ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2016 р. м. Київ К/800/49348/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів при секретарі судового засідання за участю представника позивачаЗайця В.С. (суддя-доповідач), Стрелець Т.Г., Шведа Е.Ю., Корінець Ю.О., Грабовського М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» до Одеської митниці Державної фіскальної служби, інспектора Одеської митниці Державної фіскальної служби Ковальчука Михайла Васильовича про визнання необґрунтованим рішення про коригування митної вартості товарів від 23 квітня 2015 року та складання картки відмови в митному оформленні випуску товарів від 23 квітня 2015 року, визнання протиправними дій посадової особи митного органа інспектора Ковальчука Михайла Васильовича, який виступив посадовою особою державного органу, рішення якого оспорюються, щодо складання рішення про коригування митної вартості товарів від 23 квітня 2015 року та картки відмови в митному оформленні випуску товарів від 23 квітня 2015 року, скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в митному оформленні випуску товарів, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» (далі - ТОВ «Таламус ЛТД») пред'явило позов до Одеської митниці Державної фіскальної служби, інспектора Одеської митниці Державної фіскальної служби Ковальчука М.В. про визнання протиправними та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000004/1 від 23 квітня 2015 року та картки відмови в митному оформленні випуску товарів № 500060006/2015/00015 від 23 квітня 2015 року, визнання неправомірними дій посадової особи митного органу інспектора Ковальчука М.В. щодо винесення рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000004/1 від 23 квітня 2015 року та картки відмови в митному оформленні випуску товарів № 500060006/2015/00015 від 23 квітня 2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року, позовні вимоги задоволено частково.

Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00015 від 23 квітня 2015 року, якою відмовлено у митному оформленні випуску товарів за митною декларацією № 500060006/2015/002784 від 17 квітня 2015 року скасовано.

Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000004/1 від 23 квітня 2015 року визнано необґрунтованим, вчиненим не на підставі чинного законодавства та скасовано.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Одеська митниця Державної фіскальної служби України, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що між компанією «RONBY INVEST LLP», Англія (продавець) та ТОВ «Таламус-ЛТД», Україна (покупець) укладено контракт № TR-09/06 від 26 червня 2009 року, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити металопродукцію (білу жерсть електролітичного луження марки «ЭЖК по ГОСТу 13345-85» (товар) у кількості та асортименті згідно з підписаними специфікаціями.

За умовами вказаного контракту продавець взяв на себе зобов'язання поставити у власність ТОВ «Таламус ЛТД» металопродукцію.

Згідно пунктів 4.1-4.3 контракту останній укладений на умовах DDU Одеса в тлумаченні цього терміну Міжнародними комерційними умовами «Інкотермс» (2000). Поставка здійснюється за реквізитами покупця, зазначеними у специфікації та вантажних інструкціях. Передача Товару здійснюється на ліцензійному складі.

Згідно інвойсу № TR-09/06-212 від 16 квітня 2015 року до поставки затверджений товар загальною вартістю 132391,80 доларів США, ціна за 1 т - 1080 доларів США, умови поставки - DAP м. Одеса.

Для здійснення митного оформлення товару (прокат плоский із нелегованої сталі марки MR, шириною 732 мм, товщиною 0,15 мм, з електролітичним покриттям оловом Е 2.8/2.8, що відповідає стандарту JIS G3303; жерсть біла ЕЖК, у рулонах, ступінь твердості Т4, обробка поверхні Bright finish, кромка відрізна, розмір 0,15s х 732 мм (довжина - рулон С) - 122585 кг (30 рулонів у метал. коробках, які металевим ремінцем закріплені на 30 дерев'яних паллетах), виробник «Handan Zhuoli Fine Steel Plate Co., LTD» до Одеської митниці ДФС 17 квітня 2015 року подано митну декларацію № 500060006/2015/00015, в якій зазначено митну вартість товару у розмірі 132391,80 дол. США.

На підтвердження задекларованої митної вартості товару митному органу були надані наступні документи:

- інвойс від 16 квітня 2015 № TR-09/06-212;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) від 26 червня 2009 року № TR-09/06;

- додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракт) від 11 липня 2011 року № 2;

- копія митної декларації країни відправлення від 12 лютого 2015 року № 020220150520391255;

- сертифікат про походження товару від 12 лютого 2015 року № ССРІТ067 1500649644 15С1304А0179/00052 та інші товарно-супровідні документи.

За результатами візуальної перевірки документів та співставлення даних, поданих декларантом ТОВ «Таламус ЛТД» для підтвердження заявленої митної вартості зазначених товарів, та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю та оформлення, на етапі контролю митної вартості головним інспектором Одеської митниці ДФС Ковальчук М.В. було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема у копії митної декларації країни відправлення від 12 лютого 2015 року № 020220150520391255 зазначено умови поставки CIF. У той же час, згідно з інвойсом від 16 квітня 2015 року № TR-09/06-212, умовою поставки повинно бути DAP; у митній декларації країни відправлення немає посилань на зовнішньоекономічний договір чи інвойс.

Крім того, відповідач у своєму рішенні зазначив, що висновки спеціалізованих експертних організацій, у тому числі ТОВ «Експоцентр Одеса», носять виключно інформаційний характер і не можуть бути визначальними при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, що декларуються.

Посадовою особою митниці висунуто вимогу про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

22 квітня 2015 року декларантом позивача додатково було надано роздруковані з мережі Інтернет біржові котировки та динаміки коливань цін без зазначення дати, оборотну відомість за січень 2014 року, лист виробника товару щодо ціноутворення від 17 квітня 2015 року № 22, прайс-лист виробника товару від 17 квітня 2015 року № 21 та лист виробника товару № 23 від 17 квітня 2015 року.

Разом з цим, зазначений прайс-лист унеможливлює ідентифікацію ввезених товарів, оскільки в ньому ціни визначено на умовах поставки CIF, тоді як у додатковій угоді до контракту від 11 липня 2011 року № 2 умовою поставки зазначено DAP.

Надані позивачем графіки динаміки коливань рівня цін також не були враховані при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару «прокат плоский із нелегованої сталі, країна виробництва - Китай», у зв'язку із неможливістю ідентифікувати який саме товар зазначено у графіках, неможливістю ідентифікації в якій валюті здійснено аналіз цін, а також не зрозуміло, які саме джерела цінової інформації були використані під час підготовки зазначеної довідки.

За результатами проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано резервний метод визначення митної вартості, оскільки у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, а тому відповідно до статтей 59, 60 Митного кодексу України неможливо було застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів при визначенні вартості товару. Відповідно до статтей 62, 63 Митного кодексу України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не могли бути використані, оскільки в митного органу ДФС була відсутня інформація щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів стосовно товарів.

Митним органом за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номеру відповідної митної декларації, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі ЄАІС ДФС, виявлено МД № 500060006/2015/1526 від 16 березня 2015 року з рівнем вартості товару 1,24 дол. США за 1 кг. (замість 1,08 дол. США за 1 кг.).

З урахуванням зазначеного, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000004/1 від 23 квітня 2015 року.

Позивачем було здійснено митне оформлення ввезеного товару згідно поданих ВМД із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною митним органом за МД № 500060006/2015/00015 від 17 квітня 2015 року.

На підставі вищевказаного рішення про коригування митної вартості товарів, згідно статті 256 Митного кодексу України, митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2015/00015 від 23 квітня 2015 року.

24 квітня 2015 року товар випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Після цього товар був оформлений у митному режимі «Імпорт» за митною декларацією від 24 квітня 2015 року № 500060006/2015/002614. Сплату різниці митних платежів між митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів за вказаною МД, забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 114897 грн. 96 коп., шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, прийшов до висновку, що декларантом позивача було надано всі необхідні документи в підтвердження заявленої митної вартості, а сумніви митниці щодо правильності визначення митної вартості декларантом позивача є непідтвердженими, вимоги митного органу про надання додаткових документів для підтвердження заявленої декларантом митної вартості - безпідставними.

Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погодився та залишив постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З системного аналізу вказаних статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Як вбачається із матеріалів справи у митниці виникли сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема у копії митної декларації країни відправлення від 12 лютого 2015 року № 020220150520391255 зазначено умови поставки CIF. У той же час, згідно з інвойсом від 16 квітня 2015 року №/06-212, умовою поставки повинно бути DAP.

Крім того, відповідач у своєму рішенні зазначив, що висновки спеціалізованих експертних організацій, у тому числі ТОВ «Експоцентр Одеса», носять виключно інформаційний характер і не можуть бути визначальними при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, що декларуються митним органам.

На вимогу митниці надати виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, декларантом позивача було надано роздруковані з мережі Інтернет біржові котировки та динаміки коливань цін без зазначення дати, оборотну відомість за січень 2014 року, лист виробника товару щодо ціноутворення від 17 квітня 2015 року № 22, прайс-лист виробника товару від 17 квітня 2015 року № 21 та лист виробника товару № 23 від 17 квітня 2015 року.

Разом з цим, додатково надані декларантом позивача документи не усунули неточностей та розбіжностей, що були виявлені службовою особою митного органу при здійсненні митного контролю, зокрема зазначений прайс-лист унеможливлює ідентифікацію ввезених товарів, оскільки на останньому ціни визначено на умовах поставки CIF, тоді як у додатковій угоді до контракту від 11 липня 2011 року № 2 умовою поставки зазначено DAP.

Надані позивачем графіки динаміки коливань рівня цін також не були враховані при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару «прокат плоский із нелегованої сталі, країна виробництва - Китай», у зв'язку із неможливістю ідентифікувати який саме товар зазначено у графіках, неможливістю ідентифікації в якій валюті здійснено аналіз цін, а також не зрозуміло, які саме джерела цінової інформації були використані під час підготовки зазначеної довідки.

Оскільки надані декларантом документи містили неточності та розбіжності, які давали обґрунтовані сумніви митниці щодо правильності визначення декларантом позивача митної вартості товару, а додатково надані декларантом позивача документи зазначені неточності та розбіжності не усунули, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що Одеська митниця Державної фіскальної служби, прийнявши рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000004/1 від 23 квітня 2015 року та картку відмови в митному оформленні випуску товарів № 500060006/2015/00015 від 23 квітня 2015 року, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суди першої та апеляційної інстанції прийшли до неправильного висновку, визнавши необґрунтованим рішення про коригування митної вартості товарів від 23 квітня 2015 року та його скасувавши, скасувавши картку відмови в митному оформленні випуску товарів від 23 квітня 2015 року.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами були повно і правильно встановлені обставини справи, однак при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права при задоволенні позовних вимог, ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 221, 229, 230, 232 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року скасувати в частині задоволення позову.

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання необґрунтованим рішення про коригування митної вартості товарів від 23 квітня 2015 року та його скасування, скасування картки відмови в митному оформленні випуску товарів від 23 квітня 2015 року відмовити.

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: