ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2015 р. м. Київ К/800/29081/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі за позовом Державного підприємства "Управління забезпечення функціонування об'єктів Чорнобильської АЕС" до Вишгородської об'єднаної державної фінансової інспекції Київської області про визнання неправомірними та скасування пунктів вимоги,- ВСТАНОВИЛА:ДП "Управління забезпечення функціонування об'єктів Чорнобильської АЕС" звернулося в суд з позовом до Вишгородської об'єднаної державної фінансової інспекції Київської області, в якому просило визнати неправомірними і скасувати пункти 2, 3, 5 вимоги від 29.10.2014 року № 17-16/3343 «Про усунення виявлених ревізією Державного підприємства «Управління забезпечення функціонування об'єктів Чорнобильської АЕС» порушень законодавства з фінансових питань».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано пункти 2, 3, 5 вимоги від 29.10.2014 року № 17-16/3343 «Про усунення виявлених ревізією Державного підприємства «Управління забезпечення функціонування об'єктів Чорнобильської АЕС» порушень законодавства з фінансових питань».

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Державна фінансова інспекція в Київській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуальною права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, що на виконання п. 6.4.5.1 плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Київській області на II квартал 2014 року, відповідно до звернення Управління ГУ МВС України в Київській області від 13.03.2013 № 562 та на підставі направлень на проведення ревізії від 26.06.2014 № 254-255 та від 04.08.2014 № 282, виданих начальником Вишгородської об'єднаної державної фінансової інспекції в Київській області, з 26.06.2014 по 18.09.2014 ревізійною групою Інспекції проведено ревізію фінансово-господарської діяльності в ДП «Управління забезпечення функціонування об'єктів Чорнобильської АЕС» за період з 01.01.2012 по 01.07.2014, за результатами якої складено акт ревізії від 25.09.2014 року № 17-31/25. За результатами розгляду заперечень висновки даного акту залишені без змін.

На підставі акту ревізії відповідачем прийнято вимогу від 29.10.2014 №17-16/3343 «Про усунення виявлених ревізією Державного підприємства «Управління забезпечення функціонування об'єктів Чорнобильської АЕС» порушень законодавства з фінансових питань», спірними пунктами 2, 3 та 5 якої зазначено:

пункт 2 - відшкодувати витрати на оплату праці, проведені з порушенням чинного законодавства, що призвели до втрат фінансових ресурсів (коштів державного бюджету), у встановленому законодавством порядку в сумі 138087,57 грн., а саме:

- зайво нарахована та виплачена доплата за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт - 97318,82 грн.;

- зайво нарахована та виплачена доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника - 3617,27 грн.;

- зайво сплачений єдиний соціальний внесок по незаконно виплачених сумах з оплати праці 37151,48 грн. (35818,92 грн. + 1332,56 грн.);

пункт 3 - укласти договори з юридичними особами на санітарно-гігієнічне обслуговування та відобразити в обліку дебіторську заборгованість за недоотримані доходи на загальну суму 30290,30 грн. Провести претензійно-позовну роботу з корпорацією «Укртрансбуд», Дочірнім підприємством «Ютем-Інжиніринг», ПАТ «Південнотеплоенергомонтаж», ТОВ «Буденергомонтаж» щодо стягнення коштів за послуги, які надаються на платній основі, в сумі 30290,30 грн.;

пункт 5 - відобразити в обліку дебіторську заборгованість за 2-ДПРЗ м. Чорнобиль ГУ ДСНС України у Київській області та ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» щодо яких здійснені безпідставні витрати бюджетних коштів за надані послуги автотранспорту та послуги з організації лікувально-профілактичного харчування на суму 2 986 478,98 грн. Провести претензійно-позовну роботу з контрагентами щодо відшкодування коштів.

З цього приводу колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про Основні засади здійснення державного фінансового контролю в України" головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Згідно до п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Вирішуючи спір про зобов'язання вчинити дії, направлені на виконання вимоги державної фінансової інспекції, колегія судді Вищого адміністративного суду України звертає увагу на позицію Верховного суду України, висловлену у Постанові №21-120а-15 від 21.04.2015, відповідно до якої органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України та зазначити про їх наявність у вимозі, а також звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Виходячи з наведеного, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, оскаржувані пункти вимоги безпосередньо та опосередковано вказують на виявлені збитки, їхній розмір та необхідність їх відшкодування.

Оскільки збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення, можливість повернення майна та способи, у які дане майно має бути повернуто, перевіряє суд, який розглядає такий позов.

Аналізуючи вищезазначені норми, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про неможливість стягнення збитків, завданих внаслідок порушення підконтрольною установою норм фінансового законодавства, у примусовому порядку шляхом заявлення позову про зобов'язання вчинити дії, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені правильно і повно, але при цьому суди допустилися порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Зважаючи на те, що судами при розгляді справи правильно та повно встановлені фактичні обставини справи, однак при прийнятті рішення допущені порушення норм матеріального права, які призвели до помилки при постановленні судових рішень, а також те, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про доцільність скасування постановлених у справі рішень та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Київській області - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Державного підприємства "Управління забезпечення функціонування об'єктів Чорнобильської АЕС" - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: