ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2015 р. м. Київ К/800/8620/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Маслія В.І., Чумаченко Т.А.,

секретар судового засідання - Ярош Д.В.,

за участю представників:

від позивача - Ковтонюк Ю.А.,

від відповідача - Чорна Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року

у справі №826/16583/13-а

за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення

залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»

до Державної фінансової інспекції України

про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2013 року Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (далі по тексту ДП «Укрзалізничпостач») звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції України (далі по тексту Інспекція), в якому просило визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 вимоги Державної фінансової інспекції України від 26.09.2013 №05-14/1392.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2013 року у справі №826/16583/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано акт індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень - рішення Державної фінансової інспекції України від 26.09.2013 №0514/1392, яке винесено у формі вимоги про усунення порушень та недоліків, на підставі висновків викладених в Акті ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Укрзалізничпостач» №05-21/190 від 19.08.2013р., в частині вимог, викладених в пунктах 1, 2, З, 4, 5, 6, 8 вимоги.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Інспекція звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

ДП «Укрзалізничпостач» подало до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошувало на відповідності судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України, просила залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Укрзалізничпостач».

В ході проведення перевірки виявлені порушення позивачем фінансової дисципліни та складений акт №05-21/190 від 19.08.2013р.

Згідно вказаного акту ДП «Укрзалізничпостач» порушено ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, ст. 526 та ст. 629 Цивільного кодексу України, через незабезпечення належного виконання умов договору при виконанні господарських зобов'язань з ТОВ «Ністас-Україна», що призвело до сплати в період, що підлягає ревізії, штрафних санкцій в сумі 8 496 159,41 грн. на користь вказаної юридичної особи та, як наслідок, ДП «Укрзалізничпостач» завдано матеріальної шкоди (збитків) в сумі 8 496 159,41 грн.

В результаті порушення ДП «Укрзалізничпостач» ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, ст. 526 та ст. 629 Цивільного кодексу України, через не забезпечення належного виконання умов договору при виконанні господарських зобов'язань з ТОВ «Четра-Сервіс» призвело до сплати в період, що підлягає ревізії штрафних санкцій в сумі 359 967,01 грн. на користь вказаної юридичної особи та, як наслідок, ДП «Укрзалізничпостач» завдано матеріальної шкоди (збитків) в сумі 359 967,01 грн.

В порушення ДП «Укрзалізничпостач» ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, ст. 526 та ст. 629 Цивільного кодексу України, через не забезпечення належного виконання умов договору при виконанні господарських зобов'язань з ДНВП «Об`єднання комунар», ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», ДП «Вінницятрансприлад» призвело до сплати в період, що підлягає ревізії штрафних санкцій на користь вказаних юридичних осіб та, як наслідок, ДП «Укрзалізничпостач» завдано матеріальної шкоди (збитків) в загальній сумі 254678,55 грн.

Позивачем було укладено договори на закупівлю товарно-матеріальних цінностей з порушенням вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» та Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 №921, на загальну суму 940 836, 29 тис. грн.

На підставі виявлених порушень та зазначеного акту ревізії Інспекцією винесено вимогу №05-14/1392 від 26.09.2013 р., якою позивача зобов'язано розглянути матеріали ревізії та вжити заходів щодо усунення виявлених ревізією порушень, а також розглянути питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у їх допущенні; стягнути з осіб, винних у вказаному порушенні, збитки у порядку, встановленому чинним законодавством; в подальшому дотримуватися законодавства про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Згідно з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до підпункт 4 пункту 4 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (далі по тексту Положення), Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

У разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 13 травня 2014 року у справі №21-89а14 та від 15 квітня 2014 року у справі № 21-40а14.

За приписами частини 1 статті 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З матеріалів справи вбачається, що вимогою Інспекції зобов'язано відповідача вжити заходи для відшкодування завданих збитків.

Вирішуючи спір в даній справі суди дослідили вжиття ДП «Укрзалізничпостач» заходів щодо запобігання можливого незаконного вилучення державних коштів з підприємства, заходів щодо виконання господарських зобов'язань, правомірність сплати штрафних санкцій, порушень в сфері державних закупівель тощо

Не обговорюючи питання наявності факту порушення позивачем фінансової дисципліни та обґрунтованості вимоги Інспекції від 26.09.2013 №05-14/1392, судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку, що аналіз правильності обчислення та нарахування збитків повинен перевіряти суд, який розглядає позов органу державного фінансового контролю до підконтрольної установи про відшкодування збитків.

Приймаючи до увагу те, що судами попередніх інстанцій зібрані всі необхідні докази у справі і вони не потребують додаткової перевірки, обставини справи з'ясовані повно та правильно, однак рішення першої та апеляційної інстанцій є помилковим, прийнятими з неправильним застосуванням норм матеріального права, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає на необхідне скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року у справі №826/16583/13-а - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволені позовних вимог відмовити.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: