ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" грудня 2015 р. м. Київ К/800/40208/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:ГоловуючогоНечитайла О.М.СуддівПилипчук Н.Г. Ланченко Л.В.розглянувши у письмовому провадженнікасаційну скаргу Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року

у справі №2а/0470/13287/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась з позовом до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання дій протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 23 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року, задовольнив адміністративний позов. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 04 жовтня 2012 року №0011751703.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Позивач надіслав на адресу суду касаційної інстанції письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 27 вересня 1999 року НОМЕР_1.

Позивачем до контролюючого органу були подані уточнюючі податкові декларації від 28 серпня 2012 року з плати за землю за 2010 рік №86854, за 2011 рік за №92251 та за 2012 рік за №26830.

Працівники контролюючого органу провели камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю позивача за період з 01 січня 2010 року по 31 липня 2012 року, щодо виявлення помилок в уточнюючих деклараціях за 2010, 2011, 2012 роки, про що склали акт від 14 вересня 2012 року №879/17-217/1-НОМЕР_2, яким встановили порушення позивачем вимог пункту 274.1 статті 274, пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено розмір земельного податку, задекларованого позивачем в уточнюючих деклараціях за 2010-2012 роки, за період з 01 січня 2010 рік по 31 липня 2012 рік, на суму 68 139,39 грн.

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 04 жовтня 2012 року №0011751703, яким збільшив позивачу розмір грошового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 82 137,27 грн., з яких основний платіж - 68 163,39 грн., штрафні (фінансові) санкції - 13 973,88 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Фактичною підставою для прийняття спірного рішення, слугували висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при визначенні суми земельного податку за період з 2010 по 2012 роки.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності порушення позивачем норм податкового законодавства при визначенні та сплаті земельного податку, оскільки розрахунок такого податку здійснений на підставі нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка проведена відповідно до рішення Криворізької міської ради від 14 травня 2010 року №3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", яке судовим рішенням скасовано.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про плату за землю» (чинного до 01 січня 2011 року), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до положень пункту 3 статті 201 Земельного кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Приписами пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Як вбачається з матеріалів справи, між Криворізькою міською радою та позивачем укладено Тимчасову угоду від 11 квітня 2007 року №2846/1 про сплату за фактичне користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 2 947 кв.м. для потреб розміщення комплексу будівель та споруд, на підставі довідки КП «МБТІ» від 19 квітня 2006 року №12648 про нормативну грошову оцінку (станом на 13 квітня 2006 року), яка складала 670,24 грн/кв.м для потреб розміщення комплексу будівель та споруд, визначено позивачу щомісячну суму сплати до місцевого бюджету, за користування вказаною земельною ділянкою суму, у розмірі 1% земельного податку, що становить 1 646,00 грн.

Рішенням Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 14 травня 2010 року №3884 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рога, згідно з якою, базова вартість одного квадратного метра земель міста становить 240,05 грн/кв.м, а зональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від ступеню містобудівної цінності території (економіко-планувальної зони) - від 0,25 до 04,01.

Відповідно до довідки №395-р2 про нормативну грошову оцінку 1кв.м. земельної ділянки, виданої Управлінням Держкомзему у м Кривий Ріг Дніпропетровської області, на підставі рішення Криворізької міської ради від 14 травня 2010 року №3884 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», встановлено нормативно грошову оцінку 1кв.м. земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення комплексу будівель та споруд, користувачем якої являється позивач, у розмірі 1 552,84 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач самостійно визначив та подав до контролюючого органу податковий розрахунок земельного податку від 28 січня 2010 року №3695 за 2010 рік., звітну податкову декларацію від 31 січня 2011року №3913 за 2011 рік., звітну податкову декларацію від 26 січня 2012 року №1315 за 2012 рік.

Крім того, з наявних у матеріалах справи банківських виписок та квитанцій про сплату позивачем орендної плати за користування земельною ділянкою згідно договору від 20 квітня 2006 року №2846 вбачається, що позивач сплачував орендну плату у розмірі 2 064,30 грн., з квітня 2010 року по квітень 2012 року та з травня 2012 року по липень 2012 року у розмірі 5 100,00 грн.

Таким чином, позивачем було визначено та задекларовано орендну плату за період 2010 року - 2012 року, розраховану на підставі діючої нормативно-грошової оцінки землі.

Разом з тим, позивачем подано уточнюючі податкові декларації, де змінено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також ставку орендної плати, що призвело до заниження розміру орендної плати, у зв'язку з чим за результатами камеральної перевірки визначена раніше задекларована сума.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано уточнюючі декларації у зв'язку з тим, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року рішення Криворізької міської ради від 14 травня 2010 року №3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" було визнано нечинним.

Проте, поза увагою судів попередніх інстанцій лишилось те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2011 року виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року, на яку посилається позивач, було зупинено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2012 року у справі №2а/423/10/0408 касаційну скаргу Криворізької міської ради на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року - без змін.

При цьому, у мотивувальній частині рішення суду касаційної інстанції у справі №2а/423/10/0408 зазначено, що існування оспорювання акта нормативно-правового характеру, потягло настання певних юридичних наслідків для невизначеного кола суб'єктів, а тому, на думку колегії суддів, у даному випадку, його дія може бути припинена тільки на майбутнє, тобто з часу набрання законної сили рішенням суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року у справі №2а-423/10/0408 роз'яснено зміст постанови від 01 листопада 2011 року та зауважено, що дія рішення Криворізької міської ради від 14 травня 2010 року №3884 може бути припинена тільки на бюджетний період 2014 року.

Таким чином, у 2010-2013 роках для визначення розміру орендної плати необхідно використовувати нормативну грошову оцінку землі, розраховану на підставі рішення Криворізької міської ради від 14 травня 2010 року № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" .

Оскільки рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 14 травня 2010 року №3884 визнано судом нечинним 01 листопада 2011 року і його дія припинена на майбутнє, тобто не має зворотної сили у часі, з урахуванням факту припинення дії рішення Криворізької міської ради від 14 травня 2010 року №3884 на бюджетний період 2014 року, у позивача були відсутні підстави для перерахунку сум орендної плати за 2010-2012 роки, а також відсутні підстави для самостійної зміни ставки орендної плати.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 04 жовтня 2012 року №0011751703.

Відповідно до статті 229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи, що обставини справи судами попередніх інстанцій встановлені повно і правильно, але їм надана неправильна юридична оцінка внаслідок неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, судова колегія доходить висновку, що ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі №2а/0470/13287/13 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

3. Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.