ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2016 р. м. Київ К/800/3012/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 року у справі за позовом Комунального закладу "Дніпропетровський дитячий протитуберкульозний санаторій №7" Дніпропетровської обласної ради до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про скасування вимог про усунення порушень,

ВСТАНОВИЛА:

Комунальний заклад «Дніпропетровський дитячий протитуберкульозний санаторій №7» Дніпропетровської обласної ради звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 17.01.2013 просив визнати неправомірним та скасувати п.п.1, 2, 5, 6, 7 вимог про усунення порушень № 04-04-05-15/13823 від 16.11.2012 згідно акта ревізії фінансово-господарської діяльності від 27.09.2012 №04-21-71, а саме:

- п. 1 - відшкодувати в повному обсязі заробітну плату дезінфектора ОСОБА_3 на загальну суму 62361,97 грн., яка безпідставно введена в штатний розклад, що є порушенням пункту 17 додатку 36 до наказу від 23.02.2000 №33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я»;

- п. 2 - відшкодувати зайво виплачену заробітну плату на загальну суму 26645,63 грн., яка виплачена головному лікарю санаторію ОСОБА_4, а також заступнику головного лікаря з економічних питань ОСОБА_5 одностороннє (самовільне, за рішенням тільки закладу) збільшення розміру посадового окладу, тобто без внесення певних змін умов контракту головного лікаря санаторію;

- п. 5 - повернути на розрахунковий рахунок санаторію надміру виплачені кошти нарахувань на заробітну плату головного лікаря санаторію - ОСОБА_4, заступника з економічних питань ОСОБА_6 і проведення перерахунків та відповідних звірок щодо єдиного внеску до пенсійного фонду та шляхом зарахування в розрахунок майбутніх платежів;

- п. 6 - відшкодувати безпідставно перераховані кошти до умов укладених договорів з виконання поточних ремонтів обладнання, офісної техніки ТОВ «Анлантіс» в сумі 22465,67 грн., ПП «Укрводсервіс» в сумі 4716,00 грн., ФОП «ОСОБА_7.» в сумі 24854,00 грн., які виникли внаслідок оплати поточних ремонтів без складання первинних документів щодо необхідності в таких ремонтах;

- п. 7 - відшкодувати незаконні витрати в сумі 4886,79 грн., які виникли внаслідок завищення ТОВ «Дніпробуд» вартості виконаних робіт з капітального ремонту головного корпусу, покрівлі, харчоблоку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 року, адміністративний позов задоволено: визнано неправомірною та скасовано обов'язкову вимогу від 16.11.2012 року №04-04-05-15/13823 в частині заявлених вимог щодо усунення порушень, визначених пунктами 1, 2, 5, 6, 7.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального закладу «Дніпропетровський дитячий протитуберкульозний санаторій №7» Дніпропетровської обласної ради за період 2010 - 2011 роки та завершений звітний період 2012 року, за результатами якої складено акт № 04-21-71 від 27.09.2012 року.

16 листопада 2012 року відповідачем винесено вимогу № 04-04-05-15/13823, якою зобов'язано позивача:

П.1. Відшкодувати у повному обсязі заробітну плату дезінфектора ОСОБА_3 на загальну суму 62361,97 грн., яка безпідставно введена до штатного розкладу, що є порушенням пункту 17 додатку 36 до наказу від 23 лютого 2000 року №33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я» та пункту 20 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України шляхом утримання коштів з заробітної плати ОСОБА_3 на підставі її заяви, або шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок диспансеру чи до каси диспансеру з подальшим перерахуванням до обласного бюджету. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах, шкоду у порядку та розмірах встановлених статтями 133-136 Кодексу законів про працю;

П.2. Відшкодувати зайво виплачену заробітну плату в сумі 26645,63 грн., яка була сплачена головному лікарю санаторію ОСОБА_4 та заступнику з економічних питань ОСОБА_6 внаслідок одностороннього (самовільного, за рішенням лише закладу) збільшення розміру посадового окладу, тобто без внесення певних змін до умов контракту головного лікаря санаторію, що є порушенням статті 21 Кодексу законів про працю та статті 20 Закону України «Про оплату праці», пункту 2.2.1 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров'я України від 05 жовтня 2005 року №308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» та є безпідставним, всупереч строковому трудовому договору, укладеному між Дніпропетровською обласною радою з однієї сторони та громадянином ОСОБА_4 з другої сторони від 25 травня 2010 року №339, шляхом утримання коштів з заробітної плати на підставі заяв працівників, або шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок диспансеру чи до каси диспансеру з подальшим перерахуванням до обласного бюджету. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах, шкоду у порядку та розмірах встановлених статтями 133-136 Кодексу законів про працю;

П.5. Повернути на розрахунковий рахунок диспансеру зайво сплачені кошти нарахувань на заробітну плату головного лікаря санаторію ОСОБА_4, заступника з економічних питань ОСОБА_6, дезінфектора ОСОБА_3, надбавку за вислугу років ОСОБА_8, заробітну плату за фактично невідпрацьований час ОСОБА_9ОСОБА_10 на загальну суму 32691,30 грн., що є порушенням ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» шляхом проведення перерахунку та відповідних звірок щодо сум єдиного внеску до пенсійного фонду та шляхом зарахування в рахунок майбутніх платежів.

П.6. Відшкодувати необґрунтовано перераховані кошти за роботи та послуги відповідно до умов укладених договорів по виконанню поточних ремонтів обладнання, офісної техніки ТОВ «Атлантіс» у сумі 22465,57 грн., ПП «Укрводсервіс» у сумі 4716,00 грн., ФОП «ОСОБА_7» у сумі 24854,00 грн., які виникли внаслідок оплати поточних ремонтів без складання первинних документів щодо потреби у таких ремонтах, зазначення конкретних об'єктів ремонту, що є порушенням п.п. 1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.20, 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 24 червня 2004 року №117, п. 2 Методичних рекомендацій щодо переліку підтверджуючих документів, які надаються розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів на стадії реєстрації зобов'язань та оплати рахунків, затверджених наказом Державного казначейства України від 14 вересня 2010 року №330, шляхом перерахування коштів на реєстраційний рахунок закладу №35411001000027 з подальшим перерахуванням їх в дохід місцевого бюджету на код 24060300, в тому числі за рахунок винних осіб та шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

П.7. Відшкодувати незаконні видатки у сумі 4886,79 грн., які виникли внаслідок завищення ТОВ «Дніпробуд» вартості виконаних робіт з капітального ремонту головного корпусу, покрівлі, харчоблоку, що є порушенням пунктів 1, 2 Додатка 2 «Вказівок щодо застосування РЕКНр» ДБН Д.1.1-4-2000, вимог листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року №7/7-124 «Про включення до обсягу виконаних будівельно-монтажних робіт вартості виконаних робіт з незавершених конструктивних елементів та деяких видів будівельних робіт або їх частин» та пункту 15 додатку до листа Держбуду №7/7-124, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», шляхом перерахування коштів на реєстраційний рахунок закладу №35411001000027 з подальшим перерахуванням їх в дохід місцевого бюджету на код 24060300, в тому числі за рахунок винних осіб та шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 № 499/2011 (далі Положення) Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також, Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26.01.1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимогу про усунення порушень, в якій зазначено про необхідність вчинити дії щодо відшкодування збитків.

Зважаючи на те, що вказані збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 10.02.2015 року № 21-632а14.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст. 220, 222, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 року у цій справі скасувати, прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: