ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" серпня 2015 р. м. Київ К/9991/53811/11

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

суддів: Олексієнка М.М. (доповідач), Ємельянової В.І., Кочана В.М.,

розглянувши в касаційному порядку в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області (далі - УПФ) про визнання дій протиправними та перерахунок пенсії за касаційною скаргою представника відповідача на судові рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2011 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2011 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив:

визнати протиправними дії УПФ щодо проведення перерахунку пенсії у 2010 році із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік;

зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 11 серпня 2010 року відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік з урахуванням сум фактично проведених виплат.

Посилався на те, що відповідачем невірно здійснено перерахунок йому пенсії в частині застосування показника середньої заробітної плати.

Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року, позовні вимоги задоволено. Зобов'язано УПФ здійснити ОСОБА_3 перерахунок і виплату пенсії за віком відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік з 11 серпня 2010 року.

У касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами попередніх інстанцій, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення. Зазначає, що перерахунок пенсії позивачу здійснено за правилами, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Ця постанова Конституційним Судом України не визнана неконституційною. Крім того, перерахунок пенсії здійснено в автоматизованому режимі.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Як установлено судами, позивач перебуває на обліку в УПФ отримує пенсію за віком з лютого 1996 року та продовжує працювати. У 2010 році він звернувся із заявою про перерахунок пенсії, виходячи із стажу роботи та розміру заробітної плати. Перерахунок пенсії йому здійснено за правилами, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», автоматизованим способом за програмою АСОДП/КОМІТЕХ-W.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що УПФ при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3 діяло не у спосіб, передбачений чинним законодавством, зокрема статтями 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

З таким висновком колегія суддів касаційної інстанції погодитися не може, оскільки він не відповідає вимогам закону.

Частиною четвертою статті 42 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсій страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1058-IV) встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.

За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання у цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV).

За змістом частини першої статті 40 цього Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Слова «за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року» означають, що враховується вся заробітна плата, в тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.

Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + + Кз3 + ... + Кзn );

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний пропрацьований місяць після призначення пенсії.

Таким чином, у формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).

У частині четвертій статті 42 Закону № 1058-IV зазначено, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не зазначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону № 1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, УПФ обґрунтовано відмовило позивачу у застосуванні показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.

З огляду на зазначене жодних підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалене з порушенням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана не вірно, а доводи касаційної скарги спростовують висновки судів.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області задовольнити.

Постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та перерахунок пенсії.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Ємельянова

В.М. Кочан