ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" вересня 2015 р. м. Київ К/800/19180/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Пасічник С.С., Ситникова О.Ф. розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міського району електричних мереж на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 травня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міського району електричних мереж до Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міського району електричних мереж звернулось до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення заборгованості, у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за договором на фінансування пільг та субсидій для населення в розмірі 10746 грн. 25 коп.

Після направлення даної справи Вищим адміністративним судом України на новий розгляд Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області постановою від 31 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року у задоволені позову відмовив.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити.

Відповідач у письмових запереченнях, які надійшли до Вищого адміністративного суду України просить її залишити без змін, а оскаржувані нею рішення без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 04.01.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір на фінансування пільг та субсидій для населення, за яким на час звернення до суду наявна заборгованість в розмірі 10746 гр. 25 коп.

Відмовляючи у задоволені позову суди попередніх інстанцій, зазначили, що не встановлено порушення норм діючого законодавства з боку відповідача, позивачем не доведено протиправності дій чи бездіяльності відповідача, а з матеріалів справи вбачається що розбіжності в розмірі пільг пенсіонерам МВС існують між позивачем та відповідачем по цій справі постійно на протязі останніх років. УПСЗН зазначаючи в Актах звірки суми фінансування пільг з бюджету, неодноразово звертав увагу позивача на відсутність підстав перераховувати кошти у визначеному ним розмірі, який перевищує визначені Постановою КМУ від 01.08.1996 року №879 «Про встановлення норм користування житлово - комунальними послугами громадянам, які мають пільги щодо їх оплати» норми щодо оплати житлово - комунальних послуг.

З такими висновками колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується та вважає їх передчасними, з огляду не наступне.

За приписами частини четвертої статті 22 Закону України «Про міліцію» (в його первинній редакції) працівникам міліції та членам їх сімей надається 50 % знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

Відповідно до внесених абзацом «а» підпункту 1 пункту 68 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» змін у 2008 році 50 % знижка з оплати комунальних послуг та палива надавалась в межах норм, встановлених законодавством.

Проте рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп зміни, внесені абзацом «а» підпункту 1 пункту 68 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», були визнані неконституційними.

Відповідно до статті 69 Закону України від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Як вбачається з аналізу вищезазначених норм, після 22 травня 2008 року обсяг пільгового споживання електроенергії для працівників міліції та пенсіонерів Міністерства внутрішніх справ України не обмежується певними законодавчими нормами.

Тому посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають право на пільги щодо їх оплати» від 01 серпня 1996 року №879, якою він керувався у своїй діяльності, колегія суддів вважає необґрунтованими і безпідставними, оскільки її положення протирічать нормам акту вищої юридичної сили.

Згідно з наданого стану розрахунків між сторонами, пов'язаних з компенсацією пільг працівникам міліції за період з 01.08.2010 р. по 01.01.2011 року фактично спожито послуг в межах норм на суму 71152,84 гр., що також підтверджується актами звірення розрахунків за послуги електропостачання, на які надаються пільги, Відповідачем профінансовано за вказаний період послуг на суму 60406 грн. 59 коп., а тому заборгованість становить 10746 грн. 25 коп. (71152,84-60406, 59).

З урахуванням зазначеного, позов необхідно задовольнити у повному обсязі, шляхом стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості.

До аналогічних висновків дійшов Вищий адміністративний суд України розглядаючи подібні категорії спорів у справах № К/800/41764/14 від 21 липня 2015 року та № К/800/49226/13 від 04 червня 2014 року.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міського району електричних мереж витрати по сплаті судового збору у розмірі 1279 грн. 00 коп.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 220, 222, 223, 229, 232, 256 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міського району електричних мереж задовольнити.

Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 травня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міського району електричних мереж до Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення заборгованості скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міського району електричних мереж до Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення заборгованості.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міського району електричних мереж заборгованості за договором на фінансування пільг та субсидій для населення в розмірі 10746 грн. 25 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міського району електричних мереж витрати по сплаті судового збору у розмірі 1279 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: С.С. Пасічник

О.Ф. Ситников