ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" серпня 2017 р. м. Київ К/800/14305/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Калашнікової О.В., Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року по справі №753/24371/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва(правонаступник - Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві) про перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, в якому просив: зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва здійснити йому перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з 23 листопада 2015р. Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва на його користь судові витрати зі сплати судового збору в сумі 487 грн. 20 копійок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до 23 листопада 2015р. він перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З 23 листопада 2015р. управлінням Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва йому призначена пенсія за віком відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Проте, на переконання позивача, розмір пенсії за віком помилково розрахований з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік (1197, 91 грн.), а не з показника середньої заробітної плати з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, а також зазначає, що управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва припинило діяльність шляхом реорганізації злиття в Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1055 від 16.12.2015р. „Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України". Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві 29.03.2016р. зареєстроване як юридична особа та є правонаступником, зокрема управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва.

За статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

З урахуванням обставин справи та наведеної норми права, колегія суддів зазначає, що заявлене представником відповідача клопотання не суперечить вимогам закону, тому суд допускає заміну управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва на Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 1 січня 2008р. отримував пенсію за вислугою років відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Використовуючи своє право на вибір виду пенсії, позивач 23 листопада 2015р. перейшов на інший вид пенсії - пенсію за віком згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Розмір пенсії позивача станом на 1 січня 2016р. становить 2 251,24 грн.

Листом № 733/Є-679 від 21 грудня 2015р. позивачу надане роз'яснення, що оскільки він раніше отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ст. 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що отримуючи пенсію як особа, звільнена з військової служби, позивач скористався своїм правом вибору державної пенсії (за віком), а отже подана позивачем заява є заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, у зв'язку з чим відповідачем правильно застосована до спірних правовідносин норма ч. 3 ст. 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що рішення судів першої і апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального права виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності дій управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва щодо призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розрахованої із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1-1 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Статтею 1 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Згідно зі статтею 7 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором; у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором; при цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

У частині першій статті 9 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок коштів органу Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За правилами частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною третьою статті 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .

Водночас ОСОБА_1 призначено пенсію відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.

Крім того, після звільнення з лав Збройних Сил України ОСОБА_2 продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

За вказаних обставин, колегія суддів вказує на помилковість позиції судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для застосування у спірних правовідносинах частини третьої статті 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У касаційній скарзі заявник ставить питання про розподіл судових витрат.

На підставі ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.6 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір: за подання адміністративного позову згідно квитанції №РМ-17003 №73 від 22.12.2015р. в сумі 487 грн. 20 коп.,(а.с. 6); за подання апеляційної скарги згідно квитанції №0.0.536758153.1 від 15.04.2016р. в сумі 536 грн. 80 коп.(а.с. 40); за подання касаційної скарги згідно квитанції №0.0.557155854.1 від 24.05.2016р. в сумі 585 грн. 61 коп.,(а.с. 67).

З огляду на те, що позовні вимоги в даній справі підлягають задоволенню, підлягають присудженню позивачу всі документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку про необхідність присудження на користь ОСОБА_1 документально підтверджених судових витрат, а саме, сплаченого судового збору у розмірі 1609,61 грн.

Відповідно до ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального права, тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої і апеляційної інстанції підлягають скасуванню з винесенням постанови про задоволення заявленого позову.

Керуючись статтями 94, 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з 23 листопада 2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1609 грн. 61 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: