ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2016 р. м. Київ К/800/32077/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Донця О.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області Іваницького Євгенія Анатолійовича на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області Іваницького Євгенія Анатолійовича, третя особа - Державний кадастровий реєстратор відділу Державного земельного агентства в Нововодолазькому районі Харківської області Харченко Оксана Миколаївна, про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Іваницького Євгена Анатолійовича Реєстраційної служби Нововодолазтького районного управління юстиції Харківської області, третя особа: Державний кадастровий реєстратор Харченко Оксана Миколаївна Відділу Державного земельного агентства в Нововодолазькому районі, у якому з урахуванням уточнень позовних вимог просив суд:

скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області Іваницького Євгена Анатолійовича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 28.10.2013 №7294653 щодо заяви ОСОБА_3, прийняту 08.10.2013 за реєстраційним номером 3273894;

зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Рєєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області Іваницького Євгена Анатолійовича розглянути питання про державну реєстрацію права власності форма власності: приватна, розмір частки 1 на земельну ділянку, що розташована за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с/рада Старовірівська, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 за суб'єктом ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_1.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю відмови у здійсненні державної реєстрації права власності на земельну ділянку як такої, що вчинено на підставі хибного висновку щодо неподання заявником всіх необхідних документів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року, позов задоволено:

скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області Іваницького Євгена Анатолійовича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 28.10.2013 №7294653 щодо заяви ОСОБА_3, прийняту 08.10.2013 за реєстраційним номером 3273894;

зобов'язано державного реєстратора прав на нерухоме майно Рєєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області Іваницького Євгена Анатолійовича розглянути питання про державну реєстрацію права власності форма власності: приватна , розмір частки 1 на земельну ділянку, що розташована за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с/рада Старовірівська, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 за суб'єктом ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_1.

У поданій касаційній скарзі державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області Іваницький Євгеній Анатолійович із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Іваницького Є.А. із заявою, в якій просив провести державну реєстрацію права власності: приватна, розмір частки 1, на земельну ділянку, що розташована за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с/рада Старовірівська, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 за суб'єктом ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_1.

На підставі заяви та поданих документів Реєстраційною службою Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області видано картку прийому заяви № 6520681, згідно з якою позивачем надано наступні документи: паспорт громадянина України, копію ідентифікаційного коду, державне мито, витяг з державного земельного кадастру від 01.08.2013, розпорядження Нововодолазької районної державної адміністрації від 30.04.2002 №91, копія технічної документації.

За результатами розгляду заяви Державним реєстратором прав на нерухоме майно Іваницьким Є.А. 17.10.2013 прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яке мотивовано відсутністю у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, а саме: вказано на відсутність розпорядження Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області про затвердження технічної документації та належного витягу з державного земельного кадастру (у зв'язку з тим, що згідно з листом від 08.10.2013 №06-14/903 відділу Держземагенства у Нововодолазькому районі було виявлено помилкову реєстрацію земельної ділянки НОМЕР_3).

28.10.2013 ОСОБА_3 подано заяву на рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.10.2013 №6914443, в якій позивач просив відновити розгляд заяви, прийнятої 08.10.2013 за реєстраційним номером 3273894 та провести державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, зазначивши, що дії державного реєстратора по зупиненню розгляду заяви та необхідності надання додаткових документів суперечить нормам Земельного Кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" а також, Постанові КМУ від 22.06.2011 року №703 "Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Іваницьким Є.А. прийнято рішення від 28.10.2013 №7294653 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Вказуючи на протиправність рішення від 28.10.2013 №7294653, ОСОБА_3 звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності оскаржуваного рішення як такого, що прийнято державним реєстратором на підставі необґрунтованих висновків щодо подання позивачем неповного пакету документів, необхідних для здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Статтею 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

Якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно з абазом 2 частини другої статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 (далі - Порядок №703), яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Підпунктом 16 пункту 27 Порядку №703 встановлено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Згідно з пунктом 33 Порядку №703 для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27, 28, 30 і 31 цього Порядку, подає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документах, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки).

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з карткою прийому заяви від 08.10.2013 №6520681 позивачем державному реєстратору разом із заявою подано витяг з державного земельного кадастру, серія та номер НВ-6300381702013, виданий 01.08.2013.

Зазначений витяг містить, зокрема, такі відомості про земельну ділянку: кадастровий номер земельної ділянки, місце розташування; площу земельної ділянки, її цільове призначення, а також інформацію про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснено державну реєстрацію - технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують прав на земельну ділянку від 13.08.2008, розроблену ДП "НАБАТ-ЗЕМЛЯ", яка, у тому числі, подавалась державному реєстратору.

Колегія суддів вказує на необґрунтованість позиції державного реєстратора щодо необхідності надання іншого витягу з Державного земельного кадастру з тих мотивів, що від державного кадастрового реєстратора надійшло повідомлення про помилковість здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

Так, відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Частиною першою статті 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі, зокрема, витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем державному реєстратору надано витяг з Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки, право власності на яку заявлено до реєстрації.

Вирішення питання про достовірність відомостей, які містить витяг з Державного земельного кадастру знаходиться поза межами компетенції відповідача як державного реєстратора.

Порядок виправлення помилок, допущених при веденні Державного земельного кадастру встановлено положеннями статті 37 Закону України "Про Державний земельний кадастр", частинами першою-третьою якої передбачено порядок виправлення, зокрема, технічних помилок (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки).

Механізм виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру, передбачено, зокрема, пунктами 138-161 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.

Частиною п'ятою статті 37 Закону України "Про Державний земельний кадастр" також передбачено, що виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Аналізуючи позицію державного реєстратора щодо необхідності подання позивачем у спірних правовідносинах в якості документа, який підтверджує виникнення права, затвердженої у встановленому законодавством порядку технічної документації із землеустрою, колегія суддів виходить з наступного.

Підпунктом 16 пункту 27 Порядку №703 встановлено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Так, відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 116 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Зазначений перелік підстав для безоплатної передачі земельних ділянок громадянам є вичерпним.

Статтею 118 Земельного кодексу України врегульовано порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Так, частинами першою, другою статті 118 Земельного кодексу України передбачено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян - шляхом прийняття рішення органами виконавчої влади або місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Частинами третьою - п'ятою статті 118 Земельного кодексу України передбачено порядок одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій - шляхом прийняття рішення після затвердження проекту приватизації земель.

Частинами шостою-десятою статті 118 Земельного кодексу України у відповідній редакції регулювався порядок одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом - шляхом прийняття уповноваженим органом рішення про затвердження проекту відведення та передачу земельної ділянки у власність.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем в якості документа, що підтверджує виникнення права на земельну ділянку, державному реєстратору надано розпорядження голови Нововодолазької районної державної адміністрації від 30.04.2002 №91 та розроблену дочірнім підприємством "НАБАТ-ЗЕМЛЯ" технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки (паї) членам фермерського господарства "ОСОБА_3".

Розпорядженням Нововодолазької районної державної адміністрації від 30.04.2002 №91 вирішено, зокрема, передати безоплатно у приватну власність земельні ділянки із земель селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_3." позивачеві та іншим у розмірі середньої земельної частки (паю), що склалася на території Старовірівської сільської ради.

Розпорядженням Нововодолазької районної державної адміністрації від 30.04.2002 №91 також вказано на необхідність замовлення технічної документації та подання її на затвердження райдержадміністрації.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що розпорядження Нововодолазької районної державної адміністрації від 30.04.2002 №91 не містить відомостей про затвердження проекту відведення.

Так само, у вказаному розпорядженні відсутні відомості щодо передачі земельної ділянки за результатами приватизації земельної ділянки на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

За вказаних обставин, розпорядження Нововодолазької районної державної адміністрації від 30.04.2002 №91 за відсутності факту надання інших документів не є документом, що підтверджує виникнення права на землю відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам, враховуючи ненадання позивачем документа, що підтверджують виникнення або ж перехід права власності відповідно до закону, колегія суддів вказує на обґрунтованість позиції державного реєстратора щодо наявності підстав для прийняття рішення про зупинення розгляду поданих документів в порядку, передбаченому статтею 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Посилання в рішенні про зупинення розгляду заяви на необхідність подання рішення уповноваженого органу про затвердження технічної документації не обмежує прав позивача, оскільки прийняття рішення про затвердження такої документації передбачалось умовами розпорядження Нововодолазької районної державної адміністрації від 30.04.2002 №91, наданого позивачем в якості документа, що підтверджує виникнення права.

Позивачем вимоги державного реєстратора в частині надання рішення про затвердження технічної документації не виконано; інших документів, які б підтверджували виникнення або ж перехід права на земельну ділянку позивачем державному реєстратору не надано.

Відповідно до частин другої, третьої статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

За вказаних обставин, позиція державного реєстратора щодо наявності підстав для прийняття рішення про відмову у держаній реєстрації права є обґрунтованою.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області Іваницького Євгенія Анатолійовича задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області Іваницького Євгенія Анатолійовича, третя особа - Державний кадастровий реєстратор відділу Державного земельного агентства в Нововодолазькому районі Харківської області Харченко Оксана Миколаївна, про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: