ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2016 р. м.Київ К/800/35294/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-продукт» до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-продукт» звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просило: визнати протиправним та недійсним рішення відповідача від 26 вересня 2013 року №216-К, у зв'язку з чим скасувати його; визнати протиправними дії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо прийняття до розгляду заяви ОСОБА_2 від 28 травня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність розгляду відповідачем справи про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції відносно ТОВ «Альфа-продукт» на підставі заяви ОСОБА_2, недодержання відповідачем встановленого порядку розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства та незаконність прийнятого рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року закрито провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26 вересня 2013 року №216-К.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року, адміністративний позов ТОВ «Альфа-продукт» задоволено, визнано протиправними дії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо прийняття до розгляду заяви ОСОБА_2 від 28 травня 2013 року.

При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із недодержання відповідачем положень п.19 Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки територіальне відділення АМКУ мало залишити заяву ОСОБА_2 без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернуллся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, провадження у справі закрити.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що дану справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 31 травня 2013 року надійшла заява ОСОБА_2 від 28 травня 2013 року щодо придбання 26 травня 2013 року в супермаркеті Класс, що знаходиться за адресою: вул.Командарма Корка,36 в м.Харкові, напоїв лимонад та морс клюквений в пляшках 0,5 літра без зазначення відомостей про виробника та кінцевої дати реалізації. На доданому до заяви фіскальному чеку вказано «ТОВ «Альф-Продукт» м.Харків супермаркет вул.Командарма Корка,36 ПН 383819920388».

Розпорядженням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07 червня 2013 року №159-рк (справа №3/20-140-13) розпочато розгляд справи у зв'язку з наявністю в діях товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-продукт» (ідентифікаційний код - 38381998) по розміщенню на етикетці безалкогольного напою «Лимонад» інформації про продукт без зазначення даних про походження товару, виробника, споживчі властивості, придатність до застосування, стандарти, характеристики, ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману; доручено збирання та аналіз доказів у справі працівникам третього відділу досліджень та розслідувань.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (далі також Закон № 3659-ХІІ) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель (ст.3 Закону № 3659-ХІІ).

Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (ст.6 Закону № 3659-ХІ).

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону № 3659-ХІІ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону № 3659-ХІІ адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Порядок розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції врегульований розділом VII Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі також Закон № 2210-III), окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції органами Антимонопольного комітету України визначені Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженими розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5 (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 травня 1994 року за № 90/299 (далі - Правила розгляду справ).

Згідно ст.35 Закону № 2210-III розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

Підставами для початку розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно до ст.36 Закону № 2210-III, є: заяви суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; подання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; власна ініціатива органів Антимонопольного комітету України.

Як передбачено ст.37 Закону № 2210-III, у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи. Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі як відповідача разом з розпорядженням про початок розгляду справи. Повідомлення про початок розгляду справи надсилається заявнику та третім особам.

Згідно п.5 Правил розгляду справ адміністративній колегії територіального відділення Комітету підвідомчі справи про порушення у вигляді недобросовісної конкуренції, якщо заявник і відповідач знаходяться в одному регіоні. Справи, підвідомчі адміністративній колегії територіального відділення Комітету, розглядаються у територіальному відділенні за місцем вчинення порушення або за місцезнаходженням відповідача, або за місцем настання наслідків порушення. Згідно п.17 Правил розгляду справ заяви про порушення у справах, підвідомчих адміністративній колегії територіального відділення Комітету, подаються до відділення за місцем вчинення порушення або за місцем знаходження відповідача, або за місцем настання наслідків порушення.

Пунктом 18 Правил розгляду справ визначені вимоги до заяви про порушення, зокрема передбачена її письмова форма із зазначенням: найменування органу, до якого подається заява (Комітет чи відповідне територіальне відділення Комітету); найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін (заявника і відповідача), їхнє місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), інші реквізити сторін, зокрема поштову адресу, а також, якщо такі є, номер засобу зв'язку (телефон, факс тощо), адресу електронної пошти; ім'я контактної особи (для юридичних осіб), номер засобу зв'язку (телефон, факс тощо), а також, якщо така є, адресу електронної пошти; зміст вимог, зокрема очікувані заявником від органів Комітету рішення; виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, обґрунтування того, яким чином права заявника порушуються внаслідок дій чи бездіяльності відповідача, визначених законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; інформацію стосовно звернення до будь-якого іншого органу державної влади, зокрема до суду, з питань, порушених у заяві; перелік документів та інших матеріалів, що додаються до заяви. Заява підписується повноважною посадовою особою заявника - юридичної особи або його представником, заявником - фізичною особою або його представником. До заяви додаються наявні у заявника документи та інші матеріали, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Абзац 3 п.19 Правил розгляду справ передбачає, що встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у пункті 18 цих Правил, і це перешкоджає розгляду заяви, державний уповноважений, голова відділення залишає заяву без руху, про що письмово повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків.

Положення вищевказаної норми передбачають надання заявнику можливості усунути недоліки заяви, які перешкоджають розгляду справі, а не встановлюють приписів щодо обов'язкового залишення такої заяви без руху. Питання щодо прийняття та розгляду заяви відноситься до виключної компетенції відповідного органу Антимонопольного комітету та вирішується ним виходячи із наведених у заяві обставин.

Як зазначав відповідач, в заяві ОСОБА_2 від 28 травня 2013 року та доданих до неї доказах (фіскальний чек від 26 травня 2013 року та пляшки лимонаду і морсу) містилась достатня інформація для ідентифікації суб'єкта господарювання, відсутність безпосередньо в заяві найменування товариства та переліку документів та матеріалів, що додаються до заяви, не перешкоджала розгляду заяви, підстави для залишення заяви без руху були відсутні.

Оскаржувані дії відповідача щодо прийняття до розгляду заяви ОСОБА_2 від 28 травня 2013 року вчинені на підставі закону, відповідно до наданих повноважень та встановленої процедури, підстав для визнання їх протиправними немає. Висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог є помилковими.

Зазначені судами обставини щодо недоведеності відповідачем факту отримання чеку та пляшок разом із заявою та відсутності зв'язку між наданими пляшками та чеком підлягають встановленню, з'ясуванню та оцінці при вирішенні спору щодо оскарження рішення від 26 вересня 2013 року № 216-К, що не є предметом позовних вимог у даній справі.

Стосовно доводів відповідача у касаційній скарзі щодо непідсудності даної справи адміністративним судам колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (ч.2 ст.4 КАС України).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій; юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Норми ст.60 Закону № 2210-III встановлюють правило щодо оскарження до господарського суду рішень органів Антимонопольного комітету України - прийнятих у процесі або за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно зі ст.ст.47, 48, ч.5 ст.57, ч.3 ст.58 Закону № 2210-III.

Предметом позовних вимог у даній справі є оскарження дій територіального відділення Антимонопольного комітету щодо прийняття та розгляду заяви громадянина про порушення законодавства у сфері економічної конкуренції; положень щодо вирішення спорів даної категорій у порядку іншого судочинства законодавство, в тому числі Закон №2210-III, не містить.

Отже, даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-продукт» відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді