ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2016 р. м. Київ К/800/4351/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Маринчак Н.Є., Приходько І.В.,за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,

представника позивача Шмельова М.М.,

представника відповідача Чайка М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод»

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2016 року

у справі № 816/4435/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» (далі - позивач, ТОВ «Інструментальний завод»)

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Інструментальний завод» звернулось у жовтні 2015 року до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.10.2015 року № 0005132202/307.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та ст. 8, ст. 11, ст. 70, ст. 71, ст. 76, ст. 79, ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу позивача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача по операціях з реалізації відходів та брухту чорних і кольорових металів за період з 01.01.2015 року по 30.03.2015 року, результати якої оформлено актом від 23.09.2015 року № 134/16-03-22-02-07/21073227, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1 ст. 193, п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено податкові зобов'язання та занижено сплату податку на додану вартість на суму 33 401,20 гривня.

За результатами розгляду заперечень товариства на висновки акту перевірки, останні залишено без задоволення.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.10.2015 року № 0005132202/307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 33 401,00 гривня та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 16 700,50 гривень.

З матеріалів акту перевірки вбачається, що підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення слугувало встановлення в ході перевірки факту здійснення позивачем у лютому-березні 2015 року операцій з реалізації металобрухту на загальну суму 167 005,80 гривень без нарахування податку на додану вартість.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що операції з реалізації відходів та брухту чорних і кольорових металів у період лютий-березень 2015 року підлягали оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку з нарахуванням податку за основною ставкою 20%, у зв'язку з чим, позивач не мав права застосовувати нульову ставку податку на додану вартість таких операцій, оскільки у період з 01.01.2015 року по 31.03.2015 року був відсутній перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками, враховуючи наступне.

За змістом пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово до 1 січня 2017 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Тобто, операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів звільняються від оподаткування податком на додану вартість за наявності їх в переліку, який повинен затверджуватись Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми, Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 12.01.2011 року № 15 «Про затвердження переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість».

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 136 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 15, а саме: у назві та пункті 1 постанови цифри і слово « 1 січня 2015» замінити цифрами і словом « 1 січня 2017», які набрали чинності 31.03.2015 року.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII, який набрав чинності 01.01.2015 року, внесено зміни до абзацу 1 пункту 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме: цифри « 2015» замінено цифрами « 2017».

Пункт, у якому було зазначено, що перелік таких відходів та брухту чорних та кольорових металів затверджується Кабінетом Міністрів України, не змінювався.

Відповідно до частини 3 вказаного Закону доручено Кабінету Міністрів України протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Отже, в період постачання металобрухту, зокрема, з 01.01.2015 року по 31.03.2015 року діяла норма податкового законодавства відповідно до якої тимчасово до 1 січня 2017 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів.

Зміни до вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України № 15 від 12.01.2011 року було внесено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 136, яка набрала чинності 31.03.2015 року, зокрема що «операції з імпорту, тимчасово до « 1 січня 2015 року» замінено на цифри та слова « 1 січня 2017 року».

Проте, в цей період діяла норма Закону, яка чітко визначала, що тимчасово 1 січня 2017 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.

Вищезазначеною Постановою Кабінету Міністрів України № 15 лише було затверджено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Норми Податкового кодексу України мають вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які розвивають чи деталізують окремі положення Податкового кодексу України.

Відсутність переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, в період з 01.01.2015 року по 31.03.2015 року за умови наявності норми Податкового кодексу України, що регулює питання звільнення від оподаткування операцій з постачання зазначених товарів в той самий період, не дає підстав вважати вказані операції такими, що підлягають оподаткуванню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що податковий орган, вирішуючи питання встановлення порушення позивачем податкового законодавства, повинен був керуватися нормами Податкового кодексу України, а не Постановою Кабінету Міністрів України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.10.2015 року № 0005132202/307 є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, враховуючи порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування цих рішень з прийняттям нового рішення, зокрема про задоволення позовних вимог з наведених вище мотивів.

Оскільки судове рішення зі справи ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, то Вищий адміністративний суд України здійснює розподіл судових витрат відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160, 167, 220-232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» - задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2016 року у справі № 816/4435/15 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 07.10.2015 року № 0005132202/307.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області судовий збір у загальному розмірі 4019,40 гривень (у тому числі у сумі 1218,00 гривень за подання адміністративного позову, в сумі 1339,80 гривень за розгляд справи в апеляційній інстанції та в сумі 1461,60 гривня за розгляд справи в касаційній інстанції).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) І.О. БухтіяроваСудді: (підпис) Н.Є. Маринчак (підпис) І.В. Приходько