ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" березня 2016 р. м. Київ К/800/26667/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Шведа Е.Ю.,
Голяшкіна О.В.,
за участю: секретаря судового засідання Загородньої М.О.,
представника позивача Юхименка М.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про скасування акта перевірки та визнання протиправної вимоги,
ВСТАНОВИЛА:
ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось з вищезазначеним адміністративним позовом до суду в якому просило визнати протиправними дії Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області по складанню акта позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» за період з 01.01.2007 року по 01.07.2011 року за № 05-21/49 від 19.07.2011 року; скасувати акт позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» за період з 01.01.2007 року по 01.07.2011 року за № 05-21/49 від 19.07.2011 року; визнати протиправною вимогу КРУ у Дніпропетровській області від 04-05-05-15/9391 від 31.08.2011 року; скасувати вимогу КРУ у Дніпропетровській області про усунення виявлених ревізією порушень № 04-05-05-15/9391 від 31.08.2011 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області №04-05-05-15/9391 від 31.08.2011 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позову, Державна фінансова інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.07.2011 року відповідно до звернення прокуратури Дніпропетровської області від 30.06.2011 року № 06/1-906вих-11, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2011 року, постанови слідчого від 17.06.2011 року про призначення ревізії та на підставі направлення на проведення ревізії від 04.07.2011 року №994-11, КРУ у Дніпропетровській області проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» за період з 01.01.2007 року по 01.07.2011 року. За наслідками перевірки було складено акт № 05-21/49.
На підставі вказаного акту перевірки № 05-21/49 від 19.07.2011 року КРУ у Дніпропетровській області направлені на адресу позивача вимоги про усунення виявлених ревізією порушень від 31.08.2011 року № 04-05-05-15/9391, а саме перерахування коштів (недоотримання орендної плати) до районного бюджету.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 №499/2011 (далі Положення) Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також, Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26.01.1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У справі, яка розглядається, відповідач пред'явив вимогу про усунення порушень, у якій зазначено про необхідність відшкодування збитків.
Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 10.02.2015 року № 21-632а14.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.
Керуючись ст. 220, 221, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 року у цій справі скасувати, прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: