ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" липня 2016 р. м. Київ К/800/25924/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача не з'явився,

відповідача 1 Демченка С.В.,

відповідача 2 не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної службина постановуХарківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 рокута постановуХарківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 рокуу справі№820/19164/14за позовомПублічного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській областіпровизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Харківський підшипниковий завод» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Харківський підшипниковий завод») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач 1, СДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі по тексту - відповідач 2, ГУДКСУ у Харківській області), в якому просило:

- визнати протиправними дії СДПІ щодо відмови в поверненні зайво сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств у розмірі 4175883,00 грн. на поточний рахунок ПАТ «Харківський підшипниковий завод»;

- зобов'язання відповідача 1 надати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та передати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;

- стягнути з Державного бюджету України суму зайво сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств у розмірі 4175883,00 гри. на поточний рахунок ПАТ «Харківський підшипниковий завод»;

- визнати протиправними дії СДПІ щодо відмови ПАТ «Харківський підшипниковий завод» в поверненні зайво сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств у розмірі 4175883,00 грн. в рахунок сплати Єдиного соціального внеску;

- зобов'язати СДПІ здійснити зарахування зайво сплачених позивачем авансових внесків з податку на прибуток підприємств у розмірі 4175883,00 грн. в рахунок сплати Єдиного соціального внеску у розмірі 4175883,00 грн.;

- зобов'язати СДПІ здійснити відповідні коригування в облікової картці особливого рахунку платника податків ПАТ «Харківський підшипниковий завод», а саме суму переплати з авансових внесків з податку на прибуток підприємств у розмірі 4175883,00 грн. зарахувати у рахунок сплати Єдиного соціального внеску;

- скасувати винесену СДПІ вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04 листопада 2014 року №Ю 96-25.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року позов задоволено частково:

стягнуто з Державного бюджету України суму зайво сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств у розмірі 2331900 (два мільйони триста тридцять одна тисяча дев'ятсот) грн. 00 коп. на поточний рахунок ПАТ «Харківський підшипниковий завод» ;

скасовано винесену Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04 листопада 2014 року № Ю 96-25.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

За результатами перегляду зазначеного судового рішення, Харківським апеляційним адміністративним судом 19 травня 2015 року винесено постанову, якою:

постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі № 820/19164/14 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України суми зайво сплаченого авансового внеску з податку на прибуток підприємств у розмірі 1843983,00 грн. на поточний рахунок Публічного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» та в цій частині прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України суми зайво сплаченого авансового внеску з податку на прибуток підприємств у розмірі 1843983,00 грн. на поточний рахунок Публічного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (61089, Україна, м. Харків, пр. Фрунзе, 3, код ЄДРПОУ 05808853, п/р 26009001304474 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528 м. Київ).

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі № 820/19164/14 скасовано в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про скасування винесеної Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04 листопада 2014 року №Ю 96-25 та в цій частині прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» відмовлено.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі № 820/19164/14 залишено без змін.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач 1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року і постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 10 жовтня 2014 року позивач звернувся до СДПІ з листом за №218/83-2-11, в якому просив на підставі підпункту17.1.10 пункту 17 статті 17, пункту 87.1 статті 87, статті 43 Податкового кодексу України повернути йому зайво сплачені внески з податку на прибуток підприємств в розмірі 4175883,00 грн. шляхом погашення заборгованості по єдиному соціальному внеску (код бюджетної класифікації 71010000).

Листом від 21 жовтня 2014 року за №9800/10/28-09-46-31 СДПІ повідомила позивача про неможливість такого зарахування, оскільки Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Також, 10 жовтня 2014 року до СДПІ позивачем було подано лист за №219/83-2-11, в якому останній просив провести повернення зайво сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств у розмірі 4175883,00 грн. на поточний рахунок, вказавши при цьому, що дані грошові кошти будуть перераховані в оплату боргу з єдиного соціального внеску.

21 жовтня 2014 року СДПІ листом за №9801/10/28-09-46-31 повідомила позивача про відправлення зазначеної інформації на адресу координаційно-моніторингового департаменту Міжрегіонального головного управління - Центрального офісу з обслуговування великих платників МГУ Міндоходів і зборів України для прийняття рішення.

10 листопада 2014 року позивачем одержано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04 листопада 2014 року №Ю 96-25, в якій СДПІ визначила суму недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 5063684,8 грн.

Позивачем, в порядку, визначеному пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу України, 04 березня 2014 року направлено на адресу відповідача заяву, вих. № 05/291, про повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання в розмірі 20840200,95грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що матеріалами справи підтверджується факт надмірної сплати позивачем авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 4175883,00 грн., а тому відповідно до положень статті 43 Податкового кодексу України зазначена сума підлягає стягненню.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України) передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.115 названого пункту надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені положеннями статті 43 ПК України.

Відповідно до пункту 43.1 згаданої статті помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що умовою повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, окрім відсутності податкового боргу у платника податку незалежно від виду боргу, є воля самого платника податків, яка виражається у подачі до відповідного контролюючого органу заяви про таке повернення.

На виконання положень статті 43 ПК України наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182, затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі по тексту - Порядок №787).

Пунктом 5 названого Порядку закріплено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Також наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України 30 грудня 2013 року №882/1188, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 року за №146/24923, затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі по тексту - Порядок №882).

Пунктом 1 названого Порядку закріплено, що він регламентує взаємовідносини територіальних органів Міністерства доходів і зборів України (далі - органи Міндоходів) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини 2 статті 45 та частини 2 статті 78 Бюджетного кодексу України.

Аналогічно положенням Податкового кодексу України, у пунктах 5 та 6 Порядку №882 закріплено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми, а обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про повернення суми надміру сплаченого грошового зобов'язання позивачем подана в межах 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми, а також містить посилання про перерахування відповідної суми на поточний рахунок зі зазначенням його реквізитів.

Посилання відповідача 1 на відсутність підстав для повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання у зв'язку з тим, що даними картки особового рахунку по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств у позивача обліковується переплата у меншому розмірі, ніж зазначено позивачем у його заяві, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки з наведених вище правових норм вказана обставина не звільняє податковий орган від обов'язку вчинити дії щодо повернення надміру сплачених сум.

Однак, постановляючи рішення про стягнення суми надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток, судами не було враховано наступне.

За правилами пункту 43.5 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На час виникнення спору взаємовідносини територіальних органів Міністерства доходів і зборів України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань врегульовані Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим спільним наказом Міндоходів і Міністерства фінансів України від 30 грудня 2013 року № 882/1188, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 року за №146/24923 (далі по тексту - Порядок взаємодії №882).

За змістом пунктів 5, 7, 10 Порядку взаємодії №882 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється у визначеному законодавством порядку органом Державної казначейської служби України на підставі отриманого від органу Мінінстерства доходів і зборів України висновку, погодженого місцевим фінансовим органом.

Орган Міністерства доходів і зборів України несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Державної казначейської служби України для виконання (пункт 8).

За таких обставин та з урахуванням наведеного, рішення судів про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми авансового внеску з податку на прибуток підприємств у розмірі 4175883,00 грн. є помилковими з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника податків. У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідної суми коштів із відповідного бюджету.

Водночас колегія суддів зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Оскільки при вирішенні спору суди неправильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуваню в частині стягнення надміру сплаченої суми із постановленням нового рішення про зобов'язання СДПІ надати органу казначейства висновок про повернення надміру сплаченої суми авансових внесків з податку на прибуток.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24 березня 2015 року у справі №21-3а15к та від 24 листопада 2015 року у справі №816/1229/14.

Відповідно до частини 1 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 229, 230, 232, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі №820/19164/14 скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України суми зайво сплаченого авансового внеску з податку на прибуток підприємств у розмірі 4175883,00 грн. на поточний рахунок Публічного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (61089, Україна, м. Харків, пр. Фрунзе, 3, код ЄДРПОУ 05808853, п/р 26009001304474 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528 м. Київ).

3. В цій частині ухвалити нове рішення, яким зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Харківській області висновок про повернення надміру сплаченого авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 4175883,00 грн.

4. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі №820/19164/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна