ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" квітня 2016 р. м. Київ К/800/19443/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Хомич Р.В.,

відповідача не з'явився

третьої особи не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постановуОдеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 рокута постановуОдеського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 рокуу справі№815/8297/13-аза позовомПублічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»до третя особаСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській областіпровизнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкової вимоги та рішення,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (далі по тексту - позивач, ПАТ «ЕК Одесаобленерго») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту - відповідач, СДПІ по роботі ВП у м. Одесі), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі по тексту - третя особа - ГУ ДКСУ в Одеській області), в якому просило визнати протиправними дії та бездіяльність, зобов'язати вчинити певні дії, скасувати податкову вимогу та рішення відповідача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року, позов задоволено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» у податковій декларації від 11 лютого 2013 року №9087271497 за 2012 рік визначило розмір авансового внеску з податку на прибуток, який повинен сплачуватися у наступні дванадцять місяців у розмірі 1215006,00 грн. та визначило переплату (надмірну сплату) податку на прибуток в розмірі 31756727,00 грн.

У зв'язку з наявністю переплати по податку на прибуток позивачем до відповідача було подано заяву №03/08-1361 від 13 вересня 2013 року та повторно 08 жовтня 2013 року №03/08-1499 з проханням зарахувати переплату з податку на прибуток приватних підприємств в рахунок авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств за жовтень 2013 року в сумі 1215006,00 грн.

20 листопада 2013 року на адресу ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» надійшла податкова вимога №1-11 від 07 листопада 2013 року форми «Ю» з висновком про те, що станом на 06 листопада 2013 року сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 1215006,00 грн., а також рішення №1595/19-033/3 від 07 листопада 2013 року про опис майна у податкову заставу та лист №1596/10/11-018 від 07 листопада 2013 року з вимогою визначити та надати у триденний термін перелік майна на яке розповсюджується право податкової застави на суму не менше ніж сума податкового боргу.

Приймаючи рішення про задоволення позову суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідач повинен був здійснити всі передбачені законом заходи для здійснення зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок авансового внеску з податку на прибуток за жовтень 2013 року. Саме невиконання останнім покладених на нього обов'язків і зумовило прийняття оскаржуваних позивачем вимоги та рішення, які визнані судами протиправними та скасовані.

Не погоджуючись із рішеннями судів, відповідач посилається на їх прийняття без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, з огляду на наступне.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України).

Стаття 36 ПК України закріплює, що податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1. статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Абзацом 4 названого пункту також закріплено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

У зв'язку з наявністю у позивача переплати з податку на прибуток приватних підприємств на підставі статті 43 та пункту 87.1 статті 87 ПК України ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» 13 вересня 2013 року та 08 жовтня 2013 року звернулась до відповідача із заявами про проведення заліку в рахунок авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств за жовтень 2013 року переплати з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1215006 грн.

Відповідно до пункту 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що за результатами отримання податкової декларації з податку на прибуток підприємств та встановлення наявності переплати з податку на прибуток приватних підприємств, податковий орган зобов'язаний був погасили грошове зобов'язання по авансовому внеску з податку на прибуток приватних підприємств, визначене у податковій декларації і тільки в разі її недостатності встановлювати факт наявності у позивача несплаченої узгодженої суми грошового зобов'язання.

Посилання судів на положення статті 43 ПК України колегія суддів вважає помилковим, оскільки названою статтею передбачено процедуру повернення платнику податків саме помилково та / або надміру сплачених грошових зобов'язань, у той час як у спірних правовідносинах постало питання щодо зарахування надміру сплаченої суми в рахунок погашення грошових зобов'язань.

Крім того, пунктом 43.1 статті 43 ПК України закріплено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

З огляду на викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню в частині визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо ненаправлення до Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області висновку про повернення ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» 1215006,00 грн. з відповідного бюджету із постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову у відповідній частині.

Також підлягають скасуванню рішення судів в частині зобов'язання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів зарахувати ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» частину суми переплат з податку на прибуток за жовтень 2013 року у розмірі 1215006,00 грн., оскільки станом на момент винесення рішення Одеським окружним адміністративним судом відповідні дії вже були вчинені відповідачем.

Тим часом за результатами розгляду справи судами не прийнято рішення з приводу правомірності бездіяльності відповідача, яка виразилась у невчиненні останнім дій по зарахуванню переплати з податку на прибуток в рахунок погашення грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток.

Відповідно до приписів частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що з метою повного захисту прав позивача для відновлення яких подано відповідний позов, слід постановити рішення яким визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, яка виразилась у невчиненні дій по зарахуванню переплати з податку на прибуток приватних підприємств в рахунок погашення грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток у сумі 1215006,00 грн. за жовтень 2013 року.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

У той же час колегія суддів погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині скасування податкової вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів №1-11 від 07 листопада 2013 року та рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів №1595/19-033/3 від 07 листопада 2013 року про опис майна у податкову заставу.

Посилання відповідача на пункт 3 наказу Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №576, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №1840/24372 колегія суддів до уваги не приймає, оскільки у разі належного виконання податковим органом покладених на нього Податковим кодексом України обов'язків по зарахуванню суми переплати в рахунок погашення грошового зобов'язання, відповідного автоматичного формування податкової вимоги не відбулося.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги у відповідній частині не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 224, 229, 230, 232 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити частково.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року у справі №815/8297/13-а скасувати в частині:

- визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо ненаправлення до Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області висновку про повернення ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» 1215006 (один мільйон двісті п'ятнадцять тисяч шість),00 грн. з відповідного бюджету;

- зобов'язання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів зарахувати ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» частину суми переплат з податку на прибуток за жовтень 2013 року у розмірі 1215006 (один мільйон двісті п'ятнадцять тисяч шість),00 грн.;

- визнання протиправними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо визначення податкового боргу ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» за узгодженими податковими зобов'язаннями з авансового внеску з податку на прибуток за жовтень 2013 року у розмірі 1215006 (один мільйон двісті п'ятнадцять тисяч шість),00 грн.

3. Постановити у відповідній частині нове рішення, яким визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, яка виразилась у невчиненні дій по зарахуванню переплати з податку на прибуток приватних підприємств в рахунок погашення грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток у сумі 1215006,00 грн. за жовтень 2013 року.

4. В решті позову відмовити.

5. В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року у справі №815/8297/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна