ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/38754/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Усенко Є.А.розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015 р.

у справі № 804/4661/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтек»

до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Хайтек» (далі - позивач, ТОВ «Хайтек») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Криворізька південна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «БК «Грандес-2020» за вересень 2014 р. та достовірності сформованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ «БК «Грандес-2020», за вересень 2014 р.;

визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за вересень 2014 р. на підставі акту від 24.12.2014 р. № 1214/22.02/32264603;

зобов'язати відповідача відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності за вересень 2014 р., що зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість, які були відкориговані на підставі акту від 24.12.2014 р. № 1214/22.02/32264603.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015 р., адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Крім того, відповідач звернувся до суду касаційної інстанції із заявою про заміну сторони правонаступником у зв'язку із реорганізацією, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 06.08.2014 р., Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у Криворізьку південну об'єднану державну податкову інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Враховуючи викладене та надані докази, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.12.2014 року Криворізькою південною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на адресу ТОВ «Хайтек» було направлено запит № 26002-2/10/15-01 про надання інформації та її документального підтвердження стосовно достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносинам з ТОВ «БК «Грандес-2020» за вересень 2014 року та достовірності сформованого податкового зобов'язання з ПДВ по реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ «БК «Грандес-2020» за вересень 2014 року.

В період з 19.12.2014 р. по 24.12.2014 р., на підставі направлення від 19.12.2014 р. № 1075/22,02 та наказу від 19.12.2014 р. № 1105, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 , підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, посадовою особою відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Хайтек» з питань достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «БК «Грандес-2020» за вересень 2014 року та достовірності сформованого податкового зобов'язання з ПДВ по реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ «БК «Грандес-2020» за вересень 2014 року, за результатами якої складено акт від 24.12.2014 р. № 1214/22,02/3226460 та зроблено висновок про те, що ТОВ «Хайтек» у перевіряємому періоді безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій з ТОВ «БК «Грандес-2020» за вересень 2014 року у розмірі 156 499,74 грн., та безпідставно віднесено до складу податкових зобов'язань суму ПДВ у зв'язку з реалізацією послуг на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за вересень 2014 року у розмірі 156 499,84 грн.

На підставі акту №1214/22-02/32264603 від 24.12.2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Хайтек» з питань достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «БК «Грандес-2020» за вересень 2014 та достовірності сформованого податкового зобов'язання з ПДВ по реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ «БК «Грандес-2020» за вересень 2014 року», відповідачем були здійснені коригування показників податкової звітності ТОВ «Хайтек», що і стало підставою для звернення до суду.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом податкові повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань позивачу не приймалися.

Вказані обставини слугували підставою для звернення ТОВ «Хайтек» з позовом до суду.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що у податкового органу були відсутні правові підстави для проведення перевірки, оскільки позивачем була надана відповідь на запит податкового органу. Крім того, так як податкові-повідомлення рішення за результатами перевірки не приймалися податковий орган не мав права коригувати показники податкової звітності позивача в інформаційних базах даних.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Так, згідно правової позиції Верховного Суду України, визначеній у постанові від 24.12.2010 р. у справі № 21-25а10, платник податку який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Таким чином, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки, в іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено.

Виходячи з вищезазначеного та враховуючи, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки можливих процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки та те, що задоволення позову в цій частині не призводить до відновлення порушених прав платника податків, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «БК «Грандес-2020» за вересень 2014 р. та достовірності сформованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ «БК «Грандес-2020», за вересень 2014 р.

Крім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за вересень 2014 р. на підставі акту від 24.12.2014 р. № 1214/22.02/32264603 та зобов'язання відповідача відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності за вересень 2014 р., що зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість, які були відкориговані на підставі акту від 24.12.2014 р. № 1214/22.02/32264603.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю, згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пунктів 74.1, 74.2 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

За змістом вказаних правових норм дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Виходячи з того, що обставини у справі судами першої та апеляційної інстанцій встановлені повно та правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень в частині задоволення позовних вимог, суд касаційної інстанції згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Криворізьку південну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Криворізьку південну об'єднану державну податкову інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015 р. у справі № 804/4661/15- скасувати.

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді (підпис) І.О. Бухтіярова Є.А. Усенко