонений від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України виключно в порядку, встановленому цим Законом. Таке відсторонення здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на строк не більше двох місяців. Питання про продовження строку відсторонення від посади регулюється нормами статті 158 КПК України.

Приписами статті 154 КПК України визначено загальні положення відсторонення від посади. Відповідно до частин першої та другої цієї статті відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.

Порядок прийняття рішення про відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності визначено Розділом XV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 08.06.2011 року № 1802/зп-11 (далі - Регламент).

Пунктом 15.1 Регламенту (який був чинним на час спірних правовідносин) визначено, що Комісія приймає рішення про відсторонення суддів від посади на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому Законом, та з урахуванням положень Кримінального процесуального кодексу України.

Статтею 157 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до пункту 15.6 Регламенту, вирішуючи питання про відсторонення судді від посади, Комісія враховує:

мотиви, наведені в клопотанні Генерального прокурора України;

правову підставу для відсторонення судді від посади;

наслідки відсторонення судді від посади для інших осіб.

Враховуючи обставини справи, та аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, які містять підстави для відсторонення від посади судді та зобов'язують враховувати наслідки такого відсторонення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що Комісія дійшла до обґрунтованого висновку про задоволення клопотання Генерального прокурора України, оскільки існують ризики, які зумовлені перебуванням на посаді.

Незважаючи на завершення у кримінальному провадженні досудового розслідування та скерування обвинувального акта до суду, з урахуванням вимог статті 23 КПК України, якою визначено принцип безпосередності дослідження доказів судом та можливість прийняття як доказу лише одержаних під час судового розгляду показань свідків, ОСОБА_5, як суддя, користуючись наданими йому владними повноваженнями та, маючи зв'язки серед працівників судових та правоохоронних органів, матиме можливість створювати перешкоди під час судового розгляду справи.

Також заслуговує на увагу висновок Комісії про те, що обґрунтованими є доводи клопотання про ризики можливого впливу ОСОБА_5, як судді, на свідків, окремі з яких, такі, як секретар судового засідання та помічник судді, що йому безпосередньо підпорядковані.

У відповідності до статті 154 Закону № 2453-VI судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.

За змістом пункту 1.5 Типової посадової інструкції секретаря судового засідання місцевого загального суду, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.07.2005 року № 86, секретар судового засідання безпосередньо підпорядкований керівнику апарату суду та судді, з яким працює відповідно до внутрішнього розподілу обов'язків, координує свою діяльність з помічником судді.

Ризики можливого впливу стосуються також і інших осіб, що можуть бути допитані під час судового розгляду, які є учасниками кримінального провадження та будуть брати участь у розгляді справи в Печерському районному суді міста Києва.

Разом з цим, слід звернути увагу на доводи клопотання про те, що суддя ОСОБА_5. може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, перебуваючи на посаді судді, позивач може перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження з причин зайнятості у розгляді інших справ.

Під час розгляду клопотання Комісією не встановлено обставин, які б вказували на те, що відсторонення ОСОБА_5 від посади судді призведе до негативних наслідків для інших осіб.

Таким чином, мотиви, що наведені Генеральним прокурором України у клопотанні про відсторонення ОСОБА_5 від посади судді, є обґрунтованими та належно підтвердженими матеріалами кримінального провадження, що містять докази, які вказують на можливе вчинення суддею кримінального правопорушення.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що Комісією повністю дотримано процедуру його прийняття, зокрема, проаналізовано та враховано мотиви, наведені в клопотанні Генерального прокурора України та правову підставу для відсторонення судді від посади.

Стосовно доводів позивача, що при прийнятті оскарженого рішення було порушено порядок повідомлення про розгляд питання, внаслідок чого порушено право позивача на участь при прийнятті рішення щодо нього колегія суддів зазначає таке.

Суддя ОСОБА_5. на засідання Комісії не з'явився. Разом з тим, на засіданні був присутній захисник судді - адвокат Сухов Ю.М., який надав заперечення щодо заявленого клопотання Генерального прокурора України.

Пунктом 4.1.4 Регламенту визначено, що за загальним правилом особа, щодо якої має розглядатися питання, повідомляється про дату, час і місце проведення засідання Комісії шляхом розміщення інформації про це на офіційному веб-сайті Комісії не пізніш як за 10 днів до дня проведення засідання Комісії (палати).

Повідомлення про проведення засідання Комісії 27.09.2016 року було розміщено на офіційному сайті Комісії у встановлений строк.

Пунктом 15.4 регламенту передбачено, що неявка на засідання Комісії судді, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання, не перешкоджає розгляду Комісією питання про відсторонення його від посади.

Враховуючи наведене, Комісія дійшла обґрунтованого висновку про можливість розгляду клопотання за відсутності судді ОСОБА_5

Крім того, позивач посилається на те, що законодавством не передбачена процедура повторного відсторонення судді від посади.

Проте, КПК України, встановлюючи процедуру відсторонення від посади, не передбачає обмежень щодо повторного відсторонення від посади.

Щодо тверджень позивача, що матеріали надані Генеральним прокурором України до клопотання фактично не відповідають тим обставинам, які існували на момент подання на розгляд Комісії колегія суддів зазначає таке.

Комісія, розглядаючи клопотання про відсторонення судді від посади не вправі вирішувати ті питання, які має вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Комісія на підставі оцінки сукупності наданих доказів лише визначає чи є причетність особи до вчинення злочину імовірною та достатньою для застосування до судді такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади.

Колегія суддів вважає також необґрунтованими посилання позивача на те, що Генеральний прокурор України не дотримався вимог статті 28 Закону України від 14.10.2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII) щодо отримання від Національного агентства з питань запобігання корупції роз'яснення про порядок його дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Зазначена стаття регламентує питання запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Частинами 5, 6 вказаної статті передбачено, що у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов'язана звернутися за роз'ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.

Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз'ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.

Частинами 2, 3 статті 12 Закону № 1700-VII у випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб або іншого порушення цього Закону Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.

Припис Національного агентства є обов'язковим для виконання. Про результати виконання припису Національного агентства посадова особа, якій його адресовано, інформує Національне агентство упродовж десяти робочих днів з дня одержання припису.

У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов'язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п'яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.

З аналізу вказаних норм вбачається, що у випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо, зокрема, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено порядок притягнення до відповідальності осіб, що вчинили правопорушення. А стаття 28 Закону № 1700-VII встановлює порядок дій особи, у разі наявності у неї сумнівів щодо наявності конфлікту інтересів та підстави для звільнення її від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз'ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.

Колегія суддів зазначає, що у цій справі предметом перевірки судом є рішення Комісії, а не наявність конфлікту інтересів у Генерального прокурора України. При цьому, відсутні дані, встановлені у інших провадженнях, про наявність конфлікту інтересів у Генерального прокурора України у спірних правовідносинах.

Крім того, згідно з пунктом 9 частини 1 статті 101 закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України приймає рішення про відсторонення судді від посади у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

Отже, згідно з вимогами законодавства виключно Генеральний прокурор України може вносити клопотання про відсторонення судді від посади. При цьому делегування зазначеної функції іншим особам незалежно від обставин законом не передбачено.

При цьому, Комісія встановила, з чим погоджується і колегія суддів, що мотиви, наведені Генеральним прокурором України у клопотанні про відсторонення ОСОБА_5 від посади судді, є обґрунтованими і належно підтвердженими матеріалами кримінального провадження, що містять докази, які у сукупності можуть вказувати на вчинення суддею умисного кримінального правопорушення. За таких обставин, Комісія прийняла рішення про відсторонення судді ОСОБА_5 від посади судді на підставі мотивованого клопотання Генерального прокурора України, у порядку, встановленому законом.

З огляду на встановлені обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись статтями 18, 159-163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа: Генеральна прокуратура України, про визнання незаконним та скасування рішення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Судді: