ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 року м. Київ К/800/1466/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року

у справі № 820/17885/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК ЄВРОПРОМСЕРВІС»

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК ЄВРОПРОМСЕРВІС» (далі - ТОВ «НВК ЄВРОПРОМСЕРВІС»; позивач) до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Індустріальна ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області; відповідач) задоволено. Визнано нечинним наказ № 1719 від 16 жовтня 2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВК ЄВРОПРОМСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сорбіт» за липень 2014 року. Визнано протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Сорбіт» за липень 2014 року. Зобов'язано Індустріальну ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області вилучити з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» дані, відображені в акті № 3194/20-36-22-03-07/36457200 від 03 листопада 2014 року, складеному щодо ТОВ «НВК ЄВРОПРОМСЕРВІС». Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 73,08 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року апеляційну скаргу Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року скасовано в частині задоволення позову про визнання нечинним наказу № 1719 від 16 жовтня 2014 року, а також визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Сорбіт» за липень 2014 року. Прийнято в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі Індустріальна ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Згідно із статтею 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 статті 74 ПК України).

Судовими інстанціями з'ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВК ЄВРОПРОМСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Сорбіт» за липень 2014 року, за результатами якої складено акт № 3194/20-36-22-03-07/36457200 від 03 листопада 2014 року.

За наслідками здійсненої ревізії податкові повідомлення-рішення Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області не прийнято, проте внесено зміни до Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» шляхом коригування задекларованих товариством податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Вирішуючи питання про правомірність здійсненого податковим органом коригування, слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену, зокрема, в постановах: від 15 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «УКРФРІТ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; від 02 грудня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства «Сільськогосподарська компанія «Зорецвіт» до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії; від 04 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтехноконструкція» до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до якої інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акту, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі собою не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Враховуючи те, що дії відповідача з проведення розглядуваної перевірки не визнані протиправними в установленому порядку (постановою Харківського апеляційного адміністративного суду відмовлено в задоволенні цієї позовної вимоги), підстави для виключення з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформації, внесеної на підставі акту, складеного за наслідками такої перевірки, відсутні.

Згідно із статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року змінити в частині задоволення позову.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В решті постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.