ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" грудня 2015 р. м. Київ К/800/22077/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року

у справі № 2а/1770/2121/2012

за позовом Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ)

до Приватного підприємства "Експортно Імпортна Група" (далі - ПП "Експортно Імпортна Група"), ОСОБА_3

про визнання недійсним статуту, скасування державної реєстрації змін до установчих документів та припинення юридичної особи,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року, відмовлено у задоволенні позову ДПІ про визнання недійсними установчих документів ПП "Експортно Імпортна Група", скасування державної реєстрації внесених до них змін та припинення юридичної особи.

У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати, а позов задовольнити.

Відповідачі не реалізували процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що 1 серпня 2011 року державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради Савич Н.А. проведено державну реєстрацію юридичної особи - ПП "Експортно Імпортна Група" (код ЄДРПОУ 37829659, місцезнаходження: 33018, вул. Курчатова,62 А, кв. 4, м. Рівне, Рівненська обл.), до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) внесено запис № 1 від 1 серпня 2011 року № 1 608 102 0000 007898 («Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи») (а.с. 4-7). За наслідками укладеного між громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ПП "Експортно Імпортна Група" від 28 листопада 2011 року ОСОБА_3, як новим власником підприємства, прийнято рішення від 28 листопада 2011 року № 1 про: 1) зміну юридичної адреси підприємства на адресу: АДРЕСА_1; 2) затвердження статуту підприємства в новій редакції; 3) звільнення ОСОБА_5 з посади директора підприємства з 28 листопада 2011 року; 4) призначення ОСОБА_3 на посаду директора підприємства з 29 листопада 2011 року (а.с. 51). Державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради Савич Н.А. проведено державну реєстрацію зазначених змін із занесенням до ЄДР записів № 2 від 2 грудня 2011 року № 1 608 105 0001 007898 («Державна реєстрація змін до установчих документів»), запису № 3 від 2 грудня 2011 року № 1 608 107 0002 007898 («Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах»), № 4 від 2 грудня 2011 року № 1 608 107 0003 007898 («Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах») (а.с. 6-7, 42-50). Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_3 на ім'я начальника відділення оперативного супроводження адміністрування ПДВ ВПМ ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби майору податкової міліції Мойсієвича Ю.С. та його ж пояснень суду у судовому процесі перереєстрацію підприємства на своє ім'я здійснив за пропозицією ОСОБА_5 за грошову винагороду, без наміру фактичного здійснення господарської діяльності (а.с. 8-10).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що під час створення ПП "Експортно Імпортна Група" не було допущено порушень, яких не можна усунути; пояснення ОСОБА_3 не є доказом у адміністративній справі, оскільки ДПІ не зазначено, в ході провадження яких дій, передбачених статтею 97 Кримінально-процесуального кодексу України, ці пояснення були надані; органи державної податкової служби вправі звертатись до суду з вимогою про припинення юридичної особи лише в межах виконання покладених на них функцій, а саме: в разі неподання такою особою в порядку встановленому законом протягом року податкових декларацій, документів фінансової звітності або у випадку провадження такою особою діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом, тобто, спрямована на ухилення від оподаткування; в судовому процесі ДПІ не спростовано, що ПП "Експортно Імпортна Група" подає податкову звітність, заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів не має.

Згідно з підпунктом 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на дату звернення ДПІ з позовною заявою до суду) (далі - ПК) посадові особи податкового органу вправі звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності, та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Статтею 42 Господарського кодексу України (далі - ГК) визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Мета одержання прибутку як одна з ознак (характерних рис) підприємництва, як правило, знаходить своє відображення в установчих документах суб'єкта підприємницької діяльності і простежується з характеру його діяльності.

Відповідно до статті 56 ГК суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Згідно зі статтею 551 ГК ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою -підприємцем, у тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, є: реєстрація (перереєстрація) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; нереєстрація в державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; реєстрація (перереєстрація) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; реєстрація (перереєстрація) та провадження фінансово-господарської діяльності без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

За змістом вказаних правових норм спрямованість наміру особи, яка реєструє юридичну особу, на здійснення господарської діяльності є однією з основоположних засад підприємництва.

Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV) установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Невідповідність установчих документів вимогам частини 3 цієї статті згідно зі статтею 27 цього Закону є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи.

Застосовуючи системний аналіз наведених норм, можна дійти висновку, що посадові особи податкового органу вправі звернутися до суду з позовом про визнання установчих документів недійсними та припинення юридичної особи в разі виявлення ознак фіктивності суб'єкта господарювання (підприємництва). Стаття 551 ГК містить ознаки (критерії), за якими юридична особа чи діяльність фізичної особи - підприємця можуть бути визнані фіктивними, тобто такими, в яких зовнішня організаційно-правова форма не відповідає її суті та меті створення. При цьому слід зазначити, що норми матеріального закону не пов'язують визнання ознак фіктивності юридичної особи з обов'язковим встановленням вини в діях особи (осіб), яка зареєструвала таку особу, чи попереднього кримінального провадження і постановлення обвинувального вироку щодо осіб, які вчинили фіктивне підприємництво, тобто злочин, передбачений частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, що була висловлена під час вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні статей 551, 56 ГК, статей 8, 27 Закону № 755-IV, зокрема, в постанові від 30 вересня 2015 року № 21-1575а15-1.

Під час розгляду справи судами не було враховано, що згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною 1 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Залежно від способу утворення (процесу формування) докази можуть бути первинними (первісними) та похідними.

Первинні докази - це докази, що безпосередньо формуються під впливом подій (досліджуваних фактів), які встановлюються та перевіряються у судовому засіданні. Первинні докази - це першоджерела, які вбирають в себе фактичні обставини і фіксуються на відповідному носієві інформації (показання свідка, який був очевидцем події, оригінал документа).

Похідні докази - це докази, які відтворюють зміст іншого доказу, тобто несуть у собі інформацію, що зафіксована в них не внаслідок самих обставин, а внаслідок перенесення даних з іншого джерела (наприклад, показання свідка, який не був безпосереднім очевидцем події, але одержав інформацію про неї від інших осіб, копія документа). Похідні докази можна використовувати для перевірки первинних доказів.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги (частина 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України).

В судовому процесі ОСОБА_3, засновник та керівник ПП "Експортно Імпортна Група" після перереєстрації останнього, засвідчив про справжні причини, з яких він виступив засновником підприємства, назвав прізвище особи, на прохання якої здійснив перереєстрацію підприємства. За наявності цього доказу у суду не було правових підстав для висновку, що зміни до установчих документів ПП "Експортно Імпортна Група", перереєстрація цього підприємства здійснені з дотриманням вимог чинного законодавства, так само як для висновку про відсутність правових підстав для припинення юридичної особи. Суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що, встановивши для податкових органів компетенцію на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи чи фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності, законодавець не обмежив цю компетенцію конкретною підставою, передбаченою законом для припинення юридичної особи (фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності). Безумовно, що ці повноваження повинні стосуватися здійснення функції щодо контролю у сфері оподаткування. Виявлення під час здійснення заходів податкового контролю обставин, що юридична особа (фізична особа-підприємець) зареєстрована (перереєстрована) на особу, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, тим більше за винагороду, та звернення до суду з позовом про припинення такої юридичної особи відповідає виконанню контролюючої функції у сфері оподаткування.

Враховуючи викладене, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову ДПІ з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби задовольнити, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у справі № 2а/1770/2121/2012 скасувати, позов Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби задовольнити: визнати недійсним статут Приватного підприємства "Експортно Імпортна Група" (код ЄДРПОУ 37829659) у редакції, затвердженої рішенням власника від 28 листопада 2011 року; скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Приватного підприємства "Експортно Імпортна Група" (код ЄДРПОУ 37829659), внесених до ЄДРПОУ 2 грудня 2011 року; припинити юридичну особу - Приватне підприємство "Експортно Імпортна Група" (код ЄДРПОУ 37829659).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та в порядку, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Є.А. Усенко

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев