ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" квітня 2016 р. м. Київ К/800/14024/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - Інспекція)

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15.01.2015

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015

у справі № 817/4024/14

за позовом приватної фірми "Дукат" (далі - ПФ «Дукат»)

до Інспекції

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року ПФ «Дукат» звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила: визнати протиправними дії Інспекції з внесення змін до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», у тому числі до бази даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», здійснених на підставі акта документальної виїзної позапланової перевірки від 12.05.2014 № 204/17-16-22-01/23310163 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ПФ «Дукат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2013», щодо взаємовідносин платника з перевіреними контрагентами, а також зобов'язати відповідача відновити задекларовані позивачем показники податкової звітності у зазначеній базі даних.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.01.2015, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015, позов задоволено повністю.

Судові акти зі спору мотивовані тим, що до моменту виникнення у платника податкового обов'язку (зокрема, до часу визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку) внесення змін до будь-яких інформаційних баз даних податкового органу є неправомірним. За результатами правового аналізу взаємовідносин позивача зі спірними контрагентами суди дійшли висновку, що подані ПФ «Дукат» первинні документи підтверджують реальність задекларованих позивачем операцій та дотримання платником умов формування податкового кредиту, визначених статтею 198 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у задоволенні даного позову. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, зокрема, що коригування даних в інформаційних базах даних органів державної податкової служби є лише формою збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання податковими органами функцій з податкового контролю, а відтак такі дії не впливають на суб'єктивний стан прав та обов'язків платника.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Інспекцією було проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПФ «Дукат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, оформлену актом від 12.05.2014 № 204/17-16-22-01/23310163.

Перевіркою зроблено висновок про фіктивний характер операцій з передачі позивачем товарів та поставки послуг у рамках правовідносин з державним підприємством «Мирощанський державний іподром»; також Інспекція не визнала право платника на податковий кредит за операціями з придбання товарів (робіт, послуг) у товариства з обмеженою відповідальністю «Голденкерн», товариства з обмеженою відповідальністю «Західенергоресурс», малого приватного підприємства «Верес», товариства з обмеженою відповідальністю «ПМТЗ «Агротехніка», ПВНВП «Укрекспо-Процес», дочірнього підприємства «Автоцентр ДПА-сервіс» товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс», приватного підприємства «Фірма «Агро-Центр», приватного підприємця ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Агролюкс», товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-АгроЗахід», малого приватного підприємства фірми «Стохід».

У відповідності до цих висновків відповідачем було відкориговано показники податкової звітності ПФ «Дукат» в електронній базі даних «Інтегрована автоматизована система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», у тому числі у базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України».

Зазначені обставини учасниками провадження не заперечуються.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК.

У пункті 61.1 статті 61 ПК визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Такі перевірки є одним із способів здійснення податкового контролю відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК.

Статтею 74 ПК установлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1 цієї статті); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 згаданої статті).

На підставі аналізу вказаних норм права колегія суддів дійшла висновку, що дії контролюючого органу з проведення перевірки є, по суті, виконанням службовими особами своїх обов'язків, а самі по собі висновки акта перевірки не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин. Проведення податкових перевірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю. Дії контролюючого органу щодо внесення до електронних баз даних змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушують прав останнього, оскільки розміщена в цій системі інформація використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Надання ж судами правового аналізу господарським операціям платника зі спірними контрагентами не охоплюється предметом даного спору.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у задоволенні даного позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області задовольнити.

2. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15.01.2015 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 у справі № 817/4024/14 скасувати.

3. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько