ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 року м. Київ справа № 800/237/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Шведа Е.Ю. (доповідач),суддів:Єрьоміна А.В., Кравцова О.В., Маслія В.І., Цуркана М.І.,

секретар судового засідання Скавуляк Т.В.,

за участю: позивача ОСОБА_6,

представника позивача ОСОБА_7,

представника відповідача Карлаша Д.О.,

представника третьої особи Хорольського С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Генеральний прокурор України, про визнання незаконним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія), в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Комісії від 11 березня 2016 року № 16/вп-16 про відсторонення ОСОБА_6 від посади судді Дзержинського районного суду м. Харкова.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Комісії від 11 березня 2016 року № 16/вп-16 частково задоволено клопотання Генерального прокурора України та відсторонено ОСОБА_6 від посади судді Дзержинського районного суду м. Харкова.

Позивач вважає, що вказане рішення Комісії прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, є протиправним, а тому підлягає скасуванню. Спірне рішення Комісії прийняте без заслуховування та дослідження відповідачем матеріалів, які мали значення для вирішення питання про його відсторонення від посади, без надання належної правової оцінки мотивам, наведеним в клопотанні Генерального прокурора України, та правовим підставам, які були зазначені Генеральним прокурором України для відсторонення його від посади.

Рішення Комісії про відсторонення особи від посади судді має бути мотивованим, обґрунтованим та таким, що ухвалене з дотриманням принципів змагальності і рівності сторін, на підставі належних та допустимих доказів із вірним застосуванням відповідних положень законодавства.

При цьому, на прокурора покладено обов'язок обґрунтувати мету заявлення клопотання про відсторонення, зокрема - довести наявність достатніх підстав вважати, що залишення особи на посаді судді призведе до продовження кримінального правопорушення і є необхідним для запобігання подальшій протиправній поведінці підозрюваного.

З урахуванням того, що матеріали цивільної справи, що перебувала в провадженні судді Лазюка С.В., передана іншому судді, а також того, що він знаходиться з 25 січня 2016 року по 17 червня 2016 року у відпустці, відсторонення позивача від посади не є доцільним. Крім того, вказує, що Комісія не мала процесуальних підстав для розгляду клопотання Генерального прокурора України про відсторонення його від посади та ухвалення оскаржуваного рішення про відсторонення, оскільки такого питання не може розглядатись за відсутності належним чином уповноваженого прокурора. Також, зазначає, що Комісією надано невірну оцінку наслідкам відсторонення судді Лазюка С.В. від посади.

У запереченнях на адміністративний позов, що надійшли на адресу суду, відповідач, третя особа зазначають, що доводи позивача спростовуються матеріалами досудового розслідування. Комісія, розглядаючи клопотання Генерального прокурора України, діяла в межах закону, Регламенту Комісії, затвердженого її Рішенням від 08 червня 2011 року N 1802/зп-11 (далі - Регламент), та надала оцінку відповідності клопотання вимогам статті 155 КПК України. Комісія повністю дотрималася процедури прийняття спірного рішення, зокрема, проаналізувала та врахувала мотиви, наведені в клопотанні Генерального прокурора України, правову підставу для відсторонення судді від посади, звернула увагу на кваліфікацію дій позивача та тяжкість інкримінованого злочину, фактичні обставини, а також на наслідки відсторонення судді від посади для інших осіб. Отже, спірне рішення Комісії є законним та обґрунтованим, тому вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Позивач, його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов з підстав, наведених у ньому, представники відповідача, третьої особи просили суд відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові докази, дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, Указом Президента України «Про призначення суддів» від 19 червня 1999 року № 675/99 ОСОБА_6 призначено суддею Дзержинського районного суду міста Харкова строком на п'ять років.

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 17 червня 2004 року № 1813-IV ОСОБА_6 обрано на посаду судді місцевого Дзержинського районного суду міста Харкова безстроково.

16 лютого 2016 року до Комісії надійшло клопотання Генерального прокурора України від 09 лютого 2016 року № 06/1-40417-15 про відсторонення ОСОБА_6 від посади судді Дзержинського районного суду міста Харкова у зв'язку з притягненням його кримінальної відповідальності.

Вказане клопотання мотивоване тим, що першим підрозділом (відділом) детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро розслідується кримінальне провадження № 42015051110000059 від 31 жовтня 2015 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_6, перебуваючи на посаді судді, може незаконними засобами впливати на свідків, зокрема свого помічника та секретаря судових засідань; може допустити інші аналогічні кримінальні правопорушення, оскільки вчиненню вказаного злочину сприяло те, що він обіймає посаду судці; має доступ до документів, зокрема до цивільної справи за позовом ОСОБА_11, в якій ухвалено спірне судове рішення, а тому може знищити чи спотворити матеріали зазначеної цивільної справи; має знайомих серед працівників правоохоронних та судових органів, зв'язки з якими може використати для створення перешкод досудовому розслідуванню.

Розглянувши вказане клопотання, Комісією прийнято спірне рішення від 11 березня 2016 року № 16/вп-16, яким клопотання Генерального прокурора України від 09 лютого 2016 року задоволено частково, відсторонено ОСОБА_6 від посади судді Дзержинського районного суду міста Харкова по 03 квітня 2016 року у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

Зі змісту спірного рішення Комісії вбачається, що остання дійшла висновку про те, що матеріали, додані до клопотання Генерального прокурора України, підтверджують наявність передбачених частиною першою статті 157 КПК України ризиків.

Так, доводи Генерального прокурора України, наведені у клопотанні від 09 лютого 2016 року, є обґрунтованими і дають підстави вважати, що ОСОБА_6, перебуваючи на посаді судді, матиме доступ до документів, які мають значення для кримінального провадження, а тому може знищити їх чи підробити, може впливати на свідків з числа працівників Дзержинського районного суду міста Харкова та інших учасників кримінального провадження, яких допитано щодо обставин вчинення злочину; може допустити інші аналогічні злочини, оскільки вчиненню вказаного злочину сприяло те, що він обіймає посаду судді.

Комісія визнала обґрунтованими доводи клопотання про ризики можливого впливу ОСОБА_6 як судді на свідків з числа працівників Дзержинського районного суду міста Харкова, зокрема його помічника.

Дослідивши співрозмірність відсторонення від посади судді з тими негативними наслідками, які можуть настати, Комісія дійшла висновку, що таке відсторонення виправдовує ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_6 потребами досудового розслідування.

Наведені у клопотанні Генерального прокурора України мотиви про необхідність відсторонення ОСОБА_6 від посади судді Дзержинського районного суду міста Харкова Комісія визнала достатніми, обґрунтованими та підтвердженими відповідними матеріалами кримінального провадження, що виправдовує потребу у відстороненні ОСОБА_6 від посади судді.

Крім того, приймаючи спірне рішення, Комісія не встановила відомостей, які б свідчили про можливість настання негативних наслідків у випадку відсторонення ОСОБА_6 від посади судді.

Не погодившись з рішенням Комісії від 11 березня 2016 року № 16/вп-16, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання його незаконним та скасування.

Розглядаючи дану справу, суд оцінює оскаржуване рішення, дії відповідача на відповідність статті 19 Конституції України, статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 49 Закону № 2453-VI визначено суть недоторканості судді. Так, відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором України або його заступником.

Суддя може бути відсторонений від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України виключно в порядку, встановленому цим Законом. Таке відсторонення здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на строк не більше двох місяців.

Статтею 154 КПК України визначено загальні положення відсторонення від посади. Відповідно до частин першої та другої цієї статті відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Відсторонення судді від посади здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законодавством (частина третя статті 154 КПК).

Частиною другою статті 155 КПК України передбачено вимоги до клопотання про відсторонене від посади, відповідно до якої у клопотанні зазначаються: короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; посада, яку обіймає особа; виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення; виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

До клопотання також додаються: копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

При цьому, пунктом 15.5 Регламенту передбачено, що якщо Комісією буде встановлено, що клопотання Генерального прокурора України подано без дотримання вимог частини другої статті 155 Кримінального процесуального кодексу України, таке клопотання повертається Генеральному прокурору України з повідомленням мотивів повернення, викладених у рішенні.

Дослідивши надану суду копію клопотання Генерального прокурора України від 09 лютого 2016 року № 06/1-40417-15 про відсторонення від посади судді Дзержинського районного суду міста Харкова Лазюка С.В. судом встановлено його відповідність вимогам статті 155 КПК України, наслідком чого є його обов'язків розгляд Комісією на своєму засіданні.

Відповідно до частин першої та другої статті 157 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб. Аналогічного змісту норми містяться також і в пункті 15.6 Регламенту.

Суд, дослідивши спірне рішення Комісії від 11 березня 2016 року № 16/вп-16, зазначає, що вказане рішення прийняте з урахуванням обставин, передбачених частиною другою статті 157 КПК України, а саме: наявність правової підстави для відсторонення судді від посади (клопотання Генерального прокурора України про відсторонення від посади), достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення (протоколи допиту свідків, протоколи огляду предметів, протоколи обшуку тощо) та відсутність наслідків відсторонення судді від посади для інших осіб (зокрема, перерозподіл справ, що перебували в провадженні судді Лазюка С.В., що не вплине на строк їх розгляду).

Враховуючи належне обґрунтування спірного рішення Комісією, наявність передбачених законом підстав для його прийняття, те, що вчиненню кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, ОСОБА_6 сприяла та обставина, що він обіймав посаду судді, а відповідно продовжуючи обіймати посаду судді матиме змогу вчиняти інші аналогічні правопорушення, здійснювати вплив на свідків з числа працівників Дзержинського районного суду міста Харкова, а також те, що Комісія не має повноважень вирішувати питання оцінки доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, перебираючи на себе повноваження суду в кримінальній справі (кримінальному провадженні), відповідач дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсторонення ОСОБА_6 від посади судді в межах строку досудового розслідування.

При цьому, доводи позивача про перебування його у відпустці, а також невірність оцінки наслідків відсторонення його від посади зазначені обставини не спростовують, відтак не можуть бути взяті судом до уваги.

Доводи позивача з приводу того, що Комісія не мала процесуальних підстав для розгляду клопотання Генерального прокурора України про відсторонення його від посади та ухвалення оскаржуваного рішення про відсторонення, оскільки таке питання не може розглядатись за відсутності належним чином уповноваженого прокурора, є безпідставними та відхиляються судом з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 156 КПК України клопотання про відсторонення особи від посади розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора та підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника.

Згідно з частинами першою та другою статті 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п'ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

Наведені норми процесуального закону не містять обмежень щодо представництва інтересів Генеральної прокуратури України прокурором, який не визначений керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування здійснювати повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, під час вирішення Комісією питання про відсторонення судді від посади на підставі клопотанням Генерального прокурора України. Натомість пунктом 15.4 Регламенту передбачено, що при вирішенні питання про відсторонення судді від посади присутність на засіданні Комісії Генерального прокурора України або уповноваженої ним особи є обов'язковою.

З урахуванням тією обставини, що на засіданні Комісії був присутній належним чином уповноважений представник Генеральної прокуратури України, відповідні доводи позивача є безпідставними, тому судом до уваги не беруться.

Інші доводи позивача, викладені у його позовній заяві, не мають юридичного значення для правильного вирішення спору, відтак давати їм оцінку необхідності немає.

Частиною другою статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене та ту обставину, що Комісією доведено правомірність свого рішення від 11 березня 2016 року № 16/вп-16 про відсторонення ОСОБА_6 від посади судді Дзержинського районного суду міста Харкова, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 161-163, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Генеральний прокурор України, про визнання незаконним та скасування рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Судді: