ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 року м. Київ К/800/14621/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Кобилянського М.Г.,

суддів: Амєліна С.Є., Загороднього А.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив:

визнати протиправними дії Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, поновити його на посаді;

визнати дані грошового атестату такими, що не відповідають дійсності;

стягнути з відповідача:

- заборгованість з грошового забезпечення у зв'язку з неправильним нарахуванням за 2002 - 2006 роки в розмірі 46155,25 грн;

- частину вихідної допомоги в розмірі 6311,74 грн;

- страхову суму в розмірі 8454,22 грн;

- компенсацію замість невиданого форменого одягу в розмірі 5197,66 грн;

- невиплачену пенсію у зв'язку із заниженням розміру грошового забезпечення в сумі 6685,56 грн;

- грошове забезпечення відповідно до статей 116, 117 Кодексу законів про працю України в розмірі 33564,30 грн;

- моральну шкоду в розмірі 8563,75 грн.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2012 року справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою працездатності та зобов'язання провести нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року позов задоволено частково. Зобов'язано Маріупольське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою працездатності. Зобов'язано Маріупольське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області провести ОСОБА_1 нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково.

Зобов'язано Маріупольське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області подати Міністерству внутрішніх справ України висновок щодо можливості проведення ОСОБА_1 виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою працездатності разом із заявою (рапортом) про виплату грошової допомоги, довідкою медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності, довідкою про грошове забезпечення, копією сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника), копією ідентифікаційного номера, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення групи інвалідності чи проценту втрати працездатності.

Зобов'язано Маріупольське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області провести обчислення розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, та надати відповідні відомості про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий судовий розгляд. Зазначає, що підстави для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» від 12 травня 2007 року № 707 (далі - постанова № 707) відсутні, оскільки позивач був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ до набрання чинності цією постановою. Висновком Обласної медико-соціальної експертної комісії № 5 від 6 лютого 2007 року позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 25 відсотків на день звільнення з органів внутрішніх справ, з 28 грудня 2006 року, тобто настання страхового випадку пов'язане саме з цією датою. На думку відповідача, позивач має право на отримання страхової суми за страховим випадком відповідно до постанови Кабінету Міністрів УРСР «Про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки» від 29 червня 1991 року № 59 (далі - постанова № 59) та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання завершення виплати страхових сум за страховими випадками, які сталися до 1 січня 2007 року» від 17 червня 2009 року № 593 (далі - постанова № 593). Вважає, що висновок суду апеляційної інстанції щодо зобов'язання відповідача подати Міністерству внутрішніх справ України пакет документів для виплати позивачу одноразової грошової допомоги позбавляє його можливості для отримання будь-якої виплати.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 15 січня 1991 року по 29 грудня 2006 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 28 грудня 2006 року № 447 о/с позивача звільнено у відставку за пунктом 65 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, з посади старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.

Під час проходження медичного огляду військово-лікарською комісією встановлено у позивача захворювання, пов'язані з проходження служби в органах внутрішніх справ (свідоцтво про хворобу № 227/404 від 14 грудня 2006 року).

Відповідно до висновку Обласної медико-соціальної експертної комісії № 5 від 6 лютого 2007 року ОСОБА_1 встановлено з 28 грудня 2006 року ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 25 відсотків.

16 червня 2007 року позивач звернувся до начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ступеня втрати професійної працездатності в розмірі 25 відсотків.

Одноразова грошова допомога позивачу не виплачена.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовну вимогу про стягнення одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою працездатності, виходив з того, що позивач мав право на отримання цієї виплати в порядку та на умовах, передбачених постановою № 707, та прийшов до висновку про зобов'язання органу внутрішніх справ, в якому проходив службу позивач, здійснити нарахування та виплату цієї допомоги.

Апеляційний суд, скасовуючи судове рішення суду першої інстанції, зазначив, що захист порушеного права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у спосіб, визначений судом першої інстанції, не відповідає способу, встановленому законодавством, і правильним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача здійснити дії, передбачені пунктом 7 постанови № 707 в частині направлення Міністерству внутрішніх справ України висновку щодо можливості проведення грошової допомоги разом з відповідними документами.

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції можна погодитися частково.

Відповідно до частин першої, другої статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII (в редакції, чинній на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ; далі - Закон № 565-XII) працівник міліції підлягає обов'язковому державному страхуванню на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку він займає, за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також коштів, що надходять на підставі договорів від міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій. Порядок та умови страхування працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом «б» пункту 2 Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженого постановою № 59 (чинною на час виникнення спірних відносин) страховик виплачує страхові суми особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ (їхнім спадкоємцям) у разі загибелі (смерті), поранення, (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби, - у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 року № 488.

На момент звернення ОСОБА_1 до начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги (16 червня 2007 року) до чинного законодавства були внесені зміни, відповідно до яких на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 3 листопада 2006 року № 328статтю 23 Закону № 565-XII було викладено в новій редакції (чинній з 1 січня 2007 року).

Юридична суть цих змін полягала в тому, що інститут страхування працівників міліції (виплата страхових сум) був ліквідований.

На заміну йому було запроваджено інститут компенсаційних виплат у вигляді грошової допомоги працівникам міліції у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного їм під час виконання ними службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

На виконання цієї норми права в межах строків, визначених Прикінцевими положеннями Закону № 328-V, Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 707, якою, зокрема, затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, а також визнав такою, що втратила чинність, постанову № 59.

Відповідно до постанови № 707 працівникам міліції, які частково втратили професійну працездатність внаслідок захворювань, що сталися у період проходженням служби в органах внутрішніх справ, та не були визнані інвалідами, виплата одноразової грошової допомоги не передбачена.

Згідно з положеннями пункту 3 постанови № 707 Міністерству внутрішніх справ доручено завершити виплату страхової суми та одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, що повинні бути нараховані до 1 січня 2007 року.

На виконання вказаного пункту постанови № 707 з метою врегулювання правового механізму завершення страхових виплат за страховими випадками, що настали до 1 січня 2007 року, Кабінетом Міністрів України 17 червня 2009 року було прийнято постанову № 593, якою затверджено Порядок та умови завершення виплати страхових сум за страховими випадками, які сталися до 1 січня 2007 року (далі - Порядок).

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 Порядку розмір страхової суми за страховим випадком в разі захворювання, що сталося у період проходження служби, встановлюється у відсотках (згідно із ступенем втрати працездатності) стократного розміру показника рівня забезпечення прожиткового мінімуму, визначеного законом про державний бюджет на відповідний рік для нарахування страхової суми з державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на день установлення втрати працездатності.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду України від 3 лютого 2015 року (справа № 21-497а14), яка відповідно до положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх судів України.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи судове рішення суду першої інстанції, застосував до спірних правовідносин постанову № 707, якою ліквідовано інститут обов'язкового державного особистого страхування працівника міліції й замінено страхову виплату виплатою одноразової грошової допомоги та визначено порядок розрахунку й виплати цих сум та органи, на які покладено обов'язок з їх виплати (органи внутрішніх справ), та не звернув уваги, що страховий випадок позивача настав до 1 січня 2007 року, тому до спірних правовідносин необхідно застосувати ще й положення постанови № 593.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що для виплати страхової суми в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання чи установлення групи інвалідності працівник міліції подає органові внутрішніх справ за місцем проходження служби:

заяву (рапорт) про виплату страхової суми;

довідку військово-лікувального закладу про поранення або довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності;

копію довідки медико-соціальної експертної комісії про установлення групи інвалідності;

копію акта розслідування нещасного випадку та/або копію висновку службового розслідування. Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС подають експертний висновок, копію наказу про відрядження для ліквідації наслідків зазначеної аварії та копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

довідку про грошове забезпечення;

копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, дату його видачі і місце реєстрації (довідку органу реєстрації про місце проживання або місце перебування заявника);

копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Відповідно до пункту 8 Порядку орган внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, подає у десятиденний строк з дня реєстрації документів МВС висновок про можливість виплати страхової суми разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку. МВС приймає у п'ятнадцятиденний строк рішення про призначення виплати і надсилає його разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, органові внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції.

Статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецької області задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року змінити.

Абзац п'ятий резолютивної частини постанови викласти у такій редакції:

«Зобов'язати Маріупольське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області подати Міністерству внутрішніх справ України висновок про можливість виплати ОСОБА_1 як працівнику міліції, якому встановлено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 25 відсотків внаслідок захворювання, пов'язаного з проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі, передбаченому підпунктом 3 пункту 1 Порядку та умов завершення виплати страхових сум за страховими випадками, які сталися до 1 січня 2007 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання завершення виплати страхових сум за страховими випадками, які сталися до 1 січня 2007 року» від 17 червня 2009 року № 593, разом з документами, зазначеними у пункті 5 цього Порядку.»

В решті постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ Кобилянський М.Г.

СУДДІ Амєлін С.Є.

Загородній А.Ф.