ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2016 року м. Київ К/800/28403/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Донця О.Є.

Конюшка К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Кіровоградської митниці ДФС на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КАДІУМ-ІМПОРТ" до Кіровоградської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кадіум-Імпорт" звернулось до суду з позовом до Кіровоградської митниці Міндоходів в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської митниці Міндоходів №901000003/2013/000200/2 від 06.09.2013 року про коригування митної вартості товару;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №901050000/2013/00201 від 06.09.2013 року, складену Кіровоградською митницею Міндоходів;

- зобов'язати Кіровоградську митницю Міндоходів вчинити дії з митного оформлення товару за заявленою товариством з обмеженою відповідальністю "Кадіум-Імпорт" митною вартістю.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Кіровоградською митницею Міндоходів протиправно, на підставі хибного висновку щодо не підтвердження поданими позивачем документами заявленої митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято необґрунтоване рішення щодо її коригування.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Кіровоградської митниці Міндоходів від 06.09.2013 №901000003/2013/000200/2 про коригування митної вартості товару; визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №901050000/2013/00201 від 06.09.2013, складену Кіровоградською митницею Міндоходів; в іншій частині позову у задоволенні відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Кіровоградська митниця Державної фіскальної служби як правонаступник Кіровоградської митниці Міндоходів із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.07.2013 на торгах №86 Державної товарно-сировинної біржі Туркменістану між позивачем ТОВ «КАДІУМ-ІМПОРТ» як покупцем в особі директора Мірошниченка О.О. та акціонерним товариством закритого типу «Гап-ТУРКМЕН» як продавцем в особі тимчасово виконуючого обов'язки Генерального директора Азимгелді Джемалетдинова укладено угоду на купівлю готових джинсових виробів та зареєстровано контракт - зовнішньоекономічний договір №Б-012475 від 24.07.2013 на загальну суму 168000,00 доларів США.

В Державній товарно-сировинній біржі Туркменістану вказаний Договір №Б-012475 зареєстровано за №ЄКС-294970 від 03.08.2013

Пунктом 1.1 Договору визначено, що предметом зазначеного договору є товар визначений у додатку №1 до Договору №Б-012475 (Специфікації): брюки чоловічі джинсові у кількості 20400 шт. вартістю 7 доларів США на загальну суму 142800,00 доларів США, та брюки жіночі джинсові у кількості 3600 шт. вартістю 7 доларів США на загальну суму 25200,00 доларів США.

04.09.2013 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару позивачем до Кіровоградської митниці Міндоходів подано митну декларацію від 04.09.2013 №901050000.2013.007566, згідно з якою митну вартість імпортованого товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у відповідності до пункту 1 частини першої 1 статті 57 Митного кодексу України.

Позивачем митному органу надано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №901/2013/0000136 від 17.07.2013 року; міжнародна автомобільна накладна (CMR) - DA 0444810 від 16.08.2013 року; міжнародна автомобільна накладна (CMR) - A 238127 від 16.08.2013 року, книжка МДП (Carnet TIR) від 16ю08.2013 року, свідоцтво про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами від 14.1.0.2008 року, некласифікований комерційний документ довідка 6182 від 27.08.2013 року, банківський платіжний документ, що стосується товару від 06.08.2013 року, рахунок - фактуру про надання транспортно - експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно - експедиційні послуги №07/ІВ від 14.08.2013 року, рахунок - фактуру (інвойс) №241 від 16.08.2013 року, пакувальний лист, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 24.07.2013 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) №Б-012475 від 24.07.2013 року, договір про надання послуг митного брокера від 18.07.2013 року, договір про перевезення від 14.08.2013 року, довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами №11-23-22-05-28/53 від 01.08.2013 року, сертифікати походження товару форми СТ-1 від 19.08.2013 року, резервну позицію від 26.07.2013 року, копію митної декларації країни відправника, тощо.

04.09.2014 Кіровоградською митницею Міндоходів від декларанта додатково витребувано: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Позивачем надано прайс-лист від виробника, калькуляція від виробника та зазначено, що інших документів надати не має можливості.

06.09.2014 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №901000003/2013/000200/2, яким митну вартість товарів визначено:

- по товару №1 (брюки чоловічі) - відповідно до статті 60 Митного кодексу України за ціною договору щодо подібних товарів з урахуванням застережень, викладених в статті 61 Митного кодексу України на рівні 15,9044 USD/кг.

- по товару №2 (брюки жіночі) - із застосуванням резервного методу у відповідності з положеннями статті 64 Митного кодексу України на рівні 16,7831 USD/кг.

В рішенні про коригування митної вартості товару відповідач також зазначив, що в декларації країни експорту від 16.08.2013 №07218/16.08.13/0002374 не зазначено інвойс від 16.08.2013 №241, поданий до митного оформлення, та відсутня цінова інформація стосовно вартості товару; зазначено, що інвойс не прямував з товаром, про що свідчить відсутність відміток країни експорту на екземплярі митниці; вказано, що в інвойсі від 16.08.2013 року №241 відсутні умови оплати, а в банківському платіжному документі, що стосується товару відсутній зв'язок із зазначеним інвойсом, додатково надані калькуляція і прайс-лист не містять реквізитів реєстрації, підпис генерального директора АТЗТ «Гап-Туркмен» на інвойсі, прайс- листі та калькуляції відрізняються від підпису на контракті та інших товаросупровідних документах.

Також Кіровоградською митницею Міндоходів винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України від 06.09.2013 №901050000/2013/00201.

У відповідності до картки відмови митним органом було відмовлено позивачу у митному оформлення (випуску) товарів з таких причин: 1. В сертифікаті про походження товару №ТМ UA 37951672 від 19.08.2013 р. виявлено недоліки в його оформленні, а саме: назва відправника/експортера, графа не містить повних відомостей про його назву, що не відповідає товаросупровідним документам, акту експертизи та зовнішньоекономічному контракту. 2. При заповненні графи 11 «Удостоверение», відомості про уповноважений орган щодо проведення експертизи не відповідають доведеним листом Держмитслужби України від 22.02.2013 р. №16-1-16.1/470-Еп, а саме назву уповноваженого органу заявлено «фирма «Туркменекспертиза», а у зразку зазначено «предприятие «Туркменекспертіза», в адресі зазначено «ул.Герогли,6», при цьому у доведеному зразку зазначено «ул.Горогли,6».

Також в якості вимог, що забезпечують можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів вказано на необхідність подання нової ВМД, заповненої із врахуванням рішення про коригування митної вартості товару від 06.09.2013 №901000003/2013/000200/2.

Вказуючи на протиправність рішення про коригування митної вартості товару від 06.09.2014 №901000003/2013/000200/2 та картки відмови від 06.09.2013 №901050000/2013/00201, товариство з обмеженою відповідальністю "Кадіум-Імпорт" звернулось до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності рішення про коригування митної вартості товару від 06.09.2014 №901000003/2013/000200/2 та картки відмови від 06.09.2013 №901050000/2013/00201 як таких, що винесено за відсутністю факту доведення з боку органу доходів і зборів наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що мають значення для визначення митної вартості, а також за наявності факту надання декларантом відповідачеві достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішення про коригування митної вартості товарів від 06.09.2014 №901000003/2013/000200/2, у той же час вказує на помилковість висновків судів щодо наявності підстав для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України від 06.09.2013 №901050000/2013/00201.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені у частині четвертій цієї статті документи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що необхідність витребування від декларанта додаткових документів, обґрунтована наявністю розбіжностей та неповнотою відомостей, що містяться у сертифікаті походження товару, декларації країни експорту, інвойсі та банківському платіжному дорученні, а також наявністю сумніву щодо достовірності підписів посадових осіб на наданих документах.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо недоведеності з боку органу доходів і зборів наявності підстав для витребування додаткових документів, вважаючи при цьому за необхідне зазначити наступне.

Перелік документів, які подаються декларантом на підтвердження митної вартості, та розбіжність в яких, повнота або ж сумнів у достовірності відомостей можуть зумовити необхідність витребування додаткових документів, наведений у частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Сертифікат походження товару та митна декларація країни відправлення не є документами, які надаються декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, у зв'язку з чим витребування органом доходів і зборів від декларанта будь-яких додаткових документів з мотивів наявності розбіжностей чи неповноти відомостей у сертифікату походження товару та митній декларації країни відправлення, є таким, що не ґрунтується на вимогах частини третьої статті 53 Митного кодексу України.

Вказуючи на необґрунтованість посилання органу доходів і зборів як на підставу для витребування додаткових документів на відсутність логічного взаємозв'язку між відомостями, які містяться в інвойсі від 16.08.2013 №241, та відомостями банківського платіжного доручення, колегія суддів зазначає, що як встановлено судами попередніх інстанцій, у нижній частині інвойсу, крім інформації про ціну, містяться відомості про найменування та кількість товару, інформацію про його загальні характеристики (колір, розмір тощо). Банківський платіжний документ, у свою чергу, містить посилання на те, кому призначений платіж, підстави платежу, а ціна збігається з митною вартістю товару визначеною позивачем у первинній митній декларації, інвойсі та специфікації.

Колегія суддів також вважає за необхідне відмітити, що митним органом при обґрунтуванні сумніву щодо достовірності відомостей, які містяться у наданих позивачем документах, не враховано особливий характер договору від 24.07.20163 №86, а саме як такого, що укладено на торгах Державної товарно-сировинної біржі Туркменістану, та не обґрунтовано яким чином відсутність посилання у банківському платіжному дорученні на інвойс від 16.08.2013 №241 при відповідності усіх інших даних, зазначених у вказаних документах, свідчить про заниження позивачем митної вартості товару.

Так само, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій в частині того, що справжність та відповідність підпису особи може бути встановлено лише за результатами спеціального експертного дослідження та у спірних правовідносинах знаходиться поза межами компетенції посадової особи органу доходів і зборів.

Також колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості тверджень відповідача стосовно того, що інвойс №241 від 16.08.2013 року не прямував разом з товаром з країни відправлення. Так, вказані відповідачем недоліки інвойсу, такі як відсутність позначок країни експортера, не є достатніми підставами для коригування митної вартості товару.

Наявності інших розбіжностей, ознак підробки чи відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є підставою для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, Запорізькою митницею Міндоходів не обґрунтовано.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішення від 06.09.2014 №901000003/2013/000200/2.

У той же час, не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України від 06.09.2013 №901050000/2013/00201, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з карткою відмови її винесення обумовлено прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості, а також невизнанням органом доходів і зборів сертифіката форми СТ-1 для надання товару режиму вільної торгівлі.

Так, органом доходів і зборів зазначено, що у сертифікаті про походження товару №ТМ UA 37951672 від 19.08.2013 виявлено недоліки в його оформленні, а саме:

назва відправника/експортера, графа не містить повних відомостей про його назву, що не відповідає товаросупровідним документам, акту експертизи та зовнішньоекономічному контракту;

при заповненні графи 11 «Удостоверение», відомості про уповноважений орган щодо проведення експертизи не відповідають доведеним листом Держмитслужби України від 22.02.2013 №16-1-16.1/470-Еп, а саме назву уповноваженого органу заявлено «фирма «Туркменекспертиза», а у зразку зазначено «предприятие «Туркменекспертіза», в адресі зазначено «ул.Герогли,6», при цьому у доведеному зразку зазначено «ул.Горогли,6».

Відповідно до частини першої статті 2 Договору про зону вільної торгівлі, який підписано державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав 18 жовтня 2011 року та ратифіковано Законом України "Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі" від 30 липня 2012 року №5193-VI, сторона не застосовує мита та інших платежів, еквівалентних миту, стосовно експорту товару, призначеного для митної території іншої Сторони, та/або імпорту товару, що походить з митної території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених в додатку 1, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до частини першої статті 4 Договору для визначення країни походження товарів, що походять із Сторін і знаходяться в торговельному обороті між ними, Сторони керуються Правилами визначення країни походження товарів, що є невід'ємною частиною Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року.

Пунктом 6.1 розділу 6 Правил передбачено, що для підтвердження країни походження товару в конкретній державі-учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 чи декларації про походження товару.

Згідно з пунктом 9.1 Правил сертифікат може бути не визнаний митними органами країни ввезення для цілей надання товарам режиму вільної торгівлі в разі, зокрема, якщо проставлені в сертифікаті відбитки печаток та (або) підписи осіб, а також зазначені адреси органів, уповноважених засвідчувати й видавати сертифікати форми СТ-1, не відповідають інформації, наявній у митної служби країни ввезення.

Так, відповідно до пункту 6.5 Правил Держави - учасниці Угоди обмінюються зразками бланків сертифікатів форми СТ-1, зразками підписів осіб, які мають право засвідчувати сертифікати, відбитками печаток уповноважених органів, а також інформацією про найменування та адреси вповноважених органів. Без надання зазначених відомостей сертифікати не визнаються митними органами країни ввезення для цілей надання режиму вільної торгівлі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відмова органу доходів і зборів у митному оформленні товару мотивована, у тому числі, невизнанням відповідачем сертифікату форми СТ-1 для цілей надання товару режиму вільної торгівлі. Невизнання сертифікату, у свою чергу, мотивовано невідповідністю адреси та назви органу, що видав сертифікат, отриманій відповідачем від республіки Туркменістан інформації щодо адреси та назви органу, який уповноважений на видачу сертифікатів.

При цьому, колегія суддів вказує на необґрунтованість посилання судів попередніх інстанцій на факт надання позивачем виправленого сертифікату походження товару, оскільки виправлений сертифікат видано уповноваженим органом 10.09.2013, тобто вже після винесення оскаржуваної картки відмови.

За вказаних обставин, позиція судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України від 06.09.2013 №901050000/2013/00201 є помилковою.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року змінити, скасувавши в частині задоволення позову про визнання протиправною та скасування картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №901050000/2013/00201 від 06.09.2013, складену Кіровоградською митницею Міндоходів.

У вказаній частині у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підпис) (підпис) (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя Гончар Л.Я.