Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВАСУ від 08.10.2015 року у справі №818/1730/14 Постанова ВАСУ від 08.10.2015 року у справі №818/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/58578/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий),

Кравцова О.В.,

Цуркана М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Охтирський м'ясокомбінат" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Охтирський м'ясокомбінат" до Державної екологічної інспекції у Сумській області про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в Сумський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Сумській області про визнання дій протиправними.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що висновки посадових осіб Державної екологічної інспекції в Сумській області про порушення вимог законодавства, що полягали у видобутку прісних підземних вод без спеціального дозволу є необґрунтованими, оскільки частиною 1 статті 23 Кодексу України про надра передбачено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, зокрема і прісні води.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 31 липня 2014 року позов задоволено.

Харківський апеляційний адміністративний суду постановою від 20 жовтня 2014 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову, якою в задоволенні позову відмовив.

Позивач у своїй касаційній скарзі, вказуючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати рішення Харківського апеляційного адміністративного суду, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Сумській області з 16 жовтня по 05 листопада 2013 року проведена позапланова перевірка ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за наслідками якої складено акт.

За результатами вищевказаної перевірки Державною екологічною інспекцією у Сумській області 6 листопада 2013 року винесено припис ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» з вимогою розробити необхідну документацію для спеціального дозволу на користування надрами в галузі видобування підземних вод та направити її на розгляд в Державну службу геології та надр України. Термін виконання до 1 травня 2014 року.

27 травня 2014 року за № 248/02 Державною екологічною інспекцією у Сумській області видано Направлення на проведення позапланової перевірки з контролю виконання приписів ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат». Позапланова перевірка була проведена, про що складено акт від 28 травня 2014 року

За результатами позапланової перевірки Державна екологічна інспекція у Сумській області знову винесла припис № 108/02-16 від 28 травня 2014 року з вимогою розробити документацію для отримання спеціального дозволу на користування надрами в галузі видобування підземних вод та направити її на розгляд в Державну службу геології та надр України. Термін виконання зазначено до 1 грудня 2014 року.

Крім цього, за результатами цієї перевірки 10 квітня 2014 року Державною екологічною інспекцією у Сумській області до ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» направлена претензія № 988/08-14 з вимогою в тридцяти денний термін перерахувати суму збитків у розмірі 772 131,56 грн. (сімсот двадцять дві тисячі сто тридцять одну гривню 56 копійок), завданих державі внаслідок видобутку прісних підземних вод без спеціального дозволу на спеціальний рахунок місцевого бюджету для зарахування коштів в доход місцевого бюджету Охтирської міської ради для їх подальшого перерозподілу між бюджетами відповідно до ст. ст. 29, 69 Бюджетного кодексу України.

При цьому, в претензії зазначено, що ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» здійснює видобуток підземних вод на виробничі потреби без спеціального дозволу на використання надр в галузі видобування підземних вод протягом періоду з 8 серпня 2011 року по 5 листопада 2013 року.

Вирішуючи спір стосовно вимог про визнання протиправними дій відповідача в частині направлення претензії, розрахунку розміру відшкодування збитків та скасування вимоги у формі претензії, суди керувалися тим, що справа, яка розглядається, є адміністративною. Проте цей висновок не можна визнати обґрунтованим.

Позивач оскаржив та вважав незаконною, а суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, скасував «вимогу» відповідача від 10 квітня 2014 року № 988/08-14.

Проте, такі висновки є помилковими, з огляду на зміст оскарженого документу. Даний документ є претензією, та не містять обов'язкового характеру для позивача, а відповідно не є актом суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

На думку колегії суддів, той факт, що надіслання таких претензій передбачено пунктом «ґ» частини 1 статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» серед повноважень Державної екологічної інспекції не змінює їх правового значення як документів, у яких висловлена пропозиція добровільно виконати певні дії з метою досудового врегулювання спору. Безпосередньо самі по собі претензії не встановлюють обов'язків.

Так, зі змісту претензій вбачається позиція відповідача щодо порушника та пропозиція сплатити шкоду в добровільному порядку, та застереження щодо можливого звернення до господарського суду.

Крім того, за змістом статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» обов'язковими є саме рішення спеціального уповноваженого органу з питань екології та природних ресурсів. Проте, претензія не є формою рішення Державної екологічної інспекції.

Колегія суддів зазначає, що позовні вимоги щодо оскарження розрахунку розміру відшкодування збитків також не можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді, оскільки розрахунок не є актом у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та сам по собі не породжує прав чи обов'язків для підприємства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, спір у частині позовних вимог щодо скасування п. 2 Припису від 28 травня 2014 року №108/02-16 з вимогою розробити документацію для отримання спеціального дозволу на користування надрами в галузі видобування підземних вод та направити її на розгляд в Державну службу геології та надр України. Термін виконання зазначено до 1 грудня 2014 року, є адміністративним та підлягає вирішенню у встановленому порядку.

Суди попередніх інстанцій встановили, що водозабір ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» складається із двох свердловин №№4031/1 (№1) та №4030/2 (№2) глибиною 107 та 103 м. відповідно, відстань між якими 80 м. В постійній експлуатації знаходиться свердловина №1, №2 - резервна. Дані обставини підтверджуються паспортами артезіанських свердловин. Підприємство видобуває підземні води на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Відповідно до дозволу на спеціальне водокористування ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат», який діє до 1 січня 2015 року УКР 20101 СУМ, журналу обліку забору води, звітів про використання води, об'єми використаної підземної води для виробничих потреб за період з 01.10.2011 року по 01.10.2013 складає:

- з 1 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року - 1800м.куб.;

- за 2012 рік -6100 м.куб.;

- з 1 січня 2013 року по 1 жовтня 2013 -5576 м.куб.

У дозволі від 5 січня 2002 року УКР 2010 СУМ на спеціальне водокористування в п. 5 зазначено, що водокористування призначено для виробничо-господарської діяльності підприємства та відділу робітничого постачання, скидання стічних вод здійснюється на поля фільтрації.

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України, використання води - це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб; водокористування - це використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Статтею 23 Кодексу України про надра визначено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Виходячи з системного аналізу даної норми, законодавець під час визначення цілей видобування підземних вод, вживає з'єднувальний сполучник "і", що має семантичний відтінок поєднання та означає застосування кількох елементів одночасно - "обидві складові (умови) як рівноправні", якими є: 1) господарські потреби; 2) побутові потреби.

Окрім того суд не вбачає можливості відокремлення понять використання води для господарсько-побутових та виробничо-побутових потреб при здійсненні господарської діяльності позивача.

Отже, суди попередніх інстанцій встановили, що фактичне використання води позивачем не перевищує показників, визначених частиною 1 статті 23 Кодексу України про надра.

Таким чином ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» має право без спеціальних дозволів видобувати підземні води оскільки здійснює водозабір підземних вод, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовує їх для господарських потреб.

Зазначений висновок також підтверджується листом Державної екологічної інспекції у Сумській області, надісланого на адресу ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» № 122/07-22 від 18 січня 2011 року, яким надано роз'яснення, що у зв'язку із внесенням змін до статті 23 Кодексу України про надра, підприємство ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» має право без спеціального дозволу видобувати для своїх господарських і побутових потреб підземні води з лімітом 183м.куб/добу.

Отже, позивач є землекористувачем та використовував підземні води для власних господарсько-побутових потреб в обсязі не більше 300 м3/добу, а тому, згідно зі статтею 23 Кодексу України про надра не зобов'язаний був отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

За таких обставин, вимога відповідача, яка містяться в п.2 припису від 28 травня 2014 року, щодо зобов'язання ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води) є необґрунтованою.

Разом з тим, Вищий адміністративний суд України зазначає що направлення претензії є похідною дією від припису про усунення недоліків виявлених під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Отже, на підставі викладеного Вищий адміністративний суд України вважає, що при розгляді справи судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно та правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 157, 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Охтирський м'ясокомбінат" задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31 липня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2014.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Охтирський м'ясокомбінат" до Державної екологічної інспекції у Сумській області задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції в Сумській області щодо винесення Припису на ПАТ «Охтирський м'ясокомбінат» від 28 травня 2014 року в частині п. 2: розробити необхідну документацію для отримання спеціального дозволу на користування надрами в галузі видобування підземних вод та направити її на розгляд в Державну службу геології та надр України.

Адміністративний позов в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції в Сумській області стосовно направлення Претензії №988/08-14 від 10 квітня 2014 року відмовити, та в цій частині провадження по справі закрити.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст