ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2016 року м. Київ К/800/54794/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Донця О.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області про перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області про визнання нечинним рішення про проведення перерахунку пенсії позивача у зв'язку з його працевлаштуванням; зобов'язати орган Пенсійного фонду проводити виплату пенсії ОСОБА_2 у повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю дій органу Пенсійного фонду по проведенню перерахунку пенсії позивача у зв'язку з його працевлаштуванням.

Постановою Острозького районного суду Рівненської області від 31 липня 2014 року позов задоволено: визнано нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з його працевлаштуванням; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області проводити виплату пенсії ОСОБА_2 в повному розмірі у відповідності до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року постанову Острозького районного суду Рівненської області від 31 липня 2014 року скасовано; прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 21.09.2006 ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 відсотків середньомісячного заробітку (підтверджується розпорядженням відповідача від 05.11.2008 №123441). Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Острозькому районі.

Наказами прокурора Черкаської області від 26.05.2014 року № 411-к та № 412-к ОСОБА_2 призначений заступником прокурора Черкаського району Черкаської області та виконувачем обов'язків прокурора Черкаського району Черкаської області.

Розпорядженням відповідача від 14.07.20124 № 124548 ОСОБА_2 зроблено перерахунок пенсії позивача у зв'язку з працевлаштуванням та зменшено розмір пенсії з 7427,65 грн. до 949,00 грн.

Зменшуючи розмірі пенсії позивача, Пенсійний фонд виходив з того, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» позивач, як працюючий пенсіонер, повинен отримувати пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи рішення відповідача про перерахунок пенсії з підстав працевлаштування незаконним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про перерахунок пенсії позивачу у зв'язку з його працевлаштуванням, не відповідає вимогам Закону, оскільки правовідносини щодо його пенсійного забезпечення виникли раніше, тобто на момент його звернення за призначенням пенсії, тому таке рішення слід визнати не чинним та зобов'язати відповідача проводити виплату пенсії ОСОБА_2 в її повному розмірі відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції діючій на момент звернення за призначенням пенсії), виходячи з розрахунку 90% від його середнього заробітку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав, що пенсіонери, яким станом на 01.10.2011 була призначена пенсія відповідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», і які на цю дату не працювали, а влаштувались на роботу після 01.10.2011, отримують пенсію в розмірах, визначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Як убачається із заперечень відповідача на позовну заяву, перерахунок пенсії позивача здійснено Пенсійним фондом на підставі пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Водночас, колегія суддів вказує, що зазначена норма Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не регулює спірні правовідносини.

Так, відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Згідно з абзацом 3 пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та які влаштувалися на роботу до набрання чинності цим Законом.

У березні 2013 року у зв'язку із численними зверненнями пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» Міністерство соціальної політики України винесло Наказ від 07.03.2013 № 106 (зареєстровано в Мінюсті 20.03.2013 за №441/22973) «Про застосування норми абзацу третього пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

За змістом зазначеного Наказу Мінсоцполітики вказало, що відповідно до частини двадцять восьмої статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених цим законом, Законами України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього закону.

Згідно з абзацом третім пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зазначений порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) не поширюється на пенсіонерів, яким призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та які влаштувалися на роботу до набрання чинності цим законом.

З урахуванням зазначених норм порядок виплати пенсії, який передбачений частиною двадцять восьмою статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» у всіх випадках звільнення та працевлаштування після 01 жовтня 2011 року (незалежно від причин звільнення, перерв у роботі та займаної посади), не поширюється на пенсіонерів, які станом на 01 жовтня 2011 року одержували пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та на цю дату працювали.

Аналогічний порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) застосовується для виплати пенсій, призначених відповідно до Законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про судоустрій і статус суддів».

Аналіз положень наказу Міністерства соціальної політики України від 07.03.2013 № 106 свідчить, що даним Наказом Мінсоцполітики уточнило перелік осіб, на яких не розповсюджується дія Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Поряд з цим, зазначені норми чинного законодавства, які застосував Пенсійний фонд при перерахунку пенсії позивача, та на які послався суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позову, жодним чином не позбавляють позивача права після працевлаштування отримувати пенсію на підставі Закону України «Про прокуратуру».

З огляду на викладене, висновок суду апеляційної інстанції про той факт, що Пенсійний фонд правомірно перерахував пенсію позивача у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є необґрунтованим та помилковим.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

Щодо висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, колегія суддів зазначає наступне.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач просив суд: 1) визнати нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області про проведення перерахунку пенсії позивача у зв'язку з його працевлаштуванням; 2) зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області проводити виплату пенсії ОСОБА_2 у повному обсязі.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, правомірно, з урахуванням викладених вище висновків, скасував рішення Пенсійного фонду про проведення перерахунку пенсії позивача у зв'язку з його працевлаштуванням.

Водночас, всупереч заявленим позовним вимогам, суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області проводити виплату пенсії ОСОБА_2 в повному розмірі у відповідності до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Колегія суддів вказує, що в даному випадку предметом позову є законність чи протиправність здійснення Пенсійним фондом перерахунку пенсії позивача у зв'язку з його (позивача) працевлаштуванням. Визнання незаконним рішення щодо вказаного перерахунку є належним способом захисту порушеного права позивача та не потребує додаткового захисту шляхом зобов'язання Пенсійний фонд виплачувати пенсію позивача у конкретному розмірі.

Одночасно з викладеним, колегія суддів зазначає, що враховуючи зазначений висновок суду касаційної інстанції щодо відсутності підстав для захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання Пенсійний фонд виплачувати пенсію позивача у конкретному розмір, не підлягає задоволенню позовна вимога позивача про зобов'язання орган Пенсійного фонду проводити виплату пенсії ОСОБА_2 у повному обсязі.

Відповідно до статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, зважаючи на той факт, що суди попередніх інстанцій повно і правильно встановили обставини справи, проте суд апеляційної інстанції прийняв незаконне рішення, а рішення суду першої інстанції є правильним лише в частині, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції та зміни постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 223, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року скасувати.

Постанову Острозького районного суду Рівненської області від 31 липня 2014 року змінити, скасувавши в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області проводити виплату пенсії ОСОБА_2 в повному розмірі у відповідності до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області проводити виплату пенсії ОСОБА_2 у повному обсязі.

В решті постанову Острозького районного суду Рівненської області від 31 липня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: