ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2016 року м. Київ К/9991/34389/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Кочан В.М., Пасічник С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2011р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012р. у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанов, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2011 року ГУ ПФУ в Полтавській області звернулося до суду з позовом про скасування постанов про стягнення виконавчого збору від 24.11.2011р. у виконавчому провадження ВП №17529824 та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 24.11.2011р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2011р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012р., у задоволенні позову відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Згідно частини 4 статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Відповідно до частини 5 статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

В ході розгляду справи судами встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду, що набрала законної сили 09.09.2009р., УПФУ Октябрського району в м. Полтаві зобов'язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 . з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.

На виконання зазначеної постанови Полтавським окружним адміністративним судом 19.01.2010р. видано виконавчий лист № 2а-710/09.

Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУ юстиції у Полтавській області від 13.02.2010р. відкрито виконавче провадження ВП №17529824.

Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУ юстиції у Полтавській області від 08.07.2011р. замінено боржника у виконавчому провадженні ВП №17529824 з УПФУ Октябрського району в м.Полтаві на ГУ ПФУ в Полтавській області, якому надано строк для виконання судового рішення до 15.07.2011р.

29.08.2011р. державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУ юстиції у Полтавській області направлено позивачу вимогу за вих. № 8625, якою зобов'язано в строк до 10.09.2011р. надати підтвердження про повне та фактичне виконання судового рішення або письмові пояснення причин його невиконання.

07.09.2011р. до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУ юстиції у Полтавській області надійшов лист позивача від 06.09.2011р. за вих. № 8055/11-23, в якому повідомлялося про здійснення перерахунку пенсій, в тому числі, стягувачу ОСОБА_2, додано відповідний розрахунок пенсії.

Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУ юстиції у Полтавській області від 11.11.2011р. накладено на ГУ ПФУ в Полтавській області штраф в розмірі 680 грн. за невиконання судового рішення (не проведення відповідних виплат).

Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУ юстиції у Полтавській області від 24.11.2011р. накладено на ГУ ПФУ в Полтавській області штраф в розмірі 1360 грн. за повторне невиконання судового рішення.

24.11.2011р. державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУ юстиції у Полтавській області складено акт про витрати на проведення виконавчих дій, в якому визначено перелік та суми витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.

На підставі вказаного акту державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУ юстиції у Полтавській області винесено постанову від 24.11.2011р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 57,41 грн.

Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУ юстиції у Полтавській області від 24.11.2011р. за невиконання у наданий строк виконавчого листа з боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 1360 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у наданий строк позивачем рішення суду в повному обсязі виконано не було, державним виконавцем були зафіксовані в акті відповідні витрати, пов'язані із примусовим виконанням судового рішення, а тому постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій прийняті відповідачем в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Посилання позивача на виконання судового рішення у повному обсязі у строк для добровільного виконання суди визнали безпідставними, оскільки виконавчий лист №2а-710 зобов'язує ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 тому проведення перерахунку пенсії стягувачу без її фактичної виплати не є повним виконанням рішення згідно виконавчого листа.

Крім того, суди виходили з того, що безпідставними є також посилання позивача на те, що виконавчий збір не підлягав стягненню, оскільки виконувалося судове рішення про стягнення періодичних платежів. Так, у виконавчому листі № 2а-710 не передбачалося стягнення платежів, натомість зобов'язано боржника вчинити певні дії - здійснити перерахунок та провести відповідні виплати, тобто мало місце виконання рішення зобов'язального характеру.

З висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог в частині скасування постанови про стягнення виконавчого збору колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів в цій частині не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що позивачем у встановлений йому строк рішення суду в повному обсязі виконано не було, оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору прийнята відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому суди обґрунтовано прийшли до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 24.11.2011р.

Поряд з тим, судами не враховано, що в порушення вимог пункту 4.15.2 Іструкції про проведення виконавчих дій (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) в акті про витрати на проведення виконавчих дій від 24.11.2011р. не зазначено документи, якими підтверджуються витрати на проведення виконавчих дій, та не додано їх копій.

Таким чином, висновки судів про відмову в задоволенні позовних вимог в частині скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 24.11.2011р. не можна визнати обгрунтованими.

Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанції та зміну рішення суду першої інстанції, оскільки у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 225, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012р. скасувати.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2011р. змінити, скасувавши її в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 24.11.2011р. про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 57 (п'ятдесят сім) грн. 41 коп. і в цій частині позовні вимоги задоволити.

Постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 24.11.2011р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 57,41 грн. скасувати.

В решті постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2011р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: В.М. Кочан

С.С. Пасічник