ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/46581/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Ємельянова В.І., Рецебуринський Ю.Й.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу прокуратури Чернівецької області на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25.06.2009р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2011р. у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Чернівецької області про зобов'язання видати дублікат трудової книжки, зміни дати звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про зобов'язання видати трудову книжку або належним чином оформлений дублікат трудової книжки, змінити дату звільнення з прокуратури Чернівецької області з дати видачі йому трудової книжки або належним чином оформлений дублікат трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25.06.2009р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2011р., позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано прокуратуру Чернівецької області видати позивачу належним чином оформлений дублікат трудової книжки, змінити дату звільнення з роботи позивача з дати видачі йому трудової книжки та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 89553,80 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення, а справу направити на новий розгляд.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 48 КЗпП України основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до підпункту 4.1. пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993р. № 301, при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органа працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач проходив службу в органах прокуратури Чернівецької області.

Наказом №394-к від 26.08.2005р. позивача звільнено з посади старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та з органів прокуратури Чернівецької області за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

У день звільнення трудову книжку позивачу видано не було.

На звернення позивача до відповідача 22.02.2008р. йому було видано «довідку-об'єктивку» про трудову діяльність, а після його звернення до Генеральної прокуратури України 31.07.2008р. було видано дублікат трудової книжки.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що при звільненні позивача з посади відповідачем були допущені порушення вимог трудового законодавства щодо строків видачі трудової книжки.

Крім того, апеляційний суд прийшов до висновку, що строк звернення до суду позивачем дотримано.

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено порушення відповідачем передбаченого законом порядку видачі трудової книжки при звільненні позивача, а тому суди обґрунтовано дійшли висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

В той же час, в ході розгляду справи встановлено і не заперечується позивачем, що трудову книжку він отримав 31.07.2008р.

Таким чином, отримавши трудову книжку позивач мав можливість працевлаштуватись, період після 31.07.2008р. не можна вважати вимушеним прогулом, а тому висновки судів щодо задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за період з серпня 2008 року по травень 2009 року колегія суддів вважає необгрунтованим.

Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанції та зміну рішення суду першої інстанції, оскільки у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу прокуратури Чернівецької області задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2011р. у даній справі скасувати.

Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25.06.2009р. змінити, скасувавши її в частині задоволення позовних вимог про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і в цій частині позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з прокуратури Чернівецької області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 69737 (шістдесят дев'ять тисяч сімсот тридцять сім) гривень, 64 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: В.І. Ємельянова

Ю.Й. Рецебуринський