ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2016 р. м. Київ К/800/59124/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач) СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Управління з питань будівництва Луганської міської ради до Державної фінансової інспекції в Луганській області про скасування вимоги про усунення порушень за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції (далі - ДФІ) в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року

в с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року Управління з питань будівництва Луганської міської ради у Луганському окружному адміністративному суді пред'явило позов до ДФІ в Луганській області про скасування вимоги про усунення порушень.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що ДФІ в Луганській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності в Управлінні з питань будівництва Луганської міської ради за період з 01 серпня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 05 лютого 2013 року

№ 06-21/001.

Вказаний акт підписаний позивачем із запереченнями.

За результатами розгляду зауважень ДФІ в Луганській області на адресу позивача направлена вимога про усунення порушень від 26 березня 2013 року

№ 12-06-14-14/2709.

Позивач вважає вимогу безпідставною та такою, що підлягає скасуванню.

Просив скасувати вимогу ДФІ в Луганській області про усунення порушень від 26 березня 2013 року № 12-06-14-14/2709 у повному обсязі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року, залишеною без зміни ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року, позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано пункти 2, 3, 6 вимоги ДФІ в Луганській області про усунення порушень від 26 березня 2013 року № 12-06-14-14/2709.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій ДФІ в Луганській області подала касаційну скаргу. Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їхні рішення скасувати та ухвалити нову постанову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 1.2.4.1 Плану роботи ДФІ в Луганській області на ІV квартал 2012 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності в Управлінні з питань будівництва Луганської міської ради за період з 01 серпня 2011 року по 31 грудня 2012 року, в ході якої встановлено порушення законодавства в сфері фінансів та недоліки в організації господарської діяльності Управління, які викладені в акті ревізії від 05 лютого 2013 року № 06-21/001. Акт підписаний посадовою особою Управління з питань будівництва Луганської міської ради із запереченнями (зауваженнями) та в подальшому надано до відповідача заперечення (зауваження).

26 березня 2013 року ДФІ в Луганській області винесено вимогу про усунення порушення № 12-06-14-14/2709, якою зобов'язано позивача вжити заходи:

1. Опрацювати матеріали ревізії та вжити вичерпні заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб (з оформленням розпорядчого документу).

2. Розглянути питання щодо звільнення із займаної посади або відповідності займаної посади головного спеціаліста-юрисконсульта Сілкіної Тетяни Іванівни.

3. Стягнути до бюджету м. Луганська з ТОВ "Амстор-Інвест" кошти у сумі 927000,00 грн.

Стягнути до державного бюджету з ТОВ "Новое время" кошти у сумі 944620,00 грн. та ТОВ "Амстор-Інвест" у сумі 1563530,00 грн.

Здійснити корегування витрат в меморіальному ордері № 6 "Накопичувальна відомість за розрахунками з підрядниками" за дебетом субрахунку 631 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", кредитом субрахунку 431 "Результат виконання кошторису по загальному фонду" на суму 1321669,00 грн. та зменшити в бухгалтерському обліку Управління кредиторську заборгованість на відповідну суму.

4. Відобразити в обліку дебіторську заборгованість по ТОВ "Нові технології" за не виконані роботи (різницю у вартості виконаних робіт) у сумі 3667,69 грн. Стягнути з ТОВ "Нові технології" незаконні витрати у сумі 3667,69 грн. та повернути на реєстраційний казначейський рахунок Управління з питань будівництва Луганської міської ради, або відшкодувати шляхом виконання обсягу робіт на відповідну суму.

5. Відшкодувати незаконні витрати у сумі 1223,80 грн. шляхом повернення на реєстраційній казначейський рахунок до відповідного місцевого бюджету.

6. Здійснити передачу витрат з будівництва об'єктів на баланс підприємств, які здійснюють фактичну експлуатацію об'єктів та зменшити вартість активів по обліку Управління на загальну суму 25472254,02 грн. в том числі: магістраль з естакадою - на 6390826,62 грн., благоустрій привокзальної площі - на 5077613,11 грн., каналізаційна насосна станція та колектор (після реконструкції)

сел. Екатеринівка - на 283516,40 грн., система автономного теплопостачання житлового масиву с. Тепличне - на 117920,00 грн., зовнішні мережі водо- та теплопостачання, каналізації до госпіталю для інвалідів ВВВ - на 53521,26 грн., зовнішні мережі електро -, газо-, тепло та водопостачання, а також каналізації до гуртожитку по вул. Рудя, 71 в м. Луганську - на 13314,40 грн., автодорожні пандуси - на 7196822,90 грн., плити привокзальної площі - на 6338719,33 грн.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, та апеляційний суд, залишаючи таке рішення без зміни, виходили із необґрунтованості пунктів 2, 3, 6 вимоги.

В частині відмови в задоволені решти позовних вимог постанова суду першої інстанції сторонами у справі в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалася.

За приписами частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у частині щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування пунктів 3, 6 вимоги ДФІ в Луганській області з огляду на таке.

Так, згідно з Положенням про ДФІ України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення) ДФІ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

ДФІ України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення ДФІ України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також, Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів ДФІ України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, відповідач у пунктах 3 та 6 пред'явив вимогу про усунення порушень, у якій зазначено про необхідність відшкодування збитків.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 10 лютого 2015 року 21-632а14.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову в частині скасування пунктів 3, 6 вимоги ДФІ в Луганській області.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Разом з тим, що стосується пункту 2 вимоги відповідача щодо розгляду питання про звільнення із займаної посади або відповідності займаної посади головного спеціаліста-юрисконсульта Сілкіної Т.І. суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних рішеннях вірно вказали, що відповідно до своїх повноважень вказане питання не належить до компетенції ДФІ в Луганській області.

В цій частині доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів та встановлених обставин справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Луганській області задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року у справі за позовом Управління з питань будівництва Луганської міської ради до Державної фінансової інспекції в Луганській області про скасування вимоги про усунення порушень, скасувати в частині скасування пунктів 3, 6 вимоги ДФІ в Луганській області про усунення порушень від 26 березня 2013 року № 12-06-14-14/2709.

В цій частині у задоволенні позову Управління з питань будівництва Луганської міської ради відмовити.

В іншій частині судові рішення залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.