ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2016 року м. Київ К/800/4812/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий), Маслія В.І., Кравцова О.В.,секретар судового засідання - Коцюрба В.М.,

за участю: представника позивача - Синицької В.О.,

представника Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - Харабари Т.І.

представників Державної служби статистики України - Піліної К.В., Панькіна І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів» в особі Ради адвокатів України до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної служби статистики України, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, що переглядається за касаційними скаргами Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів» в особі Ради адвокатів України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2016 року,

у с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року Недержавна некомерційна професійна організація «Національна асоціація адвокатів» в особі Ради адвокатів України (далі - НААУ, Асоціація) звернулася до суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністерство), Державної служби статистики України (далі - Держстат), про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.

Зазначали, що під час реєстрації Асоціації її діяльність класифіковано за кодом КВЕД 84.11 (ДК 009:2010) «Державне управління загального характеру», що є неправильним, порушує права НААУ, оскільки не відповідає дійсності та суперечить статті 45 та Перехідним положенням Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI). Крім того вказували, що незважаючи на численні звернення, Держстатом проігноровано необхідність визначення окремого коду класифікації для такої організаційної форми як «Індивідуальна адвокатська діяльність».

Посилаючись на те, що Міністерство та Держстат є уповноваженими державними органами щодо розроблення та затвердження Класифікатору видів економічної діяльності (далі - КВЕД) та Статистичного класифікатора організаційних форм суб'єктів економіки (далі - СКОФ), затвердженого наказом Державної служби статистики України від 29 вересня 2014 року № 271, просили: визнати протиправною бездіяльність Міністерства щодо приведення національних класифікаторів України у відповідність із Законом № 5076-VI та зобов'язати надати доручення Держстату внести зміни до КВЕД та СКОФ для приведення їх у відповідність із Законом № 5076-VI; визнати протиправною бездіяльність Держстату щодо внесення змін до національних класифікаторів для приведення їх у відповідність Закону № 5076-VI та зобов'язати внести зміни до КВЕД ДК 009:2010, визначивши окремий код класифікації для Асоціації: «Діяльність у сфері забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування», а також внести зміни до СКОФ, визначивши окремий код класифікації для організаційної форми «Індивідуальна адвокатська діяльність».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, про часткове задоволення позову.

Визнано протиправною бездіяльність Держстату, яка полягає у не розробленні змін до СКОФ; визнано протиправною бездіяльність Міністерства, яка полягає у незабезпеченні організації внесення змін (доповнень) до СКОФ. Зобов'язано Держстат розробити зміни і доповнення до СКОФ шляхом запровадження окремої позиції для організаційної форми «Індивідуальна адвокатська діяльність». Зобов'язано Міністерство внести зміни і доповнення до СКОФ для окремої позиції для організаційної форми «Індивідуальна адвокатська діяльність». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційних скаргах, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, НААУ просила рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову скасувати, а заявлені вимоги в цій частині задовольнити. Міністерство просило постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача та відповідачів, здійснивши перевірку доводів касаційних скарг, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга НААУ не підлягає задоволенню, а скарга Міністерства підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що НААУ зареєстрована 19 листопада 2012 року як юридична особа; організаційно-правова форма: інші організаційно-правові форми; вид діяльності за КВЕД-2010: 84.11 - Державне управління загального характеру.

Згідно зі Статутом, затвердженим рішенням установчого з'їзду адвокатів України від 17 листопада 2012 року, НААУ є всеукраїнською, недержавною, некомерційною, неприбутковою, професійною організацією, яка об'єднує всіх адвокатів України з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування, створена на засадах професійної незалежності для сприяння розвиту та зміцнення інституту адвокатури в Україні, підвищення рівня правової допомоги, що надається адвокатами, підвищення ролі та авторитету адвокатури в суспільстві, захисту прав і законних інтересів членів організації.

Позивач листом від 14 травня 2014 року № 636/0/2-14 звернувся до Прем'єр-міністра України, в якому просив надати доручення відповідним центральним органам виконавчої влади щодо внесення до КВЕД коду із визначенням, яке буде відповідати діяльності НААУ, а саме «Діяльність у сфері забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування»; доповнення Класифікатора організаційно-правових форм господарювання, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97, з метою приведення останнього у відповідність до Закону № 5076-VI, визначивши окремо такі види організаційно-правових форм, як індивідуальна адвокатська діяльність, адвокатське бюро та адвокатське об'єднання; розробки та затвердження форми реєстраційних карток для внесення відомостей про учасників адвокатських об'єднань до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 23 травня 2014 року № 18547/1/1-14 щодо внесення змін до національних класифікаторів України Міністерство 13 червня 2014 року № 3411-16/19765-07 направило до Держастату лист НААУ для розгляду та надання пропозицій.

Листом Держстату від 13 червня 2014 року № 14.5-04/421-14 повідомлено Міністерство, що у внесені до КВЕД окремої позиції для виду діяльності із забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування відсутня потреба, оскільки він є національним аналогом стандартної статистичної Класифікації видів економічної діяльності Європейського союзу (NACE); також роз'яснено, що діяльність НААУ із забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування не відноситься до позиції 84.11 КВЕД, а відноситься до позиції 94.12 «Діяльність професійних громадських організацій». Щодо внесення змін до Класифікації організаційно-правових форм господарювання, Держстатом зазначено, що в цей час здійснюється перегляд Класифікації з метою її удосконалення та актуалізації; нова редакція Класифікації враховуватиме останні зміни, в тому числі щодо організаційних форм здійснення адвокатської професійної діяльності та адвокатського самоврядування.

НААУ 4 серпня 2014 року № 967/0/2-14 повторно звернулася до Міністерства щодо внесення змін до вищенаведених Класифікаторів, проте отримала від Держстату листа від 19 вересня 2014 року № 14.4-04/626-14 аналогічного з попереднім змістом.

Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що КВЕД за правовою природою не є нормативно-правовим актом міжвідомчого характеру, який установлює норми права чи актом індивідуальної дії, а тому, доводи позивача про те, що невнесення змін до нього є невиконанням вимог Перехідних положень Закону № 5076-VI безпідставні. Крім того, відповідно до Закону № 5076-VI адвокат є самозайнятою особою, а враховуючи, що у СКОФ осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність класифікують у позиції 910 «Фізична особа-підприємець», то відсутні правові підстави для включення організаційної форми «Індивідуальна адвокатська діяльність» до СКОФ.

Апеляційний суд, частково погодився з судом першої інстанції та зазначив, що КВЕД 009:2010 побудований за принципом повної відповідності NACE (Rev. 2), упровадженої Регламентом (ЄС) Європейського парламенту та ради від 20 грудня 2006 року № 1893/2006, а станом на час розгляду справи зміни до NACE (Rev. 2) не вносились.

При цьому, частково скасувавши рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що «Індивідуальна адвокатська діяльність» є окремою організаційно-правовою формою, тому СКОФ необхідно доповнити вказаною позицією.

Колегія суддів частково погоджується з висновками апеляційного суду.

Дійсно, з прийняттям Закону № 5076-VI була створена НААУ.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 5076-VI Асоціація є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об'єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 22 листопада 2012 року № 625739, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30 червня 2015 року, видом діяльності НААУ за КВЕД-2010: 84.11 є «Державне управління загального характеру», що очевидно помилкове.

Тому звернення з пропозиціями внесення відповідних змін до КВЕД є зрозумілими.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що за своєю суттю КВЕД являє собою статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. При цьому, КВЕД установлює лише основи для підготовлення та поширення статистичної інформації за видами економічної діяльності.

Основне призначення КВЕД визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців.

Згідно із пунктом 1.4 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за № 381/10661), нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

За своїми ознаками Класифікатор не є нормативно-правовим актом міжвідомчого характеру, який установлює норми права чи актом індивідуальної дії.

Більше того, його створення і використання безпосередньо не перешкоджає діяльності НААУ.

За таких обставин, заслуговує на увагу твердження відповідача про те, що діяльність НААУ та інших органів адвокатського самоврядування є подібною до діяльності, описаної у класі 94.12 «Діяльність професійних громадських організацій» КВЕД. Цей клас включає діяльність організацій, інтереси членів яких зосереджуються на певній сфері знань або сфері професійної діяльності (такій як медична, юридична, бухгалтерська, проектна, архітектурна тощо), діяльності з представництва у відносинах з державними установами, зв'язків із громадськістю тощо.

Таке віднесення, хоча і не буде повно відображати змістовну діяльність НААУ, однак для цілей Класифікатора вбачається достатнім.

При цьому, колегія звертає увагу, що судовому захисту підлягає лише порушене право або інтерес.

Право це система загальнообов'язкових, формально визначених, встановлених чи санкціонованих і гарантованих державою норм, які встановлюють права та обов'язки учасників правовідносин та виступають регулятором суспільних відносин.

Поняття «охоронюваний законом інтерес» наведено в Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004, який треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Встановлені обставини дають суду підстави вважати, що відмова відповідача передбачити окремо для Асоціації позицію КВЕД яка б дослівно відтворювала її функції, не порушує встановлених і гарантованих прав, охоронюваних інтересів НААУ, не перешкоджає її діяльності.

В частині задоволених позовних вимог щодо розроблення змін і доповнення до СКОФ шляхом запровадження окремої позиції для організаційної форми «Індивідуальна адвокатська діяльність», то колегія суддів вважає за необхідне дотриматися правової позиції, висловленої в постанові Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2014 року, якою зобов'язано Держстат розробити зміни і доповнення до Класифікації організаційно-правових форм господарювання, що затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97, шляхом запровадження окремих позицій для організаційно-правових форм «Адвокатське бюро» та «Адвокатське об'єднання».

Колегія враховує, що СКОФ, який прийнято на заміну Державного класифікатора «Класифікація організаційно-правових форм господарювання», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 року № 97, містить організаційні форми таких суб'єктів економіки, як то «Адвокатське об'єднання» (код 280) та «Адвокатське бюро» (код 281).

Відсутність у цьому переліку позиції «Індивідуальна адвокатська діяльність» буде суперечити логічному ланцюгу, закріпленому Законом № 5076-VI.

Так, у розумінні пункту 2 статті 1 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно зі статтею 13 Закону № 5076-VI адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Отже, адвокатська діяльність відрізняється від діяльності фізичної-особи підприємця.

Запровадження нової позиції в СКОФ є важливим оскільки, вибір форми господарювання визначає певний набір факторів, головними з яких є такі елементи організаційної структури: мета юридичної особи, склад учасників, спосіб формування капіталу, мінімальна вартість майна, майнова відповідальність по зобов'язаннях, організація управління; права та обов'язки учасників, умови відповідальності юридичної особи та її учасників, взаємовідносини з учасниками та учасників один з одним.

Усі організаційні одиниці, тобто юридичні особи, розрізняються за правовими, фінансово-економічними та організаційно-управлінськими ознаками.

Тому, за вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що відсутність в СКОФ позиції «Індивідуальна адвокатська діяльність» безпосередньо порушує правові інтереси індивідуально зайнятих адвокатів.

При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду щодо необхідності зобов'язання Міністерства внести зміни і доповнення до СКОФ.

Повноваження Міністерства визначені Положенням, затвердженим Указом Президента України від 31 травня 2011 року № 634/2011, за правилами пункту 3 якого, серед його основних завдань є формування державної політики у сфері статистики.

Відповідно до абзацу 8 підпункту 1 та абзацу 4 підпункту 10 пункту 4 Положення Міністерство відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері статистики відповідно до положень Законів України «Про державну статистику», «;Про Всеукраїнський перепис населення», «;Про сільськогосподарський перепис»; організовує розроблення проектів нормативно-правових актів з питань захисту прав і інтересів споживачів, реклами, стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, управління якістю та погоджує їх.

З викладеного вбачається обов'язок Міністерства здійснити організацію розроблення змін до СКОФ, а його прийняття є повноваженням Держстату. Оскільки останній не виконав свого обов'язку, бездіяльність Міністерства полягає виключно у нездійсненні організаційного забезпечення внесення змін і доповнень до СКОФ.

Тому, постанова апеляційного суду підлягає зміні із покладенням на Міністерство обов'язку організувати внесення змін і доповнень до СКОФ.

За таких обставин, доводи касаційної скарги Міністерства в частині покладення на нього обов'язку внести зміни і доповнення до СКОФ заслуговують на увагу, а інші доводи касаційних скарг висновку апеляційного суду не спростовують та не дають підстав вважати його рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів» в особі Ради адвокатів України залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України задовольнити частково.

Змінити абзац 6 резолютивної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2016 року, виклавши його в такій редакції: «Зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України організувати внесення змін і доповнень до Статистичного класифікатора організаційних форм суб'єктів економіки (СКОФ), затвердженого наказом Державної служби статистики України від 29 вересня 2014 року № 271, для окремої позиції для організаційної форми «Індивідуальна адвокатська діяльність».

В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

В.І.Маслій

О.В.Кравцов