ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 року К/800/60522/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Рецебуринського Ю.Й., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 4 квітня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року по справі № 215/1768/14-ц

за позовом ОСОБА_4

до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі - Управління)

про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління про зобов'язання вчинити певні дії. Просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати раніше призначеної пенсії за вислугу років, відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язати Управління включити стаж роботи помічником складача поїздів за період з 21 лютого 1996 року по 21 жовтня 1997 року та з 1 березня 2003 року по 31 липня 2008 року до пільгового та виплачувати таку пенсію з 1 березня 2014 року.

Постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 4 квітня 2014 року, зміненою постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії Управління та зобов'язано відповідача включити до стажу ОСОБА_4 роботу помічником складача поїздів за період роботи з 21 лютого 1996 року по 21 жовтня 1997 року, з 1 березня 2003 року по 31 липня 2008 року, що дає право на пенсію за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначити та виплатити позивачу пенсію на пільгових умовах, починаючи з 1 березня 2014 року.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, Управління подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, працював у П'ятихатському вагонному депо: з 5 грудня 1980 року по 11 січня 1982 - слюсарем по ремонту рухомого складу, з 16 квітня 1993 року по 10 червня 1993 року - слюсарем по ремонту рухомого складу, з 11 червня 1993 року по 21 лютого 1996 року - оглядачем - ремонтником вагонів, з 21 лютого 1996 року по 21 жовтня 1997 року - помічником складача поїздів, з 1 березня 2003 року по 31 липня 2008 року - помічником складача поїздів, з 1 серпня 2008 року по 15 жовтня 2012 року - складачем поїздів.

Позивачу з 18 жовтня 2012 року призначено пенсію відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка йому виплачувалася до 1 березня 2014 року.

Комісією, для розгляду питань пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення, було переглянуто справу позивача.

Згідно із витягом з протоколу від 19 лютого 2014 року №2-6 стаж роботи ОСОБА_4 за період з 21 лютого 1996 року по 21 жовтня 1997 року, з 1 березня 2003 року по 31 липня 2008 року на посаді помічника складача поїздів виключено зі стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугою років, оскільки дана посада не передбачена списками професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах.

Після перерахунку спеціальний стаж змінився з 14 років 1 місяця 6 днів до 7 років 1 місяця 6 днів, а тому Управління дійшло висновку, що право на пенсію за вислугою років у позивача відсутнє.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з наступного.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають чоловіки - робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах за списком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 при досягненні ними 55-річного віку та при наявності 25 років страхового стажу, з них не менше 12,5 років на зазначених роботах.

Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 583, складачі поїздів мають право на пенсію за вислугу років.

Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 66 Залізничний транспорт і метрополітен), затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 17 грудня 1999 року № 601, визначені кваліфікаційні характеристики професії «складач поїздів», а також кваліфікаційні вимоги до 3-6 розрядів. В примітці до розділу вказано, що помічник складача поїздів тарифікується на один розряд нижче складача поїздів, під керівництвом якого він працює.

Класифікатором професій ДК 003-2005, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26 грудня 2005 року № 375, передбачена професія складач поїздів. Така професія як «помічник складача поїздів» відсутня, однак помічник є похідним словом до професії, відповідно до додатку «В» класифікатора професій ДК 003-2005, в якому зазначено, що похідні слова до професій (професійних назв робіт) можуть застосовуватися за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання, збереження коду новоутвореної професії.

Пунктом 3 Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 18 листопада 1992 року № 25 «Про деякі питання призначення пенсій на пільгових умовах та пенсій за вислугу років» відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають зазначені в ній категорії працівників згідно з затвердженими Кабінетом Міністрів України переліками і списками. Якщо в ці переліки і списки включені професії та посади під загальною назвою, то правом на пенсію за вислугу років користуються працівники всіх найменувань по цих професіях та посадах, тобто старші, головні, провідні, а також помічники.

З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про протиправність прийнятого Управлінням рішення щодо перерахунку спеціального стажу позивача та припинення виплати пенсії.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції розглянув не всі вимоги позивача та виклав абзац третій резолютивної частини судового рішення в наступній редакції: «Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області включити до стажу роботи ОСОБА_4 помічником складача поїздів за період роботи з 21 лютого 1996 року по 21 жовтня 1997 року, з 1 березня 2003 року по 31 липня 2008 року, що дає останньому право на пенсію за вислугу років згідно пунктом «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначити та виплатити йому пенсію на пільгових умовах, починаючи з 1 березня 2014 року».

Проте, необхідно зазначити, що суди допустили помилку, оскільки стаття 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює підстави припинення та поновлення виплати пенсії. Частина 2 цієї статті встановлює порядок поновлення виплати пенсії при наявності умов для відновлення її виплати.

Тобто, виплата раніше призначеної пенсії має бути поновлена, а не призначена, як це зазначено в резолютивній частині рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Виходячи з викладеного, рішення суду апеляційної інстанції підлягає зміні в частині зобов'язання Управління призначити пенсію з дати припинення її виплати.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року змінити, абзац четвертий резолютивної частини викласти в наступній редакції: «Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області включити до стажу ОСОБА_4 роботу помічником складача поїздів у період з 21 лютого 1996 року по 21 жовтня 1997 року, з 1 березня 2003 року по 31 липня 2008 року, що дає право на пенсію за вислугу років згідно пунктом «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та поновити ОСОБА_4 виплату пенсії, призначеної за пунктом «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 1 березня 2014 року.».

В решті постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 4 квітня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Рецебуринський Ю.Й.

Стародуб О.П.