ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 року м. Київ К/800/61609/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Олексієнка М.М.,

Пасічник С.С.,

при секретарі Борілло Ю.В.,

за участю представника відповідача Цицюри В.І.,

провівши в відкритому судовому засіданні касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_5 до Військової частини А0199, Військової частини А2865, Міністерства оборони України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнень, просив визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини А2865 №95-кс від 18 жовтня 2013 року, яким його звільнено з посади кока команди постачання Військової частини А0199, ВОС-869139К та знято з військового забезпечення; поновити на посаді кока команди постачання Військової частини А0199, ВОС-869139К або на іншій рівноцінній посаді; поновити військове забезпечення; стягнути з відповідачів солідарно грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 18 жовтня 2013 року і по дату прийняття рішення у справі.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 10 наказу командира Військової частини А2865 від 18 жовтня 2013 № 95-КС. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу командира Військової частини А0199 від 8 листопада 2013 року №155 в частині звільнення ОСОБА_5 в запас, виключення зі списків особового складу та з усіх видів забезпечення. Поновлено ОСОБА_5 на посаді кока команди постачання Військової частини А0199 ВОС-869139К з 9 листопада 2013 року. Зобов'язано Військову частину А0199 нарахувати та виплатити ОСОБА_5 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 9 листопада 2013 року по 12 серпня 2014 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині визнання протиправним та скасування пункту 10 наказу командира Військової частини А2865 від 18 жовтня 2013 року № 95-КС, а також в частині визнання протиправним та скасування пункту 3 наказу командира Військової частини А0199 від 8 листопада 2013 року №155 в частині звільнення ОСОБА_5 в запас, виключення зі списків особового складу та з усіх видів забезпечення. В іншій частині постанову суду залишено без змін.

В обґрунтування касаційної скарги Міністерство оборони України посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування зазначених рішень та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами встановлено, що наказом командира Військової частини А2865 від 27 лютого 2013 року №17-КС ОСОБА_5 прийнято у добровільному порядку на військову службу за контрактом терміном на 3 роки, та призначено коком команди постачання Військової частини А0199, ВОС-869139К.

На підставі вказаного наказу видано відповідний наказ командира Військової частини А0199 (по стройовій частині) №26 від 27 лютого 2013 року, пунктом 3 якого визначено прийняти ОСОБА_5 як матроса строкової служби на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу, укласти контракт для проходження військової служби на посадах рядового складу терміном на 3 роки та призначити його коком команди постачання Військової частини А0199, ВОС-869139К, з 27 лютого 2013 року вважати ОСОБА_5 таким, що прийняв справи та посаду і приступив до її виконання.

Наказом командира Військової частини А2865 від 18 жовтня 2013 року №95-КС (пункт 10) з матросом ОСОБА_5, коком команди постачання військової частини А0199, контракт розірвано та звільнено у запас за статтею 26, пунктом 6, підпунктом "і" (у зв'язку із набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання та протидії корупції").

На підставі вказаного наказу командиром Військової частини А0199 прийнято наказ від 8 листопада 2013 року №155 (пункт 3), відповідно до якого матроса військової служби за контрактом ОСОБА_5, кока команди постачання Військової частини А0199, звільнено у запас, з 8 листопада 2013 року визначено вважати здавшим справи та обов'язки, виключено із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення.

Позивач не погодившись з зазначеними наказами командира Військової частини А2865 та Військової частини А0199 звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, спірні накази Військової частини А2865 та Військової частини А0199 протиправні, а звільнення ОСОБА_5 незаконне, оскільки скасовано рішення Центрального районного суду міста Миколаєва, що було єдиною підставою для прийняття спірних наказів про його звільнення.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування пункту 10 наказу командира Військової частини А2865 від 18 жовтня 2013 року № 95-КС, а також визнання протиправним та скасування пункту 3 наказу командира Військової частини А0199 від 8 листопада 2013 року № 155 в частині звільнення позивача в запас, виключення зі списків особового складу та з усіх видів забезпечення, апеляційний суд виходив з того, що на час прийняття спірних наказів постанова Центрального районного суду міста Миколаєва від 6 вересня 2013 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, набрала законної сили, а тому відповідачі приймаючи накази про звільнення діяли правомірно.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок та військову службу» (надалі - Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.

В силу вимог частини четвертої статті 2 вказаного Закону військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу є одним із видів військової служби.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 24 Закону № 2232-ХІІ початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).

Відповідно до частини другої статті 24 Закону закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Підстави для звільнення з військової служби визначені положеннями статті 26 Закону № 2232-ХІІ.

Зокрема, згідно з пунктом «і» частини шостої статті 26 Закону № 2232-ХІІ контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Таким чином, на час прийняття наказів про виключення зі списків особового складу та з усіх видів забезпечення матроса військової служби за контрактом ОСОБА_5 та його звільнення з військової служби в запас (у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції») постанова Центрального районного суду міста Миколаєва від 6 вересня 2013 року, якою ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, набрала законної сили, а тому апеляційний суд дійшов правильного висновку, що відповідачі, звільняючи позивача з військової служби діяли правомірно.

Разом з тим, залишаючи без змін постанову суду першої інстанції, якою задоволено позовні вимоги в частині поновлення позивача на посаді, нарахування та виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 9 листопада 2013 року, суд апеляційної інстанції не врахував, що з моменту прийняття Апеляційним судом Миколаївської області постанови від 8 січня 2014 року про скасування постанови Центрального районного суду міста Миколаєва від 6 вересня 2013 року, припинила існування обставина, що стала підставою для звільнення позивача, а тому саме з цього моменту його слід поновити на військовій службі на попередній або рівній посаді, з якої він був звільнений, нарахувати і виплатити грошове забезпечення. Отже, рішення судів в частині дати поновлення позивача на посаді, нарахування та виплати йому грошового забезпечення підлягають зміні.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим лише в частині.

Керуючись статтями 221, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року змінити в частині дати поновлення на посаді, нарахування та виплати грошового забезпечення.

Поновити ОСОБА_5 на посаді кока команди постачання Військової частини А0199 ВОС-869139К з 8 січня 2014 року.

Зобов'язати Військову частину А0199 нарахувати та виплатити ОСОБА_5 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 8 січня 2014 року по 12 серпня 2014 року.

В іншій частині постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року та Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді В.В. Швець

М.М. Олексієнко

С.С. Пасічник