ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

09 грудня 2015 року К/9991/31530/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Латишевої Л.П.,

представника відповідача-1 Бойчука Д.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового судового рішення у справі №49/3-А за позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області до Акціонерного товариства «Банк Велес», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетерів» про стягнення заборгованості за податковим векселем за касаційною скаргою Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Господарського суду міста Києва від 21.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012,

В С Т А Н О В И ЛА :

Постановою Вищого адміністративного суду України від 04.02.2015 касаційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби задоволено. Постанову Господарського суду міста Києва від 21.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 по справі №49/3-А скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства «Банк Велес» (01001, м. Київ, вул. Героїв Севастополя 48, ідентифікаційний код 21593719) на користь державного бюджету заборгованість за векселем №3229602481 у сумі 510000,00грн. (п'ятсот десять тисяч гривень).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Наведена норма передбачає можливість ухвалення додаткового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповне судове рішення, тобто, коли не вирішені питання, які необхідно було вирішити при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області звернулась до суду з позовом про стягнення солідарно з Акціонерного товариства «Банк Велес» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетерів» заборгованості за векселем.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Тетерів», яке є виробником алкогольних напоїв, у зв'язку із отриманням спирту етилового видано податковий вексель №3229602481, дата складання 19.10.2005 та строком погашення до 16.01.2006 на суму 510000,00грн. Вексель авальований Акціонерним товариством «Банк Велес».

Зазначений вексель було взято на облік в Іванівській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області, що підтверджується відтиском печатки контролюючого органу на векселі.

Станом на день розгляду спору зобов'язання за векселем Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетерів» не сплачені.

Відповідно до статті 32 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі аваліст відповідає так само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив, і його зобов'язання є дійсним навіть у тому разі, якщо те зобов'язання, яке він забезпечував, виявиться недійсним з будь-якої іншої причини, ніж дефект форми.

Відповідно до статті 47 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем (стаття 77 розповсюджує вказану вимогу і на прості векселі). Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.

Пунктом 4.9 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 16.12.2002 №508 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2003 за №174/7495, визначено, що для звернення вимоги до банку-аваліста здійснення протесту є необов'язковим у разі, якщо аваль наданий, зокрема, за векселедавця простого векселя.

В постанові Вищого адміністративного суду України від 04.02.2015 суд касаційної інстанції зазначив, що оскільки банк, який авалював податковий вексель, гарантував векселедержателю його оплату, так само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив, неопротестування такого векселя векселедавцем не є підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за непогашеним векселем. У зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що позов Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області до Акціонерного товариства «Банк Велес», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетерів» про стягнення заборгованості за податковим векселем підлягає задоволенню в повному обсязі.

Проте, резолютивна частина постанови Вищого адміністративного суду України від 04.02.2015 не містить висновків щодо позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетерів» на користь державного бюджету заборгованості за векселем №3229602481 у сумі 510000,00грн., в той час як докази з приводу зазначеної вимоги досліджено та зроблено висновки про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, строк на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 04.02.2015 не закінчився.

Враховуючи викладене, колегія вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову про стягнення на користь державного бюджету заборгованості за векселем №3229602481 у сумі 510000,00грн. в солідарному порядку.

Керуючись статтями 160, 168, 232, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетерів» (07200, Київська область, смт. Іванків, вул. Фрунзе, 49, ідентифікаційний код 30869464) на користь державного бюджету заборгованість за векселем №3229602481 у сумі 510000,00грн. (п'ятсот десять тисяч гривень)».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.М. Шипуліна

Судді: Л.І. Бившева

А.М. Лосєв