ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Д О Д А Т К О В А

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року К/800/17315/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого-судді Заїки М.М.,

суддів Загороднього А.Ф.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_2 про прийняття додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області про визнання рішень нечинними,

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про виплату пенсії в розмірі, нижчому ніж передбачено частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та зобов'язати відповідача виплачувати пенсію в розмірі, визначеному статтею 43 вказаного Закону, стягнути недоплачену пенсію за період з 21.07.2009.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 лютого 2014 року провадження у справі за цим позовом в частині позовних вимог щодо періоду з 21 липня 2009 року по 21 червня 2011 року залишено без розгляду на підставі статтей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України. Це рішення суду набрало чинності та не оскаржувалось.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 жовтня 2014 року ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2014 року та постанову Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2014 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 31 березня 2015 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 02 жовтня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області про визнання рішень нечинними скасовано. Ухвалено нове рішення, яким:

- визнано неправомірним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про виплату пенсії в розмірі, нижчому ніж передбачено частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зробити перерахунок раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, починаючи з 22 червня 2011 року.

До Вищого адміністративного суду України надійшла заява ОСОБА_2 про прийняття додаткового судового рішення у даній справі, в якій він просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити виплату раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, починаючи з 22 червня 2011 року.

Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частиною четвертою статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами частин першої та другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на положення статтей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату належних сум відповідно до закону.

Оскільки під час розгляду справи щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, не ухвалено рішення, колегія суддів дійшла висновку про прийняття додаткової постанови.

Керуючись ст.ст.168, 222, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила:

Заяву ОСОБА_2 про прийняття додаткового судового рішення задовольнити.

Ухвалити додаткову постанову у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області про визнання рішень нечинними.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити виплату раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, починаючи з 22 червня 2011 року.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий М.М. Заїка

Судді А.Ф. Загородній

Ю.К. Черпак