ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м. Київ справа № 800/300/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.

Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

Мороз Л.Л.,

при секретарі Кальненко О.І.,

за участю за участю ОСОБА_4, представника відповідача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірними дій члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_6 та зобов'язання здійснити перевірку даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарного провадження відносно суддів,

в с т а н о в и л а:

20.08.2015 року ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірними дій члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_6 в частині повернення ухвалою від 04.08.2015 року його заяви від 29.07.2015 року відносно дій суддів Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. та зобов'язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснити перевірку даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарного провадження відносно вказаних вище суддів.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_4 зазначив, що 29.07.2015 року він звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою, у якій виклав порушення, визначені статтею 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», допущені суддями Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. під час ухвалення ними 14.07.2015 року постанови у справі № 826/2558/15 за його позовом до Генеральної прокуратури України про визнання наказу про звільнення протиправним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вказав, що предметом зазначеного звернення були саме дії суддів в частині незазначення в судовому рішенні мотивів відхилення ключових аргументів позивача по суті спору, умисне або у зв'язку із очевидною необережністю допущення суддями порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), а не порушення ними норм матеріального та процесуального права під час розгляду справи. Натомість, ухвалою члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_6 від 04.08.2015 року (реєстраційний № 8вк-5874/15) заяву ОСОБА_4 щодо дій суддів Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. було повернуто з тих підстав, що доводи заявника стосуються оскарження судового рішення, а тому можуть бути перевірні лише судом вищої інстанції у встановленому законом порядку.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач просить позов задовольнити.

Заслухавши учасників судового процесу, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

29.07.2015 року ОСОБА_4 звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою, у якій виклав порушення, визначені статтею 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», допущені, на його думку, суддями Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. під час ухвалення ними 14.07.2015 року постанови у справі № 826/2558/15 за його позовом до Генеральної прокуратури України про визнання наказу про звільнення протиправним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У заяві ОСОБА_4 зазначав, що під час апеляційного розгляду даної справи судом не були взяті до уваги доводи позивача на підтвердження заявленого ним позову, що свідчить, на його думку, про невмотивованість постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 року, яка не забезпечує стандарти, гарантовані статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), що, в свою чергу, вказує на умисне або у зв'язку із очевидною необережністю, допущення суддями порушення прав людини і основоположних свобод. Враховуючи наведене, ОСОБА_4 просив Вищу кваліфікаційну комісію суддів України розглянути можливість притягнення суддів ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. до дисциплінарної відповідальності на підставі статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_6 постановлено ухвалу від 04.08.2015 року (реєстраційний № 8вк-5874/15), якою заяву ОСОБА_4 щодо дій суддів Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. було повернуто із посиланням, зокрема, на пункт 5 частини 6 статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Ухвала вмотивована тим, що оскільки доводи звернення ОСОБА_4 фактично зводяться до оскарження судового рішення, тому можуть бути перевірні лише судом вищої інстанції у встановленому законом порядку, а не шляхом притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача надав письмові пояснення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Під час розгляду справи відповідач звернувся до суду із клопотанням про передачу справи за підсудністю до іншого суду, яке залишено судом без задоволення.

Строк розгляду справи було продовжено судом в порядку частини 4 статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 4 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно із частиною 2 статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України оскаржуються до Вищого адміністративного суду України.

Враховуючи, що предметом позову, відповідачем за яким позивач визначив Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, є вимоги про визнання неправомірними дій члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та про зобов'язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вчинити певні дії позовна заява ОСОБА_4 є адміністративним позовом, який підлягає розгляду Вищим адміністративним судом України.

Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульовано статтями 92-99 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини 1 статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених в цій нормі Закону.

Відповідно до статті 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють:

1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів;

2) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.

Статтею 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, передбачено, що дисциплінарне провадження - це процедура розгляду звернення з метою встановлення обставин, що можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді.

Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх представників.

Скарга (заява) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:

1) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку;

2) прізвище, ім'я, по батькові та посада судді (суддів), на дії якого (яких) скаржиться заявник;

3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного правопорушення, що відповідно до частини першої статті 92 цього Закону може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді;

4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені заявником відомості.

Скарга (заява) підписується заявником із зазначенням дати її підписання.

Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права як засобу тиску на суддю у зв'язку зі здійсненням ним правосуддя.

Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

Секретаріат відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, реєструє скаргу (заяву) в день її надходження і проводить автоматизований розподіл між членами цього органу. Перевірка скарги (заяви) на прийнятність до розгляду здійснюється визначеним таким чином членом відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, або, за дорученням такого члена органу, інспектором органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Звернення повертається без розгляду, якщо:

1) звернення не відповідає визначеним цим Законом вимогам;

2) звернення містить виражені у непристойній формі висловлювання, що принижують честь і гідність будь-яких осіб;

3) наведені у зверненні відомості стосуються тільки поведінки учасників процесу, працівників апарату суду або інших осіб;

4) у зверненні порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, звільнених з посади судді, суддів провадження щодо яких не підвідомче відповідному органу, що здійснює дисциплінарне провадження, а також суддів, повноваження яких припинено у зв'язку зі смертю;

5) звернення стосується оскарження судового рішення, ґрунтується на доводах, що можуть бути перевірені лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законодавством:

6) факти неналежної поведінки судді, що повідомляються, вже були предметом перевірки і щодо них у дисциплінарному провадженні прийнято рішення.

Згідно із статтею 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України:

1) веде облік даних про кількість посад суддів у судах загальної юрисдикції, у тому числі вакантних;

2) проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді вперше, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит;

3) вносить до Вищої ради юстиції рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді для подальшого внесення відповідного подання Президентові України;

4) надає рекомендацію про обрання на посаду судді безстроково або відмовляє у наданні такої рекомендації;

5) вносить подання про переведення судді відповідно до цього Закону;

6) визначає потреби у державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України;

7) затверджує порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді;

8) проводить кваліфікаційне оцінювання суддів;

9) на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України приймає рішення про відсторонення судді від посади у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності;

10) розглядає в порядку дисциплінарного провадження звернення стосовно суддів місцевих та апеляційних судів з підстав, визначених статтею 92 цього Закону;

11) приймає рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав застосовує дисциплінарне стягнення до суддів місцевих та апеляційних судів;

12) забезпечує ведення суддівського досьє;

13) бере у межах компетенції участь у міжнародному співробітництві, у тому числі встановлює зв'язки з іноземними закладами, установами та організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, є бенефіціаром міжнародної технічної допомоги, головним розпорядником міжнародної допомоги від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій;

14) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України для здійснення своїх повноважень має право витребувати та одержувати необхідну інформацію від суддів, Державної судової адміністрації України, органів суддівського самоврядування та інших судових органів, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об'єднань громадян та окремих фізичних осіб, ненадання якої тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право:

1) знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд Комісії або відповідної палати, членом якої він є, брати участь у їх дослідженні та перевірці;

2) наводити свої мотиви та міркування, а також подавати додаткові документи з питань, що розглядаються;

3) вносити пропозиції щодо проекту рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або відповідної палати, членом якої він є, з будь-яких питань та голосувати «за» або «проти» того чи іншого рішення;

4) висловлювати письмово окрему думку щодо рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи палати, членом якої він є;

5) здійснювати інші повноваження, встановлені законом.

Згідно із пунктом 14.2.2 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (в редакції, що діяла на час постановлення ухвали від 04.08.2015 року), перевірка скарги (заяви) на прийнятність до розгляду здійснюється членом Комісії (палати) або за дорученням члена Комісії інспектором (відповідно до частини шостої статті 93 Закону).

Звернення повертається без розгляду, якщо:

1) звернення не відповідає визначеним Законом вимогам, зокрема, якщо звернення є анонімним, тобто з нього не можна встановити місце проживання автора (авторів), звернення не підписано автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство; звернення не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді; у зверненні не зазначено суддю, на дії якого скаржаться; у зверненні питання відповідальності судді ініціюється без достатніх підстав;

2) звернення містить виражені у непристойній формі висловлювання, що принижують честь і гідність будь-яких осіб;

3) наведені у зверненні відомості стосуються тільки поведінки учасників процесу, працівників апарату суду або інших осіб;

4) у зверненні порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, звільнених з посади судді, суддів провадження щодо яких непідвідомче відповідному органу, що здійснює дисциплінарне провадження, а також суддів, повноваження яких припинено у зв'язку зі смертю;

5) звернення стосується оскарження судового рішення, ґрунтується на доводах, що можуть бути перевірені лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законодавством;

6) факти неналежної поведінки судді, що повідомляються, вже були предметом перевірки і щодо них у дисциплінарному провадженні прийнято рішення.

Про повернення звернення членом Комісії (палати) постановляється ухвала.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи те, що вищезазначені повноваження відповідача є дискреційними, що відповідачем дотримано процедуру прийняття рішення за зверненням позивача та те, що дане рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги не є обґрунтованими, у зв'язку із чим позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 18, 160, 161, 162, 163, 167, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О.Є. Донець

О.В. Голяшкін

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз

Л.Л. Мороз