ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 року м. Київ К/9991/30496/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012

у справі № 2а-11182/11/1270 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства «Арикон»

до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області

про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2012, залишеною без зміну ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012, позов задоволено частково: визнані протиправними дії Алчевської ОДПІ в Луганській області щодо проведення перевірки та складання акту від 14.11.2011 №1812/236-37156815 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства«Арикон», код за ЄДРПОУ 37156815, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011»; зобов'язано Алчевську ОДПІ в Луганській області поновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» відомості щодо задекларованих Приватним підприємством «Арикон», код за ЄДРПОУ 37156815, за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 66195914,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 61136485,00 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що на підставі наказу керівника Алчевської ОДПІ в Луганській області від 10.11.2011 № 75 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Арикон», код ЄДРПОУ 37156815, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011» ОДПІ проведено перевірку позивача, за наслідками якої складено акт від 14.11.2011 за №1812/236-37156815. Згідно з висновками акту перевірки ПП «Арикон» порушені норми пунктів 44.1 та 44.6 ст.44, пункту 185.1 ст. 185, пункту 187.1 ст. 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено суму податкових зобов'язань із ПДВ на 66195914,00 грн. та завищено суму податкового кредиту на 61136485,00 грн.

Відповідно до пункту 75.1 ст.75 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 цієї статті).

Відповідно до підпункту 75.1.2 документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби..

Підпунктами 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 ст.78 ПК встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктом 79.1 ст. 79 цього Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (пункту 79.2 цієї статті).

За змістом наведених правових норм реалізації повноваження податкового органу на проведення позапланової невиїзної перевірки обов'язково передує надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Суди попередніх інстанцій, з огляду на доводи ОДПІ про повідомлення позивача про проведення перевірки, направлення копії наказу кур'єрською поштою 11.11.2011 та не надання ОДПІ доказів, які б достовірно підтвердити факт отримання позивачем копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення до початку перевірки, тобто повідомлення платника податків про проведення перевірки в установлений законом спосіб, зробив юридично правильний висновок про невиконання податковим органом норм пункту 79.2 ст. 79 ПК. За вказаних обставин суди зробили юридично правильний висновок про неправомірність проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування норм підпункту 78.1.1 пункту 78.1 ст. 78 та пункту 79.2 ст. 79 ПК, висловленій в постанові від 27.01.2015 у справі за позовом ТОВ «Будгарантінвест-55» до ДПІ у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та визнання протиправними дій. Згідно з цією правовою позицією з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник податків має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Ця вимога є обов'язковою, в тому числі і при проведенні позапланової документальної невиїзної перевірки. Невиконання органом контролю норм підпункту 78.1.1 пункту 78.1 ст. 78 та пункту 79.2 ст. 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Правильним є і висновок судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача поновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» відомості щодо задекларованих ПП «Арикон» за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 66195914,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 61136485,00 грн.

Суд, правильно застосувавши норму частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, зробив обґрунтований висновок, що ОДПІ не спростовано доводи позивача, що такі зміни були внесені. Такий висновок судами був зроблений із врахуванням витребування у відповідача даних (витягу) із АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА», які, однак, ОДПІ суду надані не були.

У той же час не можна погодитись із висновками судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову про визнання протиправними дій ОДПІ щодо складання акту від 14.11.2011 №1812/236-37156815.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 17 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як правового акта індивідуальної дії є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, зокрема обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків. Прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, як правило, є результатом вчинення ряду дій, зокрема щодо складання акта (довідки, протоколу тощо) за результатами проведеної перевірки. З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь рішення суб'єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені в процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, такі дії не можуть бути предметом самостійного оскарження до адміністративного суду, окремо від оскарження рішення. Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб'єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.

Суди попередніх інстанцій, однак, не звернули увагу на такий зміст правового регулювання, встановлений вищенаведеними нормами, та зробили помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

У відповідності до частини 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області задовольнити частково, змінити постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012, позов задовольнити частково: визнати протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення перевірки Приватного підприємства «Арикон», код за ЄДРПОУ 37156815, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011; зобов'язати Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області поновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» відомості щодо задекларованих Приватним підприємством «Арикон», код за ЄДРПОУ 37156815, за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 66195914,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 61136485,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев