ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2016 р. м. Київ К/800/34728/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді - Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Богородчанському районі Івано-Франківської області на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2015 року у справі № 338/28/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області, в якому просила визнання неправомірними дій відповідача, який відмовив у зарахуванні на пільгових умовах в півтора кратному розмірі загального стажу роботи її чоловіка ОСОБА_2 в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі. Після смерті чоловіка вона отримує пенсію по втраті годувальника. Оскільки ОСОБА_2 працював в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, позивач просила суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок стажу його роботи із розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі за один рік і шість місяців за період роботи з 01.03.1982 року по 01.02.1986 рік, з 02.02.1986 року по 01.12.1994 рік, а також просила зобов'язати виплатити недоотримані кошти, починаючи з часу призначення пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію по втраті годувальника, пенсія їй нарахована та виплачується Управлінням Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області з 03 березня 2011 року. При обрахунку стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення, періоди роботи чоловіка з 01.03.1982 року по 01.02.1986 рік, з 02.02.1986 року по 01.12.1994 рік зараховано з розрахунку рік за рік. Хоча, згідно чинного законодавства повинен бути зарахований один рік за один рік шість місяців, так як у вказані періоди чоловік позивачки працював в районах Крайньої Півночі. На підтвердження такого права нею було надано довідку Прикарпатського управління бурових робіт, що уточнює особливий характер роботи чи умов праці необхідні для призначення пільгової пенсії та на підтвердження постійної зайнятості на пільговій роботі, а також ряд інших документів. Однак управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі відмовило у перерахунку пенсії з врахуванням пільгового стажу її чоловіка.

Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франкеівської області від 21.01.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2015 року, позов задоволено частково. Визнано відмову відповідача неправомірною. Зобов'язано УПФУ в Богородчанському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, зарахувавши в пільговому обчисленні періоди роботи чоловіка позивача ОСОБА_2 з 01.03.1982 року по 01.02.1986 року, з 02.02.1986 року по 01.12.1994 року як трудовий стаж, зароблений в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців. Зобов'язано відповідача зробити перерахунок пенсії, що виплачується позивачу, з врахуванням пільгового стажу з 13.07.2014 року.

Не погоджуючись з ухваленими по справі судовими рішеннями Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судом та обґрунтованість застосування норм матеріального права до вирішення спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію по втраті годувальника. Її чоловік працював в Івано-Франківському управлінні бурових робіт на посаді інженера, старшого інженера, інженера-енергетика, слюсаря-ремонтника Івано-Франківського управління бурових робіт під час виконання підприємством робіт в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в період з 01.03.1982 рік по 01.02.1986 рік вахтово-експедиційним методом в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі (Ханти-Мансійський автономний округ Тюменської області), з 02.02.1986 року по 01.12.1994 рік вахтово-експедиційним методом в районах Крайньої Півночі (Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області), що підтверджується довідкою, що є в матеріалах пенсійної справи, виданої Прикарпатським управлінням бурових робіт № 10-2161 від 23.12.2014 року, яка уточнює особливий характер праці чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії і які підтверджують постійну зайнятість на роботі, яка дає право на встановлені законом пільги. ОСОБА_2 виплачувалися у зазначені періоди районний коефіцієнт і північна надбавка.

Листом УПФУ в Богородчанському районі за № 25/03 від 05.01.2015 р. позивачу відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу роботи її чоловіка в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Задовольняючи частково позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що відповідно до пункту 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанції виходячи із наступного.

За правилами абзаців першого та другого пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу від 10 лютого 1960 року, постанови № 148, Указу від 26 вересня 1967 року.

Указом від 10 лютого 1960 року передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1- 4). Статтею 5 цього Указу встановлено надання додаткових пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Аналогічні умови щодо застосування пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, передбачені й Інструкцією про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженою постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28.

Абзацом першим пункту 5.9 Положення про вахтовий метод встановлено, що працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом у райони Крайньої Півночі або в прирівняні до них місцевості з інших районів держави, надаються пільги, передбачені статтями 1- 4 Указу від 10 лютого 1960 року, з врахуванням змін та доповнень, внесених статтями 1 та 2 Указу від 26 вересня 1967 року.

Таким чином, пільги, передбачені статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, в тому числі зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються на працівників, що працювали вахтовим методом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 13.01.2016 № 21-5592а15, від 02.12.2015 № 21-3950а15, від 27.10.2015 № 21-3324а15.

З урахуванням вищенаведеного, підстави для зарахування позивачу в пільговому обчисленні за 1 рік - 1 рік і 6 місяців період роботи вахтовим методом в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, з 01.03.1982 року по 01.02.1986 рік, з 02.02.1986 року по 01.12.1994 рік - відсутні.

Колегія судів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин, але невірно застосували норми матеріального права до їх вирішення, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Богородчанському районі Івано-Франківської області задовольнити.

Постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2015 року у справі № 338/28/15-а скасувати; ухвалити нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді