ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" березня 2016 р. м. Київ К/9991/45773/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., -

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Територіального управління державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої вихідної допомоги, за касаційною скаргою Територіального управління державної судової адміністрації України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2012 року, -

встановив:

У квітні 2012 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом, у якому просила визнати протиправними дії Державної судової адміністрації України та Територіального управління державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо утримання з вихідної допомоги суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 20813,60 гривень і стягнути з Територіального управління державної судової адміністрації України в Донецькій області на її користь 20813,60 гривень у вигляді недоплаченої суми нарахованої вихідної допомоги при виході судді у відставку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2012 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії Територіального управління державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо утримання податку з доходів фізичних осіб у розмірі 20813,60 гривень з вихідної допомоги судді ОСОБА_4 У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Територіальне управління державної судової адміністрації України в Донецькій області, посилаючись на порушення

судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2012 року і прийняти нове судове рішення.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 2 грудня 2010 року № 2762-VI «Про звільнення суддів» та наказу голови Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області від 31 грудня 2010 року № 37-к «Про звільнення судді ОСОБА_4» суддю Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області ОСОБА_4 звільнено із займаної посади у зв'язку з наданням їй відставки.

При виході у відставку ОСОБА_4 було нараховано вихідну допомогу у розмірі 123540 гривень. Вихідна допомога перерахована у грудні

2011 року у розмірі 101036,94 гривень, з якої утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 20813,60 гривень.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що виплата вихідної допомоги позивачеві мала бути проведена без сплати податку з доходів фізичних осіб.

Так, статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На час ухвалення постанови Верховної Ради України від 2 грудня 2010 року № 2762-VI «Про звільнення суддів», якою ОСОБА_4 було звільнено з посади судді Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області, діяла стаття 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-ХІІ).

Ця норма згідно із підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» була чинною до 1 січня 2011 року.

Правило частини 3 статті 43 Закону № 2862-ХІІ, за яким було передбачено виплату вихідної допомоги судді, який пішов у відставку, без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку, було встановлено Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-ХІІ «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів».

Згідно з підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон № 889-IV), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, до загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи включалися доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику податків відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. До винятків зі складу зазначеного оподатковуваного доходу, встановлених пунктом 4.3 зазначеної статті цього Закону, суми отриманої суддею вихідної допомоги на підставі частини 3 статті

43 Закону № 2862-ХІІ не включалися.

Таким чином, положення статей 3, 4 Закону № 889-IV прийняті пізніше порівняно з положеннями частини 3 статті 43 Закону № 2862-ХІІ, і за загальним правилом дії норм права у часі саме вони підлягали пріоритетному застосуванню до оподаткування вихідної допомоги, виплаченої у зв'язку з виходом судді у відставку.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільг щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Пунктом 22.2 статті 22 Закону № 889-IV передбачено, що у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, які містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.

Таким чином, положення статей 3, 4 Закону № 889-IV є спеціальними у застосуванні до спірних правовідносин порівняно з частиною 3 статті 43 Закону № 2862-ХІІ, оскільки на час їх виникнення саме Законом № 889-IV визначалися правила оподаткування будь-яких доходів фізичних осіб, в тому числі і суддів.

Суди встановили, що перерахунок вихідної допомоги судді та утримання з неї податку мали місце у грудні 2011 року.

З 1 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України, у підпункті 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 якого чітко визначено, що винятки, передбачені цим підпунктом, не поширюються на виплату грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку).

Тобто, на думку колегії суддів Вищого адміністративного суду України, вихідна допомога, яка виплачується судді, який пішов у відставку, підлягала обов'язковому включенню до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу.

Враховуючи викладене, а також те, що при вирішенні спору у справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, судові рішення цих судів у відповідності до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Територіального управління державної судової адміністрації України в Донецькій області - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2012 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_4 до Територіального управління державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої вихідної допомоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Олексієнко М.М.

Рецебуринський Ю.Й.