ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"06" серпня 2015 р. м. Київ К/800/29020/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ТОВ "Фоззі-Фуд" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року у справі № 826/13995/13-а за позовом ТОВ "Фоззі-Фуд" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -ВСТАНОВИЛА:ТОВ "Фоззі-Фуд" звернулось в суд з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 100250000/2013/500034/2 від 01 лютого 2013 року про коригування митної вартості товарів.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями, ТОВ "Фоззі-Фуд" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуальною права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, що на виконання умов Контракту № 30-11S/2011, укладеного 19 квітня 2011 року між Canpol Sp. z o.o. (Польща) (Продавець) та ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» (Україна) (Покупець), Продавець продає, а Покупець купує фототовари в асортименті, а також під торговою маркою «Disney» (Товар) в асортименті, кількості, по цінам, відповідно до Інвойсів, які є невід'ємними частинами дійсного Контракту (пп. 1.1 п. 1 Контракту).
Всі ціни по дійсному Контракту, а також умови поставок встановлюються/здійснюються на умовах FCA Poznan, Польща, згідно з INCOTERMS 2010 (пп. 3.1 п. 3 Контракту).
01.02.2013 року до митного оформлення на митному пості «Західний» Київської регіональної митниці ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» був заявлений імпортний фототовар в асортименті:
1. «Вироби з недорогоцінних металів (алюмінію), рами для фотокарток вузькі.
2. «Декоративні вироби із пластику ПВХ, рами для фотокарток.
3. «Вироби, що являють собою фотоальбоми, виготовлені з листового полімерного матеріалу.
4. «Вироби із паперу, альбоми для фотокарток.
Вартість імпортного фототовару в асортименті ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» було заявлено з урахуванням витрат на транспортування у загальній сумі 91 538,54 грн.
Окрім митної декларації, на підтвердження митної вартості товару, ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» надало такі документи:
- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами (код 1602);FONT>
- міжнародну автомобільну накладну (CMR) № б/н від 29.01.2013 року (код 2730);
- документ, що підтверджує вартість перевезення № 13-13 від 30.01.2013 року (код 3007);
- рахунок-фактуру (інвойс) № 0002/13/DEX від 29.01.2013 року (код 3105);
- пакувальний лист № б/н від 29.01.2013 року (код 3141);
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 18.06.2012 року (код 4103);
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 30-11S/2011 від 19.04.2011 року (код 4104);
- довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (код 5090);
- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу «Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено») (код 5501);
- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу «Радіологічний контроль ввіз/вивіз дозволено») (код 5504);
- сертифікат про походження товару загальної форми 0192067 від 29.01.2013 року (код 7011).
Згідно з електронним повідомленням від митниці декларанту, відповідно до ст. 53 МК України, необхідно було подати додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Для підтвердження витрат на транспортування декларанту відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України необхідно подати транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (п. 3 Правил, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599).
Листом від 01.02.2013 року вих. № 39 декларант повідомив митний орган про те, що не має можливості надати додаткові документи для підтвердження митної вартості за ВМД № 100250000/2013/023871 від 01.02.2013 року.
За результатами розгляду поданих ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» документів та проведених консультацій, Київська регіональна митниця 01 лютого 2013 року прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/500034/2.
В результаті прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення, митна вартість по МД-2 від 01 лютого 2013 року № 100250000/2013/023871 була збільшена.
За інформацією позивача, сума переплати податків та зборів склала 10 141,97 грн.
04 лютого 2013 року ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» подало нову митну декларацію (МД-2) № 100250000/2013/023923 від 04.02.2013 р., в якій було задекларовано цей же товар за митною вартістю, що визначена з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/500034/2 від 01.02.2013 р., після чого товар оформлено у митному відношенні та випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання.
07.02.2013 р. позивач до митного органу звернувся з запитом за № 49 про отримання пояснення щодо причин, за яких заявлена в митній декларації від 01.02.2013 р. № 100250000/2013/023871 митна вартість не могла бути визнана та надання інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Листом відповідача від 07.03.2013 р. № 14/2-11/3125 декларанту була надана відповідь.
22 квітня 2013 року за вих. № 289 ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» з моменту випуску товарів у вільний обіг звернулось до митного органу з заявою на визнання заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 01 лютого 2013 року № 100250000/2013/500034/2 та надало додаткові документи:
1. копію експортної декларації від 29 січня 2013 року;
2. копії прайс-листів з 01.09.2012 р. по 28.02.2013 р. на рамки та альбоми;
3. копію платіжного доручення від 25 березня 2013 року № 059;
4. копію банківської виписки від 25 березня 2013 року;
5. копію виписки з бухгалтерської документації;
6. копію договору на транспортне перевезення від 13 березня 2012 року № 24;
7. копію рахунку-фактури на перевезення від 04 лютого 2013 року № 430;
8. копію видаткових накладних від 02 січня 2013 року та 09 лютого 2013 року.
Листом відповідача від 26.04.2013 р. № 14/2-11/5638 декларанту була надана відповідь, якою його повідомлено про відсутність підстав для перегляду рішення про коригування митної вартості товарів від 01.02.2013 р. № 100250000/2013/500034/2.
Незгода з рішенням про відмову в коригуванні митної вартості товарів обумовила позивача звернутись до суду.
З цього приводу колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.
Відповідно до ст..19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини у сфері митного контролю регулюються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими нормативно-правовими актами митного законодавства.
Пунктом другим ч. 2 ст. 52 МК України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Митний орган, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України).
У відповідності до ч. ч. 2, 3 ст. ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
В ст. 57 МК України зазначені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною другою ст. 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Судами попередніх інстанцій причиною незастосування відповідного методу було зазначено розбіжність у поданих документах щодо обчислення митної вартості, яка виявилась у неподанні декларантом митної декларації Продавця, передбаченої п.7 Контракту № 30-11S/2011 від 19.04.2011 року.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та зазначає, що відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обовязковою, оскільки з цією обставиною закон повязує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Дана правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 01.10.2013 р. у справі №21-354а13.
Пунктом 3 ст.53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи у випадку наявності обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої митної вартості товару мають право витребувати додаткові документи, визначені в даному пункті для перевірки правильності цієї вартості товару. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі документи, передбачені цим пунктом. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин у справі, судом не вбачається наявності обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої митної вартості товару з боку відповідача, а тому витребовування додаткових документів не базується та суперечить нормам митного законодавства України.
Виходячи із вищезазначеного, колегія суддів прийшла до висновку, що неподання декларантом митному органу декларації Продавця не може визнаватися підставою для корегування митної вартості товару, оскільки ніяким чином не впливає на визначення митної вартості товару, а стосується лише договірних зобов`язань сторін, а тому рішення відповідача № 100250000/2013/500034/2 від 01 лютого 2013 року про коригування митної вартості товарів є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені правильно і повно, але при цьому суди допустилися порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Зважаючи на те, що судами при розгляді справи правильно та повно встановлені фактичні обставини справи, однак при прийнятті рішення допущені порушення норм матеріального права, які призвели до помилки при постановленні судових рішень, а також те, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про доцільність скасування постановлених у справі рішень та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу ТОВ "Фоззі-Фуд" - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ТОВ "Фоззі-Фуд" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів № 100250000/2013/500034/2 від 01 лютого 2013 року про коригування митної вартості товарів.
Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: