ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/21899/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівЛіпського Д.В., Черпака Ю.К.,
секретар судового засідання Малина Л.В.,
за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - ДП Украерорух), Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що наказом Міністра оборони України від 19 жовтня 1999 року № 600 його відряджено у розпорядження Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. Відповідно до наказу Міністра оборони України від 02 серпня 2013 року № 261 позивача звільнено зі служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я), у зв'язку з чим Державним підприємством обслуговування повітряного руху України видано наказ від 16 вересня 2013 року № 486/о про звільнення ОСОБА_4 з посади з 23 вересня 2013 року. Посилаючись на те, що при звільненні йому не виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, просив суд визнати бездіяльність протиправною, стягнути вказану допомогу в сумі 202654,75 грн та 474,12 грн судових витрат.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 202654,75 грн. В іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі Міністерство оборони України порушує питання про скасування судових рішень та ухвалення нового - про відмову у задоволенні позовних вимог до міністерства. Зазначає, що судами порушено норми матеріального права, зокрема, неправильно застосовано закони України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) та від 20 грудня 1999 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII). Вказує, що відповідно до частини 4 статті 9 Закону № 2262-ХІІ одноразова грошова допомога при звільненні повинна виплачуватись військовослужбовцям ДП «Украерорух», куди вони були відрядженні для подальшого проходження військової служби.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до наказу Міністра оборони України від 19 жовтня 1999 року № 600 ОСОБА_4 відряджено до ДП «Украерорух» із залишенням на військовій службі.
Наказом Міністра оборони України від 02 серпня 2013 року № 261 позивача звільнено з військової служби у запас відповідно до частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за пунктом «б» (за станом здоров'я), а наказом ДП «Украерорух» від 16 вересня 2013 року № 486/о звільнено з посади заступника керівника польотів районного диспетчерського центру Регіонального структурного підрозділу «Київцентраеро» з 23 вересня 2013 року.
Вислуга років на день його звільнення складала 31 років 01 місяців.
Частиною 9 статті 6 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, установ, організацій, а також Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями в цих державних органах, установах, організаціях, а також Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, затверджується Президентом України.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 2262-ХІІ, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Вказана норма кореспондується з частиною 2 статті 15 Закону № 2011-XII, яка є тотожною змісту частини 1 статті 9 Закону № 2262-ХІ.
За умовами абзацу 4 статті 15 Закону № 2011-XII та частини 4 статті 9 Закону № 2262-ХІІ виплата військовослужбовцям цієї одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
Разом з тим, частиною 5 статті 9 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що особам звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.
Аналогічні умови виплати одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовців зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі викладені в абзаці 5 частини 2 статті 15 Закону № 2011-XII.
За приписами абзацу 2 пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» військовослужбовцям, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, звільненим із служби безпосередньо з посад, які вони займали в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі, виплата одноразової грошової допомоги у випадках, передбачених пунктом 10 цієї постанови, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких військовослужбовці та зазначені особи працювали.
При цьому фінансування витрат на утримання підрозділів системи має здійснюватись за рахунок коштів, передбачених на ці цілі в державному бюджеті, частини коштів, що надходять від аеронавігаційних зборів та з інших джерел, не заборонених законодавством.
Пунктом 1 постанови КМУ №104 встановлено, що виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.
Відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять, зокрема, одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Одноразова грошова допомога при звільненні зі служби військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу також є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення та згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року № 333, видатки на її виплату здійснюються за кодом «Грошове забезпечення військовослужбовців».
Враховуючи те, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до ДП «Украерорух», здійснюється за рахунок коштів цього підприємства, то виплата одноразової грошової допомоги зазначеним військовослужбовцям при звільненні зі служби також здійснюється за рахунок коштів ДП «Украерорух», а тому Міністерство оборони України не здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до ДП «Украерорух», та не несе відповідних зобов'язань зі здійснення таких видатків.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 03 червня 2014 року, 07 жовтня 2014 року та 11 листопада 2014 року (справи №№ 21-158а14, 21-398а14 та 21-476а14).
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що виплата позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні повинна здійснюватись за рахунок коштів Міністерства оборони України.
Водночас, вирішуючи спір, суди встановили, що загальна сума грошового забезпечення позивача на день звільнення складала 13074,50 грн, а тому розмір одноразової грошової допомоги, що належить виплаті позивачу у сумі 202654,75 грн за 31 календарний рік служби суди обчислили правильно, однак помилково стягнули її з Міністерства оборони України.
На підставі статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Враховуючи викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 160, 167, 221, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року скасувати, ухваливши нове судове рішення.
Визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо невиплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги при звільнені.
Зобов'язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України виплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу у розмірі 202654,75 грн.
В позові до Міністерства оборони України відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Головчук Судді Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак